Справа №2-134/07 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 березня 2007 року. Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого - судді Хавронюк О.Л.,  при секретарі - Лободі В.Л.,  з участю позивача,  представників відповідача - Гурби М. В.,  Савченко Л.В. .,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського медичного коледжу про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень,  моральної шкоди,  визнання дій щодо незабезпечення умов праці незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказів,  якими йому оголошено догани,  та про стягнення моральної шкоди з з наступних підстав. Позивач в заяві стверджує,  що він сумлінно виконує свої посадові обов"язки,  проте відповідачем і зокрема директором коледжу протягом 10 останніх місяців розпочато переслідування ,  безпідставно винесено накази про оголошення доган. Так,  при перевірці ведення журналів помилки були виявлені у 18 викладачів,  а догани оголошені лише окремим працівникам.  Інструктажі з техніки безпеки він проводив у всіх групах .додатково ще і перед кожним заняттям з окремого виду спорту. Винесенням доган порушені його трудові права,  спричинено моральну шкоду через нервовий стрес,  хвилювання ,  оскільки він усвідомлює можливе і звільнення з роботи,  а він є єдиним годувальником в сім'ї,  що негативно впливає на відносини в сім'ї,  в колективі штучно створено нервову обстановку,  що вимагає вжиття додаткових зусиль для організації його життя

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав,  збільшив розмір позовних вимог про відшкодування моральної шкоди до 10 тисяч гривень,  також заявив вимогу про визнання незаконними дій відповідача щодо незабезпечення умов праці . В заяві про зміну позовних вимог вказав на те,  що відповідачем не виконуються обов"язки щодо створення безпечних умов праці,  його досягнення як викладача ігнорувались ,  а догани продовжували оголошуватись ,  заходи заохочення не застосовувались .Потреби викладачів фізичного виховання ,  в тому числі і його ,  не враховувались Заняття проводились в спортивному залі при температурі від нуля до мінус десяти градусів,  в той час як за програмою викладались спортивні ігри,  гімнастика,  професійно-прикладна фізична підготовка .На прохання поліпшення умов праці директором висловлювалась пропозиція про звільнення .Директор налаштував колектив проти викладачів фізичного виховання в тому числі і його за те,  що вони викликали журналістів телекомпанії і висвітлили умови праці в спортзалі,  звернулись в санстанцію і діяльність спортивного залу було припинено .Такі дії по ігноруванню обов'язку створення належних умов праці є незаконними,  призвели до моральних страждань,  він захворів,  втратив голос ,  він усвідомлював,  що на його здорові' відповідач економив кошти,  умови праці не поліпшував,  директор йому погрожував. Викладені в позові доводи позивач підтримав в судовому засіданні. Вказав на те,  що адміністрацією нічого не зроблено для поліпшення умов праці,  ставлення до нього є упередженим,  про що свідчать представлені ним докази ,  догани оголошено незаконно,  такі дії відповідача спричинили йому моральну шкоду.

Представник відповідача Савченко Л.В. проти позову заперечила. Ствердила,  що позивач знав вимоги колективного договору ,  правил внутрішнього трудового розпорядку,  посадової інструкції . відповідачем і зокрема директором коледжу проведено значну роботу щодо підвищення статусу навчального закладу в цілому,  а також для забезпечення умов праці викладачів фізичного виховання . Так,  збудовано 2 спортивних майданчика,  забезпечено всім необхідним інвентарем,  питання

  забезпечення коледжу спортивним залом ставилось неодноразово,  про що є звернення до органів державної влади,  питання придбання спортивного залу не вирішено до цього часу,  але не з вини адміністрації. Адміністрацією видано наказ про організацію навчального процесу з фізичного виховання в умовах низьких температур,  що стверджується і книгою реєстрації наказів. Зважаючи на матеріальний стан викладача йому було встановлено навантаження в 720 годин на рік,  кожен викладач знав про те,  що в спортивному залі немає умов праці,  але ні один з них не відмовився від викладання в таких умовах. При оголошенні догани за порушення в веденні журналів враховано,  що позивач допустив свідомо грубі порушення - виправив підсумкові оцінки,  інші викладачі за допущені недоліки - перші виправленні в журналі не несуть такої відповідальності і такої міри вини як позивач .Позивач не вчасно провів інструктажі з техніки безпеки,  підписи не відібрав ,  за допущені порушення був притягнутий до відповідальності .В позові просить відмовити.

Представник відповідача Гурба М. В. зазначив,  що відповідно до  ст. . 147 КЗпП України працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. Позивач допустив виправлення оцінок в журналі,  у нього відібрано пояснення і він визнав свою провину ,  поважних причин не доведено. Обов"язок щодо проведення інструктажів з техніки безпеки чітко закріплений в посадових обов"язках позивача. Доказів того,  що він проводив інструктаж на першому занятті немає. З письмових пояснень студентів не можна зробити висновок про те,  хто підписував такий документ - чи самі студенти чи інші особи. Згідно  ст. . 149 КЗпП України немає значення наявність шкоди,  такі обставини враховуються при виборі виду стягнення,  найменш суворим з яких є догана. Вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають,  оскільки  ст. . 237-1 КЗпП України визначено обов"язковою умовою порушення прав працівника. Догани застосовані законно ,  відсутній причинний зв"язок між умовами праці .посилання позивача на температурний режиме школах не стосується коледжу як вищого учбового закладу. Інші умови забезпечити объективно неможливо,  що підтвердили всі викладачі.

Допитаний в якості свідка представник відповідача ОСОБА_2 ствердив,  що на підставі доповідної заступника директора про результати перевірки журналів було видано наказ про оголошення доган. На першій сторінці журналу вказані правила його заповнення. З якими позивач ознайомлений. Виправлення оцінок не допустимо не тощо поточних,  а і семестрових .Міра впливу до викладачів була застосована різна в залежності від того,  чи вперше допущено таке порушення чи -ні. Викладачі неодноразово на засіданнях педагогічних рад попереджались про дотримання вимог щодо ведення журналів,  позивач отримав догану,  оскільки допустив порушення не вперше . Свідок вказав,  що особисто перевіряв журнал проведених інструктажів і виявив,  що не у всіх групах викладачами фізичного виховання проведено інструктажі з техніки безпеки.Викладачі зобов"язані проводити інструктаж на першому занятті,  це їх прямий посадовий обов"язок ,  позивач його не виконав. За досягнення на змаганнях він ініціював пере головою профкому питання про можливість преміювання позивача по лінії профкому і він отримав таку премію,  а догани не знімались,  в зв"язку з чим неможливо було і преміювати позивача адміністрацією коледжу. Адміністрацією на протязі 5 років ведеться переписка з органами місцевого самоврядування,  державної влади щодо виділення коштів для придбання спортивного залу.забезпечення умов праці не тільки викладачів ,  а в першу чергу дітей. Коледж в даний час приміщення спортивного залу орендує і ніяким чином вплинути на власника не може ,  якого просили посклити вікна,  встановити калорифери в спортивному залі,  але дозволів не отримали. Також в січні був виданий наказ про проведення занять в період холодів в аудиторіях.

Суд,  вислухавши пояснення позивача,  представників відповідача,  дослідивши представлені ними докази,  прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позивачем вимог.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлення факт перебування сторін в трудових відносинах,  такий факт сторонами визнано ,  підтверджено суду представленими письмовими доказами про укладення контракту з позивачем (а.с. 33-34 },  наказами про застосування до працівника дисциплінарних стягнень (а.с. 6-11),  посадовою інструкцією викладача фізичного виховання (а.с. 35-37 ).

Судом встановлено,  що відповідно до наказу від 5.01.2006 року № 2/у за допущені порушення у веденні академічних журналів позивачу оголошено догану В наказі відмічено,  що викладач фізичного виховання ОСОБА_1  допустив виправлення оцінок ( журнали груп 25 м,  35 м).Всі вказані в наказі

недоліки ведення академічних журналів недопустимі,  є грубим порушенням правил ведення ділової документації,  є фактами неналежного виконання викладачами своїх посадових обов"язків( а.с.  8-9,  38-39,  оригінал наказу оглянуто судом) . Доповідна записка від 4.01.2006 року ( а.с.  56-58) містить посилання на те,  що в журналі 25 м на викладачі ОСОБА_1 .ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на сторінках 12, 24, 80 допустили виправлення оцінок,  викладач ОСОБА_1 в журналі 35 м на сторінці 16 зробив виправлення оцінок .Представлена доповідна записка ,  оригінали журналів,  копії з них ( ас. 60-61),  п. 4 розділу 5 протоколу засідання педагогічної ради від 30.08.2005 року (ас.  66- 68) не дають суду підстави зробити висновок про те,  що відповідачем було допущено порушення трудової дисципліни,  за яке може бути накладено стягнення у вигляді догани. Твердження відповідача ,  що виправлення оцінок є грубим порушенням трудової дисципліни обґрунтовані посиланням на вимоги до ведення журналів навчальних занять у навчальних закладах (а.с. 59),  що є в кожному журналі ,  та на засідання педагогічних рад,  на яких зверталась увага викладачів,  в тому числі і позивача щодо порядку ведення журналів .Проте,  .жодного доказу на підтвердження ,  чому виправлення оцінок саме ОСОБА_1 (згідно з наказом такі порушення щодо виправлення оцінок є чисельними ,  допущені рядом викладачів і щодо них застосовано попередження) розцінено як порушення трудової дисципліни саме ним Твердження представників відповідача ,  а також покази свідка ОСОБА_2 про те,  що позивач допустив виправлення не вперше,  попереджався про належне ведення журналів жодним доказом не підтверджені,  ні доповідна записка ,  ні сам наказ таких відомостей не містять ,  Відповідачем до застосування дисциплінарного стягнення витребувано пояснення у позивача,  згідно з яким він визнав,  що помилково виправив коректором оцінки студенткам груп 25-м,  35-м в зв"язку з тим,  що вони ретельно ставляться до занять,  прагнули мати більший бал і надав їм можливість відпрацювати окремі елементи пройденого матеріалу( ас.  54). Суду представлена посадова інструкція позивача від 4.01.2006 року (а.с. 35-37), згідно з розділом 3,  4 якої він несе дисциплінарну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку коледжу,  законних розпоряджень директора коледжу та інших нормативно-правових актів ,  посадових обов'язків,  встановлених інструкцією в порядку,  встановленому трудовим законодавством,  Пунктом 1.6 інструкції передбачено обов'язок позивача вести облік успішності і відвідування занять,  інших обов'язків щодо ведення журналів навчальних занять на нього цією інструкцією не покладено,  дата про ознайомлення позивача з цією інструкцією відсутня. Отже,  вказана інструкція є обов'язковою для позивача з січня 2006 року. Доказів про те,  якими були його посадові обов'язки до введення в дію цієї інструкції суду не надано. Сам наказ про накладення дисциплінарного стягнення не містять вказівки про те,  які саме посадові обов'язки згідно трудового договору,  який саме пункт Правил внутрішнього трудового розпорядку не виконав позивач. Вимоги до ведення журналу навчальних занять у навчальних закладах (а.с.  59) обов'язковим для кожного викладача зазначають охайне і своєчасне ведення записів у ньому,  в примітках вказано на ведення записів чітко,  охайно,  без виправлень. Такі вимоги до ведення журналу не можуть бути розцінені судом як єдиний і беззаперечний доказ того,  що позивач виправленням оцінок порушив трудову дисципліну і на нього за її порушення може бути накладено стягнення,  як це передбачено  ст. ,  147 КЗпП України. Твердження позивача про те,  що адміністрація відповідача ставиться до нього упереджено відповідачем не спростовані ,  доведені поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7про те,  що адміністрація на свій розсуд визначає,  хто із викладачів може бути попереджений ,  а кому оголошуються догани. Представлений наказ про недотримання вимог щодо ведення академічних журналів містить вказівку на те,  що виправлення оцінок допустили 7 викладачів,  догани без зазначення причин прийняття такого рішення оголошені 5 з них. Отже законних підстав згідно вимог ст, . 147, 149 КЗпП України для застосування дисциплінарного стягнення позивачу у вигляді догани згідно наказу від 5.01.2006 року не було,  його вимоги в частині скасування наказу про оголошення йому догани підлягають задоволенню.

Судом встановлено,  що 28.02.2006 року наказом директора Бердичівського медичного коледжу № 16/0 позивачу оголошена догана за недбале,  без поважних причин виконання своїх посадових обов'язків,  порушення законодавства про проведення інструктажів з техніки безпеки ( ас.  10-11). В наказі зазначено,  що викладач фізичного виховання ОСОБА_1 в 21-ф групі без поважних причин не провів інструктаж з техніки безпеки з студентами .Викладачі фізичного виховання без поважних причин допустили недбалість у виконанні своїх обов'язків ,  зокрема позивач в 34-ф групі інструктаж з техніки

 безпеки провів 27.01.2006 року ,  а заняття почались 23.01.2006 року; в 24 с/о групі заняття почались,  викладачем ОСОБА_1 3.02.2006 року проведено інструктаж після того як стався випадок травматизму,  групи 21-ф,  22-ф почали навчатись 6.02.2006 року,  ОСОБА_1 інструктаж проведено 13.02.2006 року. Недбале ,  без поважних причин ставлення до виконання посадових обов'язків викладачів фізичного виховання,  відповідно до посадової інструкції л. 1.7,  п. 1.8,  п. 1.9,  невчасне проведення зі студентами інструктажів з питань охорони праці на заняттях фізичного виховання призвели до випадку травматизму,  що недопустимо.

На підтвердження своїх доводів щодо незаконного накладення дисциплінарного стягнення вказаним вище наказом позивачем представлено наступні докази.

З пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7вбачається,  що всіма викладачами фізичного виховання,  зокрема і позивачем ОСОБА_1  інструктаж з техніки безпеки проводиться зі студентами перед першим заняттям .додатково перед заняттями з окремих видів спорту ,  перед виконанням окремих вправ .Журнал для реєстрації проведених інструктажів заповнюється 6 викладачами,  журнал немає визначеного місця зберігання ,  а тому не всі студенти мають змогу поставити свій підпис відразу після проведення інструктажу.

З оглянутого судом журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці для студентів на заняттях з фізичного виховання вбачається,  що позивачем проводились інструктажі з техніки безпеки,  про що є підписи студентів та викладача. В своїх поясненнях позивач вказав( ас.  55),  що він проводив бесіди з техніки безпеки та правил поведінки студентів на заняттях,  але ним своєчасно не були зібрані підписи студентів ,  тому що журнал брався на перевірку і не завжди знаходився в спортивному залі .Факт проведення інструктажу в 21 ф групі ствердили в пояснювальній записці 12 студентів 21 ф групи 2 бригади,  складено акт про відмову адміністрації прийняти таку пояснювальну ( ас.  73). Доводи представника відповідача щодо дійсності написання пояснювальної і підписів саме студентами судом до уваги не беруться,  оскільки доказів відповідачем в спростування такого письмового доказу суду не надано.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому,  що проведення інструктажу з техніки безпеки на першому занятті є посадовим обов"язком викладача,  невиконання такого обов'язку є підставою для дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування заперечень представлено пояснення свідків ОСОБА_2( покази свідка викладені вище),  ОСОБА_8 .Так,  свідок ОСОБА_8 зазначила,  що на засіданні циклової комісії доводилось до відома викладачів про проведення інструктажів на першому занятті. Журнал для реєстрації один для всіх викладачів,  він зберігавсяв спортивному залі,  вона його особисто не зберігала. Вона проводила інструктаж,  проводив інструктаж викладач ОСОБА_7,  потім інші,  динаміка відображена в журналі,  який є прошитим і пронумерованим .Вона було відсутня на робочому місці в період 3 27.01.2006 року по 22.02.2006 року. Журнал залишався в спортивному залі в шафі. Мала місце відсутність журналу після випадку травматизму і викладачі з власної ініціативи завели інший журнал в зошиті. Суду представлено протокол засідання циклової комісії з фізичного виховання ( ас.  63) від 10.01.2006 року ,  згідно якого викладачі ухвалили проводити інструктаж на перших заняттях з фізичного виховання. Про проведення інструктажів з охорони праці позивачем є відомість,  представлена відповідачем (а.с.  52),  в якій відмічено,  що позивач в групі 21фпровів інструктаж,  а в наказі про оголошення догани стверджено,  що в цій групі він не проводив інструктаж.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. . 10 ЦПК України відповідачем не доведено ті обставини,  на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Належні докази про те,  що позивачем в 21-ф групі не проведено інструктаж,  а в групах 34-ф,  24с/о, 21-ф,  22-ф проведено несвоєчасно ,  суду не надані. Відповідачем в наказі стверджується одночасно про не проведення інструктажу позивачем в групі 21-ф взагалі та його несвоєчасне проведення в цій же групі 13.02.2006 року. Несвоєчасне внесення запису про інструктаж та його непроведения не є тотожним порушенням .Позивачем стверджено,  що інструктажі він проводив як і інші викладачі в обов"язковому порядку,  і такі його доводи стверджені показами свідків,  в тому числі і свідка ОСОБА_8,  на яку посилається відповідач.3 представлених відповідачем посадових обов"язків позивача від 4.01.2006 року (ас.  35-37),  контракту ( ас.  33-34),  інструкції № 1 з охорони праці та протипожежній безпеці для співробітників та студентів БМУ ( а.с.  42-46),  правил внутрішнього трудового розпорядку ( ас.  48- 51)вбачається,  що порядок внесення записів в „Журнал реєстрації інструктажу студентів з техніки безпеки" не

 регламентований . Крім того,  записи про те,  коли і яким чином позивач був ознайомлений з зазначеними вище посадовою інструкцією,  інструкцією з охорони праці .Правилами внутрішнього трудового розпорядку ,  відсутні. Відповідно до  ст. . 147 КЗпП України до працівника може бути застосоване стягнення за порушення трудової дисципліни .Суд прийшов до висновку,  що позивач виконував свої обов'язки працівника,  трудову дисципліну не порушив,  а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно з наказом від 28.02.2006 року № 16/0 є безпідставним ,  вимоги про його скасування в частині оголошення догани саме позивачу підлягають задоволенню.

Судом встановлено,  що відповідач з 1.12.2005 року орендує площу в спортивному комплексі фірми „Беверс",  час занять в спортивному залі згідно графіку,  представленого орендатору і погоджено з орендодавцем на кожний місяць( а.с.  161).

Статтею 43 Конституції України визначено право кожного громадянина на працю,  право на належні,  безпечні і здорові умови праці,  право на здорові і безпечні умови праці закріплено в ч. 2  ст. . 2 КЗпП України. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган,  як це встановлено ч. 2  ст.  153 КЗпП України. Умови праці на робочому місці,  а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці,  що передбачено  ст. . 6 Закону України „Про охорону праці". Виходячи із змісту  ст. . 88 КЗпП України нормальними умовами праці вважаються здорові і безпечні умови праці( додержання правил і норм з техніки безпеки ,  необхідне освітлення ,  опалення,  вентиляція,  усунення факторів,  що негативно впливають на здоров"я робітників). Всупереч названим вимогам законів відповідачем здорові і безпечні умови праці не створені,  а тому його дії щодо незабезпечення санітарно-побутових умов праці на робочому місці викладача фізичного виховання ОСОБА_1  є незаконними. Такий висновок суду ґрунтується на наступних доказах.

Позивач ствердив,  що з вимогою про забезпечення належних умов праці викладачі фізичного виховання,  і він в тому числі ,  звертались до відповідача,  повідомляли про це голову циклової комісії. Факт звернень та факт відсутності належних умов праці в спортивному залі ствердили суду свідки ОСОБА_7,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  які пояснили,  що спортивний зал не опалюється,  температура повітря в ньому становить від 0 до -10 градусів . Такий факт ствердила і свідок ОСОБА_9,  яка в якості журналіста вела репортаж для телекомпанії „Вік „. З оглянутого судом відеозапису вказаного репортажу вбачається,  що викладачі ОСОБА_7,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_1 ,  студенти в інтерв"ю журналісту ОСОБА_9 вказували на відсутність опалення в спортивному залі,  невжиття адміністрацією заходів для забезпечення умов праці і навчання. Результатом звернення викладачів фізичного виховання до контролюючих органів стало те,  що постановою державного санітарного лікаря Бердичівського району від 21.02.2006 року було тимчасово заборонено функціонування спортивного комплексу „Беверс" по вул.  Воровського в М. Бердичеві на підставі  ст. . 42 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Актом перевірки встановлено ,  що приміщення спорткомплексу не опалюється вже 4 роки,  в приміщенні температура становить +2-+5 градусів,  приміщення потребує капітального ремонту,  поновлення штукатурки,  побілки,  фарбування,  в санвузлах відсутня вода,  санустановка в незадовільному стані. (а.с. 5, 99, 106-107).

Представлені відповідачем пояснення свідків ОСОБА_2,  ОСОБА_8 про те,  що адміністрацією вживались на протязі 5 останніх років всі можливі заходи для покращення умов праці,  для чого надсилались звернення до органів влади про виділення коштів на придбання спортивного залу,  письмові докази таких звернень ( а.с.  162-173),  письмові висновки комісії управління охорони здоров'я облдержадміністрації ( ас.  174-176), рішення про відновлення діяльності ( ас.  159) не можуть бути розцінені судом як дії відповідача,  що реально забезпечили позивачу нормальні умови праці,  як це встановлено  ст. . 88 КЗпП України. Посилання представника відповідача,  що Державні санітарні правила і норми влаштування ,  утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу( ас.  108-109) ,  затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 18.08 2001 року,  стосуються температурного режиму в спортивних залах 15-17 градусів,  в роздягальнях 19-23 градуси для шкіл і не застосовуються до вищих закладів,  не спростовують доводів позивача щодо забезпечення температурного режиму саме в такому режимі,  а не в іншому. Наявність

 опалення,  згідно  ст. 88 КЗпП України є обов"язковою складовою здорових і безпечних умов праці,  актом перевірки встановлено відсутність опалення протягом 4 років.

Посилання відповідача на відсутність об"єктивних можливостей створити належні умови праці не звільняє його від обов'язку забезпечити працівнику такі умови праці,  такий обов'язок встановлений  ст. . 43 Конституції України,   ст. . ст.  153, 88 КЗпП України.

Відповідно до  ст. . 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань ,  втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідачем незаконно накладено на позивача дисциплінарні стягнення у вигляді оголошення доган,  чим порушені його законі права ,  передбачені  ст.  ст.  139,  147 КЗпП України. Через незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності він переніс душевні страждання,  оскільки відповідачем його робота в очах колективу розцінена як неодноразове порушення трудової дисципліни ,  позивач морально страждав через тягар усвідомлення можливого звільнення ,  перебував постійно у нервовому напруженні,  а він є єдиним годувальником в сім'ї,  яка складалась на час винесення доган з малолітньої дитини і вагітної дружини( ас.  12, 210).Відповідачем порушено законні права позивача на здорові і безпечні умови праці ,  через що він морально страждав,  в зв"язку з переохолодженням через відсутність опалення переніс захворювання,  лікувався,  про що надав листок непрацездатності та витяг з медичної книжки (ас.  71, 110-11). Позивач вимушений був вживати додаткових зусиль для організації свого жипя,  звертався в різні контролюючі органи з вимогою про відновлення своїх порушених трудових прав ( ас. 203- 209) ,  На підставі викладеного суд знаходить доведеним спричинення відповідачем моральної шкоди позивачу порушенням його законних прав,  що призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя . А тому суд,  на підставі  ст. . 237-1 КЗпП України прийшов до висновку про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди і задовільняю такі вимоги в розмірі 350 грн. При визначенні такого розміру суд враховую тривалість моральних страждань позивача,  істотність вимушених змін в його житті,  можливість відновлення попереднього стану.

Відповідно до  ст. ,   ст. . 79, 81, 88 ЦПК України суд стягує судові витрати з відповідача в дохід держави.

Керуючись  ст.  ст. 10, 11,  60,  79,  81, 88, 209,  214, 215,  218 ЦПК України,   ст.  ст.  139, 140,  147, 148, 149, 237-1, 2, 153, 88 КЗпП України,   ст.  ст. 2,  6 Закону України „Про охорону праці",  Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 року №9 з наступними змінами „Про практику розгляду судами трудових спорів",

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Скасувати п. 4 наказу № 2/ у від 5.01.2006 року в частині оголошення догани викладачу фізичного виховання ОСОБА_1

Скасувати п.3 наказу № 16/0 від 28.02.2006 року в частині оголошення догани викладачу фізичного виховання ОСОБА_1

Визнати дії Бердичівського медичного коледжу щодо незабезпечення санітарно-побутових умов праці на робочому,  місці викладача фізичного виховання ОСОБА_1 незаконними.

Стягнути з Бердичівського медичного коледжу на користь ОСОБА_1 350 грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Бердичівського медичного коледжу на користь державного бюджету 17 грн. державного мита,  на користь УДК в М. Бердичеві 7, 50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження ,  таку заяву може бути подано протягом 10 днів. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10

 днів шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. В разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд .