справа №2-1066/0 7
Рішення
іменем України
03 травня 2007 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Шевчук A.M., при секретарі Побережник P.M., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора міста Бердичева в інтересах ОСОБА_1 до комунального підприємства «Шляхрембуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановив:
У квітні 2007 року прокурор міста Бердичева звернувся в суд із позовом в інтересах ОСОБА_1 до комунального підприємства «Шляхрембуд», посилаючись на те, що ОСОБА_1 працював різноробочим. Проте при звільнені йому не виплачено всіх сум, що належать йому від підприємства, оскільки замовник не розраховується перед відповідачем за отримані послуги у повному обсязі через недостатність коштів у міському бюджеті. Прокурор просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 616, 40 грн. станом на 13.03.07 року.
У попередньому судовому засіданні прокурор не відмовився від вимог. При цьому пояснив, що заборгованість не сплачена.
ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився. Про час та місце розгляду справи сповіщався у встановленому порядку. Прокурор повідомив, що ОСОБА_1 просить розглянути справу у його відсутності, останній не зміг з»явитися з поважних причин, просить не відкладати розгляд справи. При цьому наголосив, що ОСОБА_1 не відмовляється від позовних вимог, оскільки йому нічого не виплачено.
Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду письмову заяву. Пояснив, що заборгованість по заробітній платі має місце на підприємстві через незабезпечення необхідними обсягами робіт та замовники своєчасно не розраховуються за надані послуги. Відсутність коштів породжує порушення строків розрахунку при звільненні.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з відповідачем. Згідно довідки комунального підприємства «Шляхрембуд» від 20.03.07 року №52 перед ОСОБА_1 має місце заборгованість по заробітній платі станом на 13.03.07 року у сумі 616 грн. 40 коп.
Згідно пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виюіючає його відповідальності. Таким чином, зазначена представником відповідача причина порушення строків розрахунку при звільненні правового значення для справи не має.
Проте всупереч вимог cm.cm.94, 116 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 не виплачені всі суми, які йому належать за виконану ним роботу, чим грубо поруи*ені права останнього.
Таким чином, визнання представником відповідача пред»явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
У відповідності до ст. 88ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача.
Керуючись ст. ст. 130, 174, 367 ЦПК України, cm.cm.94, 116, 233 КЗпП України, суд, -
вирішив:
вимоги прокурора міста Бердичева задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства «Шляхрембуд»: на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 616 грн.40 коп.; на користь держави 51 грн. судового збору; на р/р 31219259700059 УДК в м. Бердичеві 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Суд визначив суми без утримання податків та інших обов' язкових платежів.
Рішення у частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.