справа №2-1100/07
Рішення
іменем України
15 травня 2007 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі : головуючого судді Шевчук A.M., при секретарі Фурман О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що знаходиться у шлюбі з відповідачем від якого має неповнолітню доньку. Проте спільне життя з відповідачем не склалося з тієї причини, що він зраджував її у подружньому житті. Однією сім»єю вона не проживає з відповідачем на протязі двох з половиною років. Зараз у відповідача інша сім»я. Позивачка просила шлюб з відповідачем розірвати.
У попередньому судовому засіданні позивачка не відмовилася від вимог. Пояснила, що донька проживає із нею, миритися категорично не бажає.
Відповідач позов визнав, про що надав суду письмову заяву, при цьому пояснив, що причини розірвання шлюбу відповідають дійсності, миритися не бажає, не заперечує, щоб донька була із позивачкою.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. і 74 ЦПК Укроаїни у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що сторони з 17 липня 2002 року перебувають у шлюбі від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с. 3, 4).
Як ствердила позивачка та не заперечив відповідач: ОСОБА_2 зраджував позивачку. Сторони на протязі двох із половиною років проживають окремо та не пов»язані спільним побутом. За цей період відповідач створив іншу сім»ю, що істотно суперечить інтересам позивачки.
Суд, згідно ч.2 ст. 112 СК України, постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд , керуючись ст. 111 СК України вживав заходи щодо примирення подружжя, однак позитивних результатів від такого примирення немає, подружжя миритися не бажає, тому шлюб слід розірвати.
Із пояснень сторін дитина проживає із позивачкою, ОСОБА_1 працює, рішенням суду з відповідача стягнуті аліменти на утримання дитини, спору про виховання дитини немає.
Таким чином, визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача. Керуючись ст. ст. 111, 112 СК України, ст. ст. 130, 174 ЦПК України, суд, -
вирішив:
позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який зареєстрований 17 липня 2002 року Бердичівським відділом реєстрації актів громадянського стану міського управління юстиції Житомирської області, актовий запис №424.
Доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, залишити з матір»ю - ОСОБА_1.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 17 грн. державного мита, звільнивши від таких витрат ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8, 50 грн. судового збору та 7, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.