РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року                                      м. Кілія Кілійський районний суд Одеської області

в складі  головуючого  судді  Гавриш М.З.  при секретарі Єльченко А.Ю., з участю представника відповідача Мельничук Т.В.,   розглянувши   у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до  Одеської обласної організації Товариства  сприяння  обороні України  про  призначення  на раніше займану посаду  в зв»язку із закінченням терміну обрання на виборну посаду

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2,   звернувся до суду з позовом до відповідача, Одеської обласної організації Товариства  сприяння  обороні України,  про поновлення з 16 грудня 2010 року на посаді  начальника Кілійського районного  спортивно – технічного  клубу Товариства   сприяння оборони України.  Обґрунтовуючи  позов ОСОБА_2  вказує на те, що   на посаді  начальника Кілійського РСТК ТСОУ він   працював з 08 травня 2001 року і був звільнений 28 травня 2002 по ст. 36 п.5 КЗпП України  в зв»язку з переходом на виборну  посаду в зв»язку  з обранням  секретарем Кілійської міської ради. Після закінчення повноважень,  на першій сесії наступного скликання Кілійської міської ради  був обраний  на посаду Кілійського міського голови, яким працював з  18.04.2006 року  до закінчення повноважень - 18.11.2010 року. Вказує, що 16.12. 2010 року  письмово звернувся до  відповідача  з вимогою про поновлення на роботі,  в чому йому було відмовлено.  Дії Одеської обласної організації  ТСОУ   вважає  протиправними  та такими, що порушують  його конституційне  право на працю  та гарантовані права депутата місцевої ради, обраного на виборну посаду.

Позивач в судовому  засіданні заявлені вимоги підтримав  в повному обсязі.

Представник відповідача  позов не визнала, надала письмові заперечення та докази на їх обґрунтування. Зазначила, що  на період перебування позивача на обраній в 2002 році в Кілійській  міській раді  посаді,   керівництво  Одеського ОТСОУ  укладало  строкові трудові договори  з іншими особами,  чим забезпечувало право позивача  на повернення на раніше займану посаду, але  ОСОБА_2 після  закінчення строку перебування   в 2006 році на виборній посаді   не проінформував  керівництво Товариства    про повторне обрання та не надав жодної інформації про подальше працевлаштування або  бажання про повернення на роботу. Крім того, як вказує представник відповідача,  з  червня 2003 року посади начальника   спортивно – технічного клубу  ТСО України  в структурі Товариства не існує в зв»язку з перейменуванням. Штатний розклад передбачає  посаду директора Кілійського РСТК  ТСО України, яку з  01.09.2011 року займає ОСОБА_3, переведений  на постійну роботу з роботи по контракту  і   законних  підстав для звільнення останнього    немає.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд визнає доведеним, що згідно наказу Одеської обласної організації Товариства  сприяння обороні України   від 08.05.2001 року № 30 л/с  ОСОБА_2 був прийняти на  посаду  начальника Кілійського районного  спортивно – технічного клубу Товариства сприяння обороні України роботу  і  звільнений  з посади  в зв»язку з переходом  на виборну посаду  відповідно до  п.5 ст.36 Кодексу законів про працю  з 28.05.2002 року на підставі наказу  від 18.06.2002 року № 53 л/с.

На підставі рішення  Кілійської міської ради  № 3-ХХІУ -2  від 30.04.2002 року  ОСОБА_2  був обраний  секретарем   вказаної ради,  яким постійно працював до  24.03.2005 року до обрання  виконуючим обов’язки  Кілійського міського голови ( рішення  Кілійської міської ради № 649-ІУ-29 від 29.03.2005 року). Рішенням Кілійської міської ради № 2-У-1 від 18.04.2006 року  позивач був обраний  на посаду  Кілійського міського голови, яким працював до 18.11.2010 року  до звільнення  в зв»язку із закінченням строку повноважень  в порядку ч.1 ст.42 ЗУ « Про місцеве  самоврядування в Україні» ( рішення Кілійської міської ради  від 18.11.2010 року  № 1-УІ-1) .

16.12.2010 року   від  позивача на адресу  Голови Одеської обласної організації ТСОУ  надійшла заява з проханням  про поновлення на посаді  начальника Кілійського РСТК ТСОУ  в зв»язку із закінченням  повноважень  Кілійського міського голови та терміну перебування на виборній посаді.

Листом від 10.01.2011 року за № 8, який був отриманий позивачем  20.01.2011 року,    відповідач, з посиланням на ст.. 118  КЗпП України  повідомив ОСОБА_2  про відсутність вакансій  в Одеській обласній організації ТСО України та відмову  в  прийнятті на роботу з посиланням на   те, що  при укладанні з працівником , прийнятим  для заміщення вакансії , що утворилась  у зв»язку з обранням на виборну посаду , трудового договору на невизначений строк , поворотне  прийняття на роботу  у зв»язку із закінченням  повноважень  за виборною посадою при відсутності  вакансій  законодавством не передбачено.

   Як вбачається з наданих  відповідачем  Статуту організації,  штатних розкладів  первинних організацій та наказів щодо прийняття на постійну роботу їх  керівників, вакантних посад  останніх на момент звернення  позивача з заявою про поновлення на роботі не було  і на момент розгляду справи не мається. На займаній до  переходу  позивача на виборну роботу посаді  працює  з 01.09.2010 року  на підставі безстрокового трудового договору  інша особа.

  Ст. 43 Конституції України визначено, що  кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя  працею, яку він вільно обирає   або на яку вільно погоджується.  За правилами ст.. 5-1 КЗпП України  держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України  правовий захист  від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також  сприяє  у збереженні роботи.

