Дата документу 16.06.2011

                     Іллічівський міський суд Одеської області

                                                                            Справа № 2-а-2542/11

                                                                                                                                                                         Справа №2а-2542/2011р.

                               П О С Т А Н О В А

              ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 червня 2011 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Семенов О.А., розглянувши у скороченому провадженні матеріали, які надійшли за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управляння Пенсійного Фонду України в м.Іллічівську Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу,

                    В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівська Одеської області (далі –Управління) посилаючись на те, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач сплачує її з порушенням норм діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з Управління за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по теперішній час заборгованість в розмірі 5236,20 грн. в рахунок недоплаченої вказаної соціальної допомоги.

Відповідач за письмовим запереченням просить позов частково залишити без розгляду у зв’язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Крім того, мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Просить у вимогах відмовити.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 травня 2011 року позов залишено без розгляду за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 04 листопада 2010 року у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195 від 18 листопада 2004 року є особою, яка віднесена до соціальної групи як дитина війни. Даний факт підтверджується паспортом громадянина України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України, а також ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, на позивачку розповсюджуються вказані положення, проте відповідачем не нараховувалася і не виплачувалася надбавка у встановлених законодавством розмірах.

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.11 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», отже, з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.

Рішенням Конституційного суду України по справі № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

При цьому у п.6 Конституційний Суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.    

Виходячи з того, що редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивачки на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.    

Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, забезпечення його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.    

Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України.    

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цього Закону.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням наведеного, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині проведення Управлінням перерахунок та забезпечити проведення виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 05 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року за виключенням виплачених сум.

Керуючись ст.ст.7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 1832 КАС України, суддя -

  П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області ОСОБА_1 у перерахуванні та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період часу з 05 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції по 31 грудня 2007 року), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 05 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року за виключенням виплачених сум.

Допустити негайне виконання постанови.            

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її копії, з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Подання апеляції не зупиняє дію постанови.   

Суддя