ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р.                                                       Справа №914/3538/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача):                                                   Бойко С.М.,

суддів:                                                                                 Бонк Т. Б.,

                                                                                          Малех І.Б.

секретар судового засідання Гавриляк І. В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго”, м. Львів

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 про повернення зустрічної позовної заяви (суддя Долінська О.З.)

за зустрічним позовом:        Акціонерного товариства        “ДТЕК Західенерго”, м. Львів

до відповідача:        Приватного акціонерного товариства        “Національна енергетична компанія        “Укренерго”, м. Київ

про зобов`язання Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” здійснити перерахунок вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління

у справі №914/3538/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія        “Укренерго”, м. Київ

до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго”, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 538   453        400,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапенко С. Л.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 р. за вх. № 1807 на розгляд Господарського суду Львівської області в підсистему “Електронний суд” надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” до відповідача Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” про зобов`язання Приватного акціонерного товариства “Укренерго” здійснити перерахунок вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/3538/23 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” до відповідача - Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” про зобов`язання Приватного акціонерного товариства “Укренерго” здійснити перерахунок вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління - повернуто заявнику.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” оскаржило таку в апеляційному порядку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що повертаючи зустрічний позов суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання Позивача за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору Зокрема, в обґрунтування клопотання Товариство зазначало, що його основною діяльністю є виробництво електричної енергії, разом з тим, господарська діяльність підприємства обмежена, у зв`язку із ракетними обстрілами та пошкодженням виробничого обладнання теплових електростанцій. Відповідач з метою уникнення виробничих аварій та екологічних наслідків вимушений використовувати всі наявні обігові кошти для придбання обладнання та матеріалів для відновлення електростанцій, виплати заробітної плати. Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Не дослідивши вказані обставини та не розглянувши по суті позов Відповідача, суд прийшов передчасного висновку про відсутність підстав для прийняття заяви, у зв`язку з чим повернув зустрічний позов АТ «ДТЕК Західенерго» необгрунтовано.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача за первісним позовом зазначає, що не погоджується із такими твердженнями позивача за зустрічним позовом. Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції в ухвалі від 11.07.2024 зазначив, що «Враховуючи дату отримання ухвали суду від 25.06.2024  позивачем за зустрічним позовом та представником позивача, положення ст. 174 ГПК України, станом на 11.07.2024 , недоліки зазначені в ухвалі суду від 25.06.2024  у встановлений строк, позивачем за зустрічним позовом не усунуто. Жодних заяв та/ або клопотань від позивача за зустрічним позовом станом на 11.07.2024  не надходило... Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на вищенаведене, представник позивача просить суд залишити ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/3538/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представник апелянта не з`явився в судове засідання, клопотання про відкладення не подав, був належним чином повідомлений.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги позицію представника позивача про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, а також зважаючи на те, що явка його в судове засідання обов`язковою не визнавалась та з врахуванням положення п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі доказами.

Згідно із п.6 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст. 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2024  за вх. № 1807 на розгляд Господарського суду Львівської області в підсистему “Електронний суд” надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” до відповідача Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” про зобов`язання Приватного акціонерного товариства “Укренерго” здійснити перерахунок вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову, залишено без руху і встановлено позивачу за зустрічним позовом строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення цих недоліків: надати суду докази  сплати судового збору у встановлених  порядку та розмірі, а саме  3        028,00 грн. судового збору за подання до суду зустрічної позовної заяви; Зобов`язано позивача за зустрічним позовом, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків, подання додаткових доказів, невідкладно надіслати відповідні документи учасникам у справі. Докази такого надіслання надати суду.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема “Електронний суд” забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції від 25.06.2024 була внесена до АСДС, автоматично направлена в електронний кабінет позивача за зустрічним позовом та його представника 25.06.2024 р., доставлена до електронного кабінету – 25.06.2024 р. о 13 год. 25 хв. та його представника позивача за зустрічним позовом 25.06.2024 р. о 13 год. 25 хв.,  що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС, у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Аналізуючи викладене вище, що ухвалу суду від 25.06.2024  доставлено до електронного кабінету позивача за зустрічним позовом та його представника 25.06.2024 о 13 год. 25 хв., то таким чином, заявнику вручено ухвалу в електронному кабінеті підсистеми “Електронний суд” - 25.06.2024.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету”, є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Відтак, враховуючи дату отримання ухвали суду першої інстанції від 25.06.2024  позивачем за зустрічним позовом та його представником, положення ст. 174 ГПК України, станом на 11.07.2024 , недоліки зазначені в ухвалі суду від 25.06.2024 у встановлений строк, позивачем за зустрічним позовом не були усунуті. Жодних заяв та/або клопотань від позивача за зустрічним позовом станом не надходило.

Щодо не врахування судом першої інстанції обставин несплати судового збору при вирішенні клопотання про відстрочення судового збору у відповідності до вимог ч 1 ст. 8 ЗУ « Про судовий збір», апеляційний суд зазначає, що за змістом ст. 8 цього Закону відповідач не відповідає жодним умовам, що зазначені, а отже клопотання відповідача є безпідставним та таким, що не грунтується на вимогах закону.

Частиною 4 ст. 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 5 ст. ст. 180 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно із ч. 6 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, невиконання позивачем за зустрічним позовом вимог ухвали суду від 25.06.2024 р. про залишення без руху зустрічної позовної заяви, беручи до уваги надання позивачу за зустрічним позовом достатнього часу для усунення недоліків, допущених при поданні зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення матеріалів зустрічної позовної заяви заявнику.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст.ст. 277, 280 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/3538/23 відсутні.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус», зміни чи скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 04.10.2021 у справі №91/569/21. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 86, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/3538/23  залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.11.2024

Головуючий суддя                                                                      Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Малех І.Б.