Судове рішення #1644865910

                          Справа № 192/3121/24

Провадження № 1-кс/192/350/24

Ухвала

Іменем України


07 листопада 2024 року


Слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12024042160000027 від 30.10.2024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Покрові Дніпропетровської області, є громадянином України, має повну середню освіту, є студентом І курсу Професійно-технічного училища № 71, не працевлаштований, не є людиною з інвалідністю, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,


встановив:


Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить застосувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в період з 20:00 години по 6:00 годину на строк два місяці.

Клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2024, приблизно о 22 год 30 хв, неповнолітній ОСОБА_9 разом із неповнолітнім ОСОБА_4 прийшли на дитячий майданчик, який знаходиться на території 33СО «Солонянський ліцей» за адресою: АДРЕСА_2 , де побачили малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у подальшому у ОСОБА_12 та ОСОБА_4 виник раптово злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), що належить потерпілому ОСОБА_11 та потерпілому ОСОБА_10 , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб. У подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 28.10.2024 приблизно о 22 год 35 хв, знаходячись на дитячому майданчику, який розташований на території ЗЗСО «Солонянський ліцей» за адресою: вул. Шевченка, 33, смт Солоне Дніпровського району Дніпропетровської, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_13 , реалізовуючи єдиний спільний умисел на вчинення грабежу, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, наблизились до малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , потім ОСОБА_4 , взявши своїми руками за шию малолітнього ОСОБА_10 та малолітнього ОСОБА_11 , таким чином застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілих, в цей момент ОСОБА_14 сказав потерпілим дістати з карманів цінне майно, та реалізуючи свій злочинний умисел, в подальшому ОСОБА_9 дістав з карману ОСОБА_10 мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy A04s 4/64 GB Blac» вартістю 4131,20 грн. В цей час потерпілий ОСОБА_11 на вимогу ОСОБА_4 дістав з карману грошові кошти в сумі 14,00 грн. Таким чином неповнолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_9 відкрито заволоділи майном малолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

Дані умисні дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

01.11.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами.

Слідчий вказує, що неповнолітній ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину. За ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тому на даний час виникає необхідність в обранні йому запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту в період з 20:00 години по 6:00 годину строком на два місяці, з огляду на зібрані під час проведення досудового розслідування докази. Враховуючи те, що у ОСОБА_4 не склались стійкі соціальні зв?язки в суспільстві, він, зокрема, офіційно непрацевлаштований, тому є підстави вважати, що неповнолітній ОСОБА_4 , усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може вчинити спроби переховування від органів Національної поліції України, прокуратури та суду.

Слідчий посилається на те, що про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить та обставина, що неповнолітній ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який віднесено до категорії тяжкого злочину, тому, усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів Національної поліції України, прокуратури та суду, про наявність ризику передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що неповнолітній ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки він усвідомлює, що вручене йому письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, базується, у тому числі, на показаннях потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки потерпілі місцеві мешканці смт Солоного, останній може впливати на них шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами впливу, з метою схилення їх до зміни показань, чим перешкоджатиме забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування у даному кримінальному провадженні. Застосування до підозрюваного більш м?яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання покладених на нього процесуальних обов?язків, а також не зможуть запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів Національної поліції України, прокуратури або суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення. Осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених обов?язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов?язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не виявилося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не є можливим. Вказані обставини виключають об?єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання або особиста порука.

Слідчий зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього підтримав.

Підозрюваний, законний представник та захисник не заперечували проти задоволення клопотання слідчого.Підозрюваний проти застосування фізичної сили щодо потерпілих не заперечував, вказував на те, що до телефону він відношення не має.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов таких висновків.

У судовому засіданні встановлено, що Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024042160000027 від 30.10.2024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

01 листопада 2024 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри підтверджується, зокрема, такими доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від  ОСОБА_15 , матері малолітнього  ОСОБА_10 , датованим 29.10.2024, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від  ОСОБА_16 , матері малолітнього  ОСОБА_11 , датованим 29.10.2024, протоколом огляду місця події від 30.10.2024, заявою ОСОБА_17  про те, що вона хоче надати працівникам поліції добровільно мобільний телефон марки «Самсунг»,  А047F, чорного кольору, який їй надав її внук ОСОБА_9 , який він забрав в результаті конфлікту, який стався 28.10.2024 ввечері; протоколом огляду від 30.10.2024, показаннями свідка  ОСОБА_18 про події на території Солонянського ліцею 28 жовтня 2024 року (протокол допиту від 30.10.204);показаннями свідка ОСОБА_19 про події на території Солонянського ліцею 28 жовтня 2024 року (протокол допиту від 30.10.2024); показаннями законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_15 (протокол допиту 30.10.2024); показаннями малолітнього потерпілого ОСОБА_10 (протокол допиту від 30.10.2024), показаннями законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_16 (протокол допиту 30.10.2024); показаннями малолітнього потерпілого ОСОБА_11 (протокол допиту від 30.10.2024); висновком експерта № 81 Е про проведення 31 жовтня 2024 року судово-медичної експертизи ОСОБА_10 .

Слідчий суддя зазначає, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Стосовно пояснень підозрюваного у судовому засіданні, то слідчий суддя звертає увагу, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя дійшов таких висновків.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, слідчому судді надані вагомі докази вчинення ним кримінального правопорушення.

Тому, враховуючи тяжкість покарання за злочин, вчинення якого інкримінується підозрюваному та вагомість наявних доказів, суд погоджується з тим, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Суд також вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілих та свідків, враховуючи, що вони проживають в одному населеному пункті.

Тому слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Такий запобіжний захід відповідає завданням кримінального провадження, встановленим обставинам та меті застосування запобіжного заходу.

Слідчим суддею не встановлено обставин, які давали б підстави для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, в тому числі й особистої поруки або особистого зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України,


постановив:


Клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12024042160000027 від 30.10.2024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров`ю або у випадку перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у медичних закладах та пов`язаних із вказаним лікуванням пересувань, строком до 07 січня 2025 року включно.

Ухвала діє до 07 січня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали для виконання направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.



Слідчий суддя ОСОБА_1



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація