ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "05" липня 2011 р.                                                                                    Справа № 4/33-10  

                Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача   - Крушинський О.В.,

відповідача

третьої особи- не з'явився,

- не з'явився,

розглянувши у відкритому

 судовому засіданні  

касаційну скаргу
ВАТ "Укртелеком" в особі філії спеціалізованого електрозв'язку

на ухвалу

та постановугосподарського суду Вінницької області від 24.02.2011

Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2011

у справі№4/33-10

за  позовом ВАТ "Укртелеком" в особі філії спеціалізованого електрозв'язку

до

(третя особаприватного підприємця ОСОБА_1

- РВ ФДМ України по Вінницькій області)

про  стягнення 17005,19 грн. заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат

та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.02.2011 (суддя Білоус В.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2011 (судді: Юрчук М.І., Дужич С.П., Мельник О.В.), припинено провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з припиненням відповідачем підприємницької діяльності станом на 06.01.2011р.

ВАТ "Укртелеком" в особі філії спеціалізованого електрозв'язку у поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати, справу передати до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм процесуального права, а саме ст.80 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що з моменту скасування державної реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема за його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, у тому числі пов'язані зі здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено до настання згаданих обставин. Провадження в даній справі порушено ухвалою від 26 лютого 2010 року, в той час як припинення державної реєстрації фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відбулося 6 січня 2011 року, тобто вже після порушення провадження у справі.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала та постанова - скасуванню з передачею справи до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті з наступних підстав.

Залишаючи без змін ухвалу про припинення провадження у даній справі апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Як вбачається з матеріалів справи, провадження в ній порушено 26 лютого 2010 року, в той час як припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було здійснено 6 січня 2011 року.

Провадження у справі зупинялося для проведення судової будівельно-технічної експертизи. Після поновлення провадження у справі місцевому господарському суду стали відомі обставини про обрання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 міським головою м.Немирів Вінницької області та припинення ним підприємницької діяльності.

На виконання ухвали господарського суду Вінницької області від 07.12.2010 державним реєстратором Немирівської районної державної адміністрації був наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 16.12.2010р., в якому вказано про подання ОСОБА_1 заяви від 01.11.2010 про припинення підприємницької діяльності (а.с.61-64 том 2).

Повторно суд ухвалою від 11.01.2011 зобов'язав державного реєстратора Немирівської райдержадміністрації підтвердити факт припинення підприємницької діяльності відповідача, на що отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що станом на 27.01.2011р. ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність (а.с.68-70 том 2).

За змістом п.6 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

У розумінні ч.1 ст.1 ГПК України під терміном "підприємства та організації" розуміються підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а згідно з ч.7 ст.59 ГК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Суб'єктами господарювання, зокрема, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч.ч.1,2 ст.55 ГК України).

Згідно з ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права у порядку, встановленому чинним законодавством та з дотриманням правил підсудності.

Проте, колегія не погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Встановлений вказаною статтею перелік підстав для припинення провадження у справі є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, підставою для припинення провадження у справі є ліквідація саме підприємства чи організації, які є сторонами, тобто юридичних осіб, але аж ніяк не припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який вочевидь не відноситься до юридичних осіб, хоча і є суб'єктом господарювання в розумінні ч.2 ст.55 ГК України.

Отже, відповідач не є підприємством чи організацією в розумінні п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, а тому припинення з 06.01.2011 року підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не може бути підставою для припинення провадження у справі.

Крім того, як вбачається з матеріалів даної справи, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди від 28.09.2007, нарахованої за період з 01.09.2008р. по 01.04.2009р., тобто коли між сторонами існували господарські правовідносини, а ОСОБА_1 мав статус суб'єкта господарювання (фізичної особи-підприємця).

В зв'язку з цим касаційна інстанція вважає, що застосована судом першої інстанції норма п.6 ч.1 ст.80 ГПК України чітко вказує на припинення провадження у справі у разі ліквідації підприємства чи організації (тобто юридичних осіб), які є сторонами, а не у випадку припинення ними чи фізичними особами-підприємцями підприємницької діяльності.

Колегія також враховує, що Господарський процесуальний кодекс України (ст.4) не допускає можливість застосування аналогії процесуального закону, зокрема, припису п.6 ч.1 ст.80 ГПК України стосовно фізичної особи-підприємця, підприємницьку діяльність якого припинено з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а висновки судів попередніх інстанцій переконливо свідчать про те, що судами фактично застосовано аналогію процесуального закону.

Наведеним спростовуються помилкові посилання апеляційного суду на ст.59 ГК України в обґрунтування необхідності застосування аналогії закону (матеріального права) щодо припинення підприємницької діяльності фізичних осіб, оскільки статтею 59 ГК України спірні процесуальні правовідносини не регулюються.

Крім того, касаційна інстанція погоджується з твердження заявника про те, що з моменту скасування державної реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема за його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, у тому числі пов'язані зі здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено до настання згаданих обставин.

Відтак, якщо фізична особа-підприємець втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності під час розгляду справи, то ця обставина не може бути підставою для припинення провадження у справі.

Провадження в даній справі порушено ухвалою від 26 лютого 2010 року, в той час як припинення державної реєстрації фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відбулося 6 січня 2011 року, тобто вже після порушення провадження у справі.

 За таких обставин, припинення провадження у даній справі не відповідає приписам ст.80 ГПК України та фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст.11113 ГПК України у випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню як такі, що прийняті внаслідок помилкового застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а справа - передачі до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Укртелеком" в особі філії спеціалізованого електрозв'язку задовольнити.

Ухвалу господарського суду господарського суду Вінницької області від 24.02.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2011 у справі №4/33-10 скасувати.

Справу передати до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті пред'явлених позовних вимог.

Головуючий, суддя                                                                                                             В.Овечкін

Судді:                                                                                                                            Є.Чернов

                                                                                                                                       В.Цвігун