  Відповідно до  Конституції України та ст.. 22 КЗпПУ  будь яке пряме  або не пряме обмеження  прав чи встановлення  прямих або непрямих переваг  при укладанні, зміні або припиненні  трудового договору  залежно від походження, соціального  і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній  спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять , місця проживання не допускається.

   Ст118 КЗППУ  визначено, що  працівникам, звільненим  від  роботи  внаслідок обрання їх на виборні  посади  в  державних  органах,  а  також   у   партійних, профспілкових,  комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях,  надається  після  закінчення  їх   повноважень   за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності -
інша рівноцінна робота (посада) на  тому  самому  або,  за  згодою працівника,  на іншому підприємстві,  в установі, організації.

      Ст. 38 Конституцією України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування . Статтею 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 p. № 93-IV передбачено звільнення депутата з попередньої посади і переведення для постійної роботи до відповідної місцевої ради у разі обрання на виборну посаду в її структурі. Припинення повноважень за цією посадою є підставою для реалізації права на отримання попередньої або рівноцінної роботи (посади).  Надання попередньої або іншої рівноцінної роботи працівникові, який звільнився у зв'язку із обранням на виборну посаду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування і строк повноважень якого закінчився, покладається на власника (уповноважений ним орган), у якого цей працівник працював до обрання.

  Суд визнає доведеним, що позивач є особою, яка  наділена законом  суб»єктивним правом  щодо отримання певних гарантій, в зв’язку з обранням  на виборну посаду  в Кілійській міській раді, де він безперервно  працював  з  30.04.2002 року по 18.11.2010 року відповідно на посадах  секретаря  ради, виконуючого обов’язки міського голови та  міським головою. До  кола ціх гарантій  закон відносить надання попередньої або рівноцінної роботи та  збереження місця роботи.  Підставами для надання та отримання зазначених гарантій є факт закінчення повноважень обраного на виборну посаду працівника. Виборними посадами  є такі , що заміщуються особами шляхом їх обрання у встановленому порядку, передбаченому для формування органів влади (державних, судових і самоврядних) та органів громадських організацій. .

     Право зазначеної категорії осіб на отримання попередньої (рівноцінної) роботи підлягає захисту в порядку, передбаченому   п.4 ч.2 ст. 232 КЗППУ, яка  окремо передбачає можливість судового порядку розгляду спору про відмову у прийняті на роботу виборних працівників після закінчення строку їх повноважень.

    Згідно п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про практику розгляду  судами трудових  спорів»  за змістом  ст..43-1 КЗпП керівником  належить вважати  особу, яка очолює  підприємство, установу, організацію   або відокремлений підрозділ . Посилання представника відповідача  на   неможливість  надання позивачу попередньої   роботи в зв»язку з відсутністю вакансій та самої  посади  начальника  районного  спортивно – технічного клубу  суд не бере до уваги , оскільки, як вбачається  з  установчих документів   Одеської обласної організації    Товариства  сприяння  обороні України та штатних розкладів  працівників первинних організацій , посада керівника  передбачена  всіма без виключення штатними  розкладами. Перейменування посад  з «начальника»  на  «директора» відбулось    згідно наказу Одеської обласної організації ТСОУ  № 31 від  25.06.2003 року  відповідно до ст.. 17 Закону України  « Про професійно – технічну освіту» з метою впорядкування оформлення документів на право виходу на пенсію за вислугу років педагогічних працівників навчальних закладів Товариства сприяння обороні .  

     Також  суд , враховуючи  вимоги Конституції України щодо верховенства права визнає, що  безпідставними твердження  відповідача щодо недодержання  ОСОБА_2  вимог закону в частині  неповідомлення  ним про  вступ до передвиборчої компанії в 2006 році та продовження виборної діяльності , оскільки жодним законодавчим актом не передбачено  форми та  порядку  зазначеного повідомлення.   Ст. 33  ЗУ « Про статус  депутатів місцевих рад»   чітко   визначений порядок  припинення   трудового договору  з а попереднім місцем роботи   у разі обрання  особи  депутатом місцевої ради   та порядок розірвання  трудового договору  з працівником, прийнятим  на роботу ( посаду) , що її виконував( займав)  депутат місцевої ради .  Вимоги закону  ОСОБА_2  щодо звернення   до відповідача  з повідомленням про повернення  на роботу  в місячний термін з дня припинення повноважень на виборній посаді дотримані.   Установа, з якою  позивач перебував в трудових правовідносинах до переходу на виборну роботу  не ліквідована.

            Враховуючи вищенаведене суд визнає вимоги позивача законними та  обґрунтованими, порушене право на працю таким, що підлягає  судовому х захисту.

    Керуючись  ст.10,11,60 209,212, 214-215 ЦПК України, ст. 5-1, 118, 232 КЗпП ,     ст. 33 ЗУ « Про статус  депутатів місцевих рад» 132 КЗпП  України суд

                    ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити.

Визнати  протиправною  відмову  Одеської обласної організації  Товариства сприяння обороні України  в  поверненні  ОСОБА_2  на роботу  на посаді керівника Кілійського  спортивно – технічного  клубу Товариства сприяння обороні України після закінчення повноважень  на виборній посаді у Кілійській міській раді Одеської області.

Зобов»язати Одеську обласну організацію Товариства сприяння обороні України  надати  ОСОБА_2   попередню  роботу ( посаду)  керівника  Кілійського районного спортивно – технічного клубу  Товариства сприяння обороні України .

Стягнути з  Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України   судові витрати  у виді  судового збору на користь держави в сумі 51 грн.  та  збір на ІТЗ розгляду  цивільної справи Кілійським райсудом Одеської області в сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Одеської області        через Кілійський районний суд Одеської області  в 10-денний строк з дня проголошення .

Суддя                 М.З. Гавриш