Справа № 305/3832/24

Номер провадження 3/305/2656/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Рахів, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого,-

за ч.2 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №024471 від 30.08.2024, близько 14 год. 20 хв. прикордонним нарядом «Група реагування» в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №362 на відстані близько 9000 м. до державного кордону (територія Рахівської міської громади Рахівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином ОСОБА_2 , здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із охороною державного кордону України, а саме: під час затримання вдався до втечі в напрямку державного кордону та неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Група реагування» зупинити протиправні дії відмовився виконувати, чим своїми діями порушив вимоги ч.2 ст 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.185-10 КУпАП.

        ОСОБА_1 у судове засідання, повторно, не з`явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової повістки (смс повідомлення).                                                                                                        Адвокат Штець І.І. надав суду клопотання, в якому просить закрити справу відносно ОСОБА_1 на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, вину свою у вчиненому ОСОБА_1 не визнає, мотивуючи тим, що не здійснював злісної непокори працівникам ДПСУ.                                        Розглянувши матеріали справи, оцінюючи вищевказані фактичні обставини справи на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, суд констатує наступне.                                                        Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.                                                                                Відповідальність за ч.2 ст.185-10 КУпАП передбачає, що правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення.                                                                Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.                                                        Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).                                                        Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги."»                                                                                У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано в чому полягали законні вимоги працівника Державної прикордонної служби та в чому полягала злісна непокора ОСОБА_1 цим законним вимогам. Також відсутні відомості про те, що працівники Державної прикордонної служби України пред`явили ОСОБА_1 саме законні вимоги або розпорядження.        Під час оформлення матеріалів справи, не надано доказів того чи перебував військовослужбовець при виконанні обов`язків пов`язаних з охороною державного кордону, чи були його розпорядження, вимоги законними.                                                                        Окрім наведеного, відповідно до Закону "Про державний кордон України" та п. 11 положення "Про прикордонний режим", затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 завданнями прикордонної служби є не саме по собі складання протоколів про адміністративне правопорушення, а виявлення порушень законодавства з прикордонних

питань, виконання завдань, пов`язаних з боротьбою з організованою злочинністю та запобігання незаконній міграції у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району.                Згідно п.1 ст.21-7 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" поверхнева перевірка здійснюється щодо осіб, речей, товарів (вантажів) і транспортних засобів, які перебувають у контрольованому прикордонному районі, в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України або контрольному пункті в`їзду-виїзду, а саме:                1) у разі порушення особою чи спроби особи порушити прикордонний режим, режим у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, режим у контрольних пунктах в`їзду-виїзду або зашкодити інтересам національної безпеки України;                                2) у разі перебування особи в межах прикордонної смуги без відповідного дозволу;                        3) у разі наявності підстав вважати, що в транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;                                                        4) у разі наявності підстав вважати, що в особи чи в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю і здоров`ю людини;                        5) якщо транспортний засіб або річ особи є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходяться в місці, в якому могло бути вчинено правопорушення;                                                6) в інших випадках, передбачених законодавством або рішенням суду.                                Органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не дотримано вимог щодо його належного оформлення та забезпечення обставин його доведення відповідними доказами.                                                                                                                До адміністративних матеріалів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення додані: протокол про адміністративне затримання; протокол особистого огляду, огляду та вилучення речей і документів; довідку щодо затримання громадян України на ділянці відпоідальності ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 30.08.2024; письмові пояснення та письмова заява ОСОБА_1 .                                                                                                        Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, а також винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні, суду не надано.                                                                                                                З наданих до суду доказів неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній вчинив злісну непокору законній вимозі прикордонника.                                                                                                        Враховуючи зазначене, протокол суперечить встановленим обставинам справи, твердження в ньому зроблені та тримаються на припущеннях, що відповідно до ст.62 Конституції України піддається сумніву та тлумачиться на користь людини.                                                Так, в силу п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.                                                                                        Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.                                                                                        Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Аналогічна норма міститься також у статті 62 Конституції України.                                                                Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.                                                 Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого  ч.2 ст.185-10 КУпАП.                                        Враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок слід віднести за рахунок держави.                                                                                             На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 251, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.185-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП.

Судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її проголошення.

        Суддя Рахівського районного суду:                                               М.О.   Марусяк