АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
О П Р Е Д Е Л Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
Дело № 10-1-178/11 Председательствующие 1 инстанции Гончаров О.В.
Докладчик Деркач Н.М.
Категорія: ч. 2 ст. 366, ст. 15 ст. 191 ч. 5 КК України
05 травня 2011 года колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: Деркач Н.М.,
суддів: Ферафонтова В.Ю., Франтовської Т.І.;
за участю прокурора: Ялового А.Н.,
адвоката: ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні у м. Дніпропетровську матеріали по апеляції прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів по скарзі ОСОБА_2, на постанову судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська 25 лютого 2011 року порушено кримінальну справу щодо посадових осіб ПП «Компанія Моноліт»за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч. 2, ст. 15 ст. 191 ч. 5 КК України.
Згідно з постановою прокурора, ДПІ у Кіровському районі було проведено позапланові невиїзні перевірки ПП «Компанія Моноліт»10 березня 2010 року та 31 грудня 2010 року (акти №00803/2305/34409841 та № 04812-2305/34409841). Як убачається з зазначених актів, що заявлена сума бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 1 596 897 гривень не може бути підтверджена, крім того встановлено відсутність об’єктів оподаткування, а фінансово-господарська діяльність ПП «Компанія Моноліт»має ознаки фіктивності.
На постанову прокурора від 25 лютого 2011 року до суду було подано скаргу ОСОБА_2 про скасування постанови прокурора про порушення кримінальної справи, в якій зазначається, що прокурором справу було порушено без достатніх на то приводів та підстав.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2011 року задоволено скаргу ОСОБА_2, а постанову прокурора про порушення кримінальної справи скасовано.
Не погоджуючись з постановою районного суду, прокурор подав апеляцію, яку вмотивував тим, що суд першої інстанції прийшов до необгрутованого висновку щодо незаконності та безпідставності постанови про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ПП «Компанія Моноліт».
Заслухавши доповідь судді, заперечення адвоката, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, перевіривши подані суду матеріали та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як вбачається з матеріалів скарги, суд першої інстанції, встановивши наявність приводів та підстав до порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб ПП «Компанія Моноліт»за ознаками злочинів, передбачених ст. 366 ч. 2, ст. 15 ст. 191 ч. 5 КК України, визнав недостатність підстав до порушення кримінальної справи.
Проте з такими висновками погодитися не можливо.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України суд наявність приводів до порушення кримінальної справи перевіряє з урахуванням матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, а воно, як убачається з постанови порушена прокурором внаслідок безпосереднього виявлення ним ознак злочину з матеріалів (актів) перевірки позапланової невиїзної перевірки ПП «Компанія Моноліт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2009 року, з періодом декларування - листопад 2009 року.
За змістом ч. 2 ст. 94 КПК України підставою до порушення кримінальної справи є достатні данні, які вказують на наявність ознак злочину.
Так у постанові прокурора зазначено, що підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, що містяться в актах позапланових перевірок, а саме: що заявлена сума бюджетного відшкодування не може бути підтверджена, а фінансово-господарська діяльність ПП «Компанія Моноліт»має ознаки фіктивності - які і вказують на наявність ознак злочинів в діях посадових осіб.
Критичним є також посилання суду у своїй постанові на те, що встановлений в акті перевірки факт завищення бюджетного відшкодування по ПДВ не є остаточний, тобто процедура податкового узгодження була не завершена. Зазначені доводи не можуть бути прийнятті, оскільки відповідно до роз’яснення, що міститься у п. 15 Пленуму Верховного Суду України №15 від 08 жовтня 2004 року, оскарження до суду платником податку рішення податкового органу може бути перешкодою для пред’явлення обвинувачення в ухиленні від сплати податків до остаточного вирішення справи судом, а не для її порушення.
Що ж стосується посилань суду на відсутності умислу в діях посадових осіб ПП «Компанія Моноліт»»та неналежної оцінки даних, які стали підставою до порушення кримінальної справи, то такі ствердження є передчасними, оскільки розгляд цього питання на цій стадії суперечить вимогам ст. 236-8 КПК України та вирішується судом при розгляді справи по суті.
Таким чинним, з урахуванням вище наведеного, а також враховуючи вимоги ст. 382 КПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова районного суду підлягає скасуванню, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_2 підлягають направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 365, 382 УПК Украины, –
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів за скаргою ОСОБА_2 судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Кіровського районного суд м. Дніпропетровська від 15 квітня 2011 року скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області: