22.02.2011

Справа № 2- 570/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 лютого  2011 року Єнакіївський  міський суд Донецької області у складі:

          головуючий суддя                                        - Березкіна О.В.

          при секретарі                                                  - Тимохіної О.Ю.

          розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Єнакіївського  відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань   про  відшкодування моральної  шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди у сумі 25 000 грв., заподіяної ушкодженням здоров"я, яке він отримав,   працюючи на підприємствах вугільної промисловості, а саме: на  шахті «Єнакіївська»виробничого об»єднання «Орджонікідзевугілля»міста Єнакієве Донецької області.

В обгрунтування  своїх вимог позивач посилається на те, що  він працював  на підприємствах  вугільної промисловості у шкідливих умовах, де  він отримав професійне захворювання - вібраційну хворобу,  та хронічний бронхіт,  внаслідок чого висновком МСЕК від 12.08.2002 року  йому встановлено 40% втрати професійної працездатності за  професійним захворюванням- вібраційною хворобою, а висновком МСЕК від 29.10.2003 року за сукупністю- 60% втрати професійної працездатності, з яких-  40 % підтверджено за вібраційною хворобою,  та первинно встановлено 20% за хронічним бронхітом.

          У  судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, а представник відповідача позов  не визнав, пояснивши  суду, що  для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЕК про заподіяння такої шкоди, якого позивач не має. Крім того, ОСОБА_2 України " Про  Держбюджет на 2006 рік"  та ОСОБА_2 України " Про державний бюджет на 2007 рік"  зупинено на 2006 та 2007 рік дія абзацу четвертого  ст. 1, підпункту  "е" пункту 1 частини першої ст. 21, частини третьої ст. 28 та частини третьої ст. 34 ОСОБА_2, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим  ОСОБА_2 та   згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 ОСОБА_2 України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих  актів України " від 28.12. 2007р., відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної  шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

          Суд, заслухавши позивача,  представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив слідуючи фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно   копії трудової книжки,  позивач працював на підприємствах вугільної промисловості.

Висновком МСЕК від 12.08.2002 року  йому встановлено 40% втрати професійної працездатності за  професійним захворюванням- вібраційною хворобою, а висновком МСЕК від 29.10.2003 року за сукупністю- 60% втрати професійної працездатності, з яких-  40 % підтверджено за вібраційною хворобою,  та первинно встановлено 20% за хронічним бронхітом.

Відповідно із ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає  у  фізичній болі та стражданнях, які фізична особа  отримала внаслідок  каліцтва чи іншого ушкодження здоров"я.

Згідно із ст. 34 ОСОБА_2 України "  Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які  спричинили втрату працездатності", передбачено, що у разі  настання страхового випадку  Фонд соціального страхування у встановленому законом порядку зобов"язаний  виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння йому такої шкоди.  Факт наявності  ушкодження здоров"я  позивача підтверджений  актом розслідування хронічного професійного захворювання,  висновком МСЕК  про  втрату  працездатності у зв"язку  із професійним захворюванням. Ніяких додаткових умов щодо  відшкодування моральної шкоди   зазначена норма закону немає, тому доводи  відповідача про те, що  наявність  моральної шкоди  позивачу нічим не підтверджена, суд вважає безпідставними.

Таким чином,  судом безперечно  встановлено, що внаслідок професійного захворювання,  отриманого  у  результаті шкідливих  та небезпечних умов виробництва,  ОСОБА_1  заподіяна моральна шкода, яка  полягає у  моральних стражданнях у зв"язку з ушкодженням  здоров"я, що порушило його нормальні життєві стосунки,  які потребують від нього додаткових  зусиль для організації  свого життя -  необхідністю  звернення до лікарів, неможливість отримати  високооплачувану роботу та таке інше.

Суд не приймає до уваги  посилання представника  відповідача  на   те, що ОСОБА_2 України " Про державний бюджет на 2006 рік" зупинена на 2006 рік дія абзацу четвертого  ст. 1, підпункту  "е" пункту 1 частини першої ст. 21, частини третьої ст. 28 та частини третьої ст. 34 ОСОБА_2,   тому що   право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло  ще  до   набрання законної  чинності означеними законами, тобто, у  2002 та 2003 році, коли діяла редакція ОСОБА_2,  який  передбачав відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.  58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти   не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли   вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи., що також закріплено  ст. 5 ЦК України, відповідно з якою акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з  дня  набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі, крім випадків,  коли вони пом"якшують або скасовують  цивільну відповідальність особи.

Посилання представника  відповідача на те, що   згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 ОСОБА_2 України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих  актів України " від 28.12. 2007р., відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної  шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року,   є необгрунтованим із слідуючих підстав.

ОСОБА_2 № 1105-Х 1У є спеціальними  і стосуються  прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки законом передбачено, що  укладаючи угоду про обов"язкове страхування від нещасного випадку страховик ( Фонд) тим самим бере на себе зобов"язання надати застрахованим  особам  всі передбачені ст. 21 ОСОБА_2 соціальні послуги та виплати.

За таких підстав позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають  задоволенню.

Разом  з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування на користь позивача, суд  враховує  загальний ступінь втрати   позивачем  професійної працездатності, яка на теперішній час становить 60 %,   конкретні обставини справи,  стан здоров"я  позивача,  тривалість його роботи на підприємствах вугільної промисловості,   та з  урахування усіх обставин,   виходячи  із  принципу розумності та справедливості,  суд вважає, що заявлена позивачем сума  відшкодування у розмірі 25 000  грв. велика,  тому  на  користь позивача повинно бути стягнуто моральна шкода у розмірі 18 000 грв.  

У задоволенні іншої частини   позову, треба відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11,209 ЦПК України, ст. 21,28,34 ОСОБА_2  України „ Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,  ОСОБА_2  України „ Про  Держбюджет  на 2006 рік”, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1  до Єнакіївського  відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань   про  відшкодування моральної  шкоди  задовольнити частково.

          Стягнути з Єнакіївського  відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань   на користь  ОСОБА_1    моральну шкоду у розмірі 18 000 ( вісімнадцять тисяч) грв., у   решті  позову  - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено  в Апеляційний суд Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області протягом  десяти днів з  дня проголошення рішення.

          Суддя                                                                      Березкіна О.В.