Справа № 308/17883/24

1-кс/308/6679/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора – ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника – ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42024072210000481 від 03.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2024 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42024072210000481 від 03.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що старший лейтенант ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він 03.11.2024, близько 05:57 год., будучи співробітником-військовослужбовцем Служби безпеки України, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу займаючи посаду спеціаліста 2-ї категорії Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із невстановленими на даний час особами, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що на території України діють умови воєнного стану та особи чоловічої статі призовного віку (18-60 років) підлягають призову на військову службу, використовуючи транспортний засіб ОСОБА_9 , чорного кольору, безперешкодно перевіз вказаних осіб до околиць АДРЕСА_1 , при цьому для конспірації неодноразово змінював номерні знаки та близько 12:45 год., на дорожній поліцейські станції « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: с. Нижні Ворота, Мукачівський район Закарпатська область, в напрямку «в`їзд в Закарпатську область», шляхом усунення перешкод, з метою безперешкодного проїзду посту ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та уникнення перевірки у останніх особистих документів на дорожній поліцейські станції «Нижні Ворота», пред`явив працівникам Національної поліції службове посвідчення співробітника Служби безпеки України Б-028592, НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 та вказав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є також співробітниками Служби безпеки України та не потрібно перевіряти їх документи, після чого транспортний засіб із пасажирами, без перевірки облікових документів та самого авто заїхав на територію Закарпатської області.

В подальшому, 03.11.2024, близько 13:20 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на незаконне переправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон України, перебуваючи поблизу невстановленої, на даний час АЗС, у місті Мукачево, зупинив транспортний засіб ОСОБА_9 , чорного кольору та надав вказівку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пересісти у таксі марки Пежо сірого кольору, яке завчасно особисто викликав та зазначив кінцеве місце прибуття, а саме околиці села Залужжя, Мукачівського району Закарпатської області.

04.11.2024 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: оглядом транспортного засобу, допитами свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_10 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади, займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_10 тривалий час перебуває на посаді у Службі безпеки України та в силу виконання своїх службових обов`язків має широке коло знайомих та обізнана із особливостями роботи правоохоронних органів, в тому числі органів Державної прикордонної служби України.

Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_10 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальну можливість покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

Незаконно впливати на учасників кримінального провадження.

ОСОБА_10 , з урахуванням відомих обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, в тому числі із службовими особами СБУ, інших осіб та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення.

Аналогічним чином ОСОБА_10 зможе впливати на недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.

Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

При цьому, з метою незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та зміни ними показань, ОСОБА_10 може вчинити інші кримінальні правопорушення проти їх життя та здоров`я, пов`язані із застосуванням чи погрозами застосування насильства, тілесних ушкоджень, або із погрозами знищення їхнього майна, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 129, 194, 195 КК України, тощо.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Знаходячись на волі, ОСОБА_10 може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Підставою застосування щодо ОСОБА_10  запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У випадку засудження ОСОБА_10 за вчинення тяжкого злочину, до особи може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 дані про особу, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_10 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Разом з цим, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Приймаючи до уваги те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, орган досудового розслідування просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на посаді спеціаліста 2-ї категорії Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому званні «старший лейтенант», запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові  проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024072210000481 від 03.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Як вбачається з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: спеціаліст – категорії Департаменту господарського забезпечення СБУ УСБУ в м. Києві, лейтенант ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 03.11.2024 року ОСОБА_4 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04.11.2024 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: повідомленні про виявлення кримінального правопорушення, протоколі допиту свідка від 03.11.2024 року, протоколі допиту свідка від 03.11.2024 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 03.11.2024 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 03.11.2024 року, протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.11.2024 року, протоколі огляду від 03.11.2024 року, копією службового посвідчення, протоколі допиту підозрюваного від 04.11.2024 року.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України, який є тяжким у сфері недоторканності державних кордонів, який належить до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, проте слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодружений, який перебуває на посаді спеціаліста 2-ї категорії Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, у військовому званні «старший лейтенант», має заробітну плату у розмірі 40 тис./грн., має збереження в розмірі 20 тис. грн., раніше не судимий

Разом з тим, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази також дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_13 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Підозрюваний ОСОБА_13 будучи на свободі може впливати на свідків з метою зміни їх показів, перешкоджати у встановлені об`єктивної істини в кримінальному провадженні.

Також, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, бере до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, суд приходить до переконання, що для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених КПК України вимог, слід визначити заставу у шістдесят розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 181 680 грн. 00 коп. (сто вісімдесят одна тисяча гривень шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також протягом двох місяців з дня внесення застави виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 186, 193, 194, 309, 392, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 31 грудня 2024 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Строк тримання під вартою рахувати з 03 листопада 2024 року з 23 год. 59 хв.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов`язків, передбачених КПК України – у шістдесят розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 181 680 грн. 00 коп. (сто вісімдесят одна тисяча гривень шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також протягом двох місяців з дня внесення застави виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії зазначеної ухвали – до 31.12.2024 року включно.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                                         ОСОБА_1