УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-22971/11
Справа №22ц-22971/11 Головуючий в 1 інстанції – Бондарчук Г.Д.
Категорія 34 ( 4 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
«22» червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: - Братіщевої Л.А.
суддів: - Савіної Г.О., Соколан Н.О.
при секретарі: – Євтодій К.С.
за участю: позивача – ОСОБА_5
представника відповідача Глеюватської сільради – Сороки Олексія Семеновича
представника 3 особи Криворізької РДА – Діхтярчук Ганни Володимирівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2011 року за позовом ОСОБА_5 до Глеюватської сільської ради, 3 особа – Криворізька районна державна адміністрація, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок підтоплення домоволодіння, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2010 року позивач ОСОБА_5 звернулася із позовом до Глеюватської сільської ради, 3 особа – Криворізька районна державна адміністрація, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок підтоплення домоволодіння і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що їй на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. У період з 20.01.2006р. по 16.03.2006р., в наслідок пориву центрального водоводу, було підтоплене її домоволодіння в результаті чого будинок зазнав істотних пошкоджень, а саме – утворились тріщини фундаменту у будинку і стінах, провалилася підлога у літній кухні, затоплено підвал.
При зверненні до органів місцевого самоврядування із скаргами і заявами, останні надавали відповіді, проте добровільно вирішити питання щодо усунення наслідків аварії не бажають.
Вважає, що в результаті підтоплення домоволодіння їй заподіяна матеріальна і моральна шкода.
Посилаючись на ці обставини та уточнивши свої позовні вимоги просила суд поновити строк для звернення до суду за захистом її права; стягнути з Глеюватської сільради матеріальну шкоду в розмірі 5342грн. та моральну шкоду в сумі 10тис.грн., стягнути з відповідача витрати в сумі 1933,20грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи та судові витрати по справі – витрати за надання юридичної допомоги – 400грн., судовий збір – 51грн., витрати на ІТЗ – 120грн.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, стягнуто з Глеюватської сільської ради в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000грн., та судові витрати по справі - 8,50грн. судового збору і 400грн. оплати витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Питання щодо застосування строку позовної давності відповідачем не ставилось.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у відшкодування матеріальної шкоди, стягнення моральної шкоди в сумі 70 тис.грн. та витрат по справі, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, судом не було встановлено, що причиною руйнування будинку було саме підтоплення його в результаті пориву водоводу; судом взято до уваги лише пояснення відповідача.
Крім того, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що руйнація будинку відбувається у зв’язку із тим, що в ньому ніхто не проживає і його належним чином не утримують, оскільки в зазначеному будинку вона мешкає з 2002 року; сума матеріальної шкоди в розмірі 5342грн. за висновком експертизи не відповідає реальним затратам на відновлення будинку і просила скасувати ухвалу суду від 04.03.2011р. якою відмовлено у проведенні комплексної судової будівельно-технічної експертизи. Не стягнено витрати на адвоката в розмірі 100грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в позові ОСОБА_5 в стягненні матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеності руйнування будинку саме з підтоплення його в результаті пориву водоводу.
Але з такими висновками суду колегія не погоджується виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_5, у січні 2006 року було підтоплене внаслідок пориву центрального водопроводу, який стоїть на балансі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, відповідача по справі. Вода збігала до садиби позивача, що призвело до руйнування домоволодіння ОСОБА_5
Факт підтоплення зафіксовано актом комісії №1 від 25 січня 2006 року (а.с. 14), в якому вказано, що у зв’язку з поривом системи водопостачання вода збігала у садибну ділянку ОСОБА_5, дійшла до фундаменту дому, замерзла у льодову кригу товщиною 10-12 см, розміром 5 х 6 м.
А із висновків судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що підтоплення сприяло виникненню тріщин фундаменту будинку, тріщин на стінах, підвалу, підлоги у літній кухні і розмір завданих збитків складатиме 5342грн. (а.с. 89 – 109).
При цьому експертом встановлено, що протягом 10 діб з 20.01.2006р. по 30.01.2006р. вода прорваного центрального водопроводу потрапляла у садибу АДРЕСА_1 і перетворювалась у льодову кригу, яка понцирем сковала зазначену садибу. В такому стані садиба перебувала тривалий час до початку весняного тепла. З початку стабільної плюсової температури почалось повільне підтаювання льодової криги, при чому повільніше ніж снігове покриття. Таким чином мало місце тривалий вплив води на несучі конструкції як житлового будинку, так і прибудов, що негативно впливало на їх несучу спроможність та могло призвести до руйнування домоволодіння АДРЕСА_1 у вигляді: тріщин фундаменту будинку, тріщин на стінах, провали підлоги у літній кухні.
Вище зазначене спростовує доводи суду першої інстанції, яким відмовлено у відшкодуванні матеріальної шкоди з посилання на те, що висновки експертизи зроблені без достатніх підтверджень масштабів підтоплення.
Посилання представника відповідача на те, що пошкодження стану будинку і інших споруд позивача це наслідки погодних умов і давності будівлі безпідставні, доказів про підтвердження своїх доводів всупереч вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідач не надав і зазначені доводи відповідача спростовуються висновками судової будівельно-технічної експертизи.
Враховуючи наведене, колегія вважає, суд першої інстанції відмовляючи в позові ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, тому в цій частині рішення підлягає скасуванню згідно п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 5342грн. та судових витрат.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_5 1933,20грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 123), 100грн. оплати витрат на правову допомогу адвокатом ОСОБА_9 (а.с. 149), 51грн. судового збору та 120грн. за інформаційно-технічне забезпечення (ІТЗ) розгляду справи.
В стягненні з відповідача 19,33грн. витрат комісії банку, які просить відшкодувати ОСОБА_5 слід відмовити, тому що ці витрати не передбачені ст. 79 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що стягненню підлягає матеріальна шкода в розмірі більшому ніж 5342грн., яка встановлена експертом, у зв’язку із чим підлягає скасуванню ухвала суду від 04.03.2011р. безпідставні, виходять за межі остаточних позовних вимог ОСОБА_5 від 17.03.2011р. (а.с. 157-158), згідно яких вона ставила питання про стягнення на її користь з відповідача саме 5342грн., тому безпідставні її вимоги про скасування ухвали суду від 04.03.2011р. про відмову у проведенні комплексної судової будівельно-технічної експертизи.
Щодо розміру стягнутої на користь позивача моральної шкоди, з розміром якої не згодна ОСОБА_5, то в цій частині рішення, колегія вважає, підлягає залишенню без змін.
Колегія погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає в залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд першої інстанції при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, а саме те, що у зв,язку із підтопленням будинку ОСОБА_5 зазнала емоційних страждань і мешкає у будинку лише у весняно-літній період.
Керуючись ст.ст. 303, 307; п. 1 ч.1 ст. 309, ст. ст. 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити частково.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2011 року в частині відмови в стягненні з Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_5 5342грн. матеріальної шкоди, стягнення 100грн. витрат на правову допомогу, витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1933,20грн., 51грн. судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн. – скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в частині стягнення на її користь матеріальної шкоди в сумі 5342грн., 1933,20грн. затрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1933,20грн., 100грн. оплати витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5342грн., 1933,20грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 100грн. оплати витрат на правову допомогу адвокатом ОСОБА_9, 51грн. судового збору та 120грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В частині стягнення 19,33грн. витрат комісії банку – відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: