Справа № 132/3590/24

3/132/2019/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2024 року                                         м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., за участі секретаря Лисюк О.П., за участі прокурора Бондарук І.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Калинівці Вінницької області матеріали, які надійшли з управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Калинівки Калинівського району Вінницької області, українки, громадянки України, депутата Калинівської міської ради, непрацюючої, доглядає за дитиною, син 9 місяців, одруженої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області з управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 08.11.2024 надійшли матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП. 

Згідно із протоколом № 642 від 04.11.2024, складеним оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Корєшковим Владиславом Сергійовичем, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Калинівської міської ради Хмільницького району Вінницької області, являючись згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, як вказано у цьому протоколі, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2021 рік до 23:59 год. 31.01.2024. Водночас за даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 , подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за 2021 рік, лише 26.09.2024 о 21:03 год. 

В судове засідання ОСОБА_1 з`явилась, вказавши, що не подала декларацію за 2021 рік через те, що забула її подати. Крім того, ОСОБА_1 вказала, що в лютому 2024 року вона народила сина. До народження дитини вона кілька разів перебувала у лікарні, зокрема, у вересні 2023 року.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, посилаючись на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією» роз`яснено, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст. ст. 247, 280 КУпАП. При цьому необхідно особливу увагу звертати на те чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною в його вчиненні, чи належить вона до суб`єктів вказаного правопорушення тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП України передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу першого примітки вказаної статті КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов`язковим елементом його об`єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання електронної декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання електронної декларації.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо; суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності (п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017).

Згідно із наданими управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України матеріалами вказане правопорушення вчинено ОСОБА_1 за таких обставин.

Рішенням Калинівської міської ради 1 сесії 8 скликання № 2 від 20.11.2020 визнано повноваження депутатів 8 скликання Калинівської міської ради.

Відповідно до рішення Калинівської міської ради 1- ої сесії 8 скликання №2 від 20.11.2020 визнано повноваження депутатів Калинівської міської ради 8 скликання  Хмільницького районну Вінницької області, в тому числі і ОСОБА_4 .

В подальшому, згідно інформації отриманої з Державного реєстру актів цивільного стану, громадянка ОСОБА_4 , у зв`язку з реєстрацією шлюбу, 22.03.2024 змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (актовий запис від 22.03.2024 за №00143506329)

Згідно із пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларації відповідно до цього Закону.

В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 , є також суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Так, згідно із п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. 

З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз`яснення від 13.11.2023 № 4.

Ці роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику.

НАЗК надає роз`яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Закону України «Про запобігання корупції» передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, зокрема, і такий тип як щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Тобто, у ОСОБА_1 , виник обов`язок подати декларацію за 2021 рік до 23:59 год. 31.01.2024.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 , лише 26.09.2024 о 21:03 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за 2021 рік ( ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_1 , подавала наступні Е-декларації:

?04.12.2020 декларацію кандидата на посаду;

?25.03.2021 щорічну за 2020 рік;

?23.03.2023 щорічну за 2022 рік;

?04.04.2024 щорічну за 2023 рік;

?26.09.2024 щорічну за 2021 рік.

У зв`язку із заповненням ОСОБА_1 , вище вказаних декларацій їй відомий порядок подачі декларацій. 

Згідно наданої інформації з Калинівської міської ради ОСОБА_1 доводились вимоги фінансового контролю.

Таким чином, враховуючи вищевикладені факти ОСОБА_1 , являючись депутатом 8 скликання Калинівської міської ради, будучи згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 27 Розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 26.09.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.08.2024 № 47-10/57396-24, за інформацією адміністратора ІТС Реєстр Державного підприємства «Українські спеціальні мережі», у період з 03.01.2020 по 05.08.2024 у роботі ІТС Реєстр фіксувалися збої у окремі години таких дат: 03.01.2020, 15.01.2020, 11.03.2020, 27.07.2020, 11.09.2020, 17.11.2020, 29.12.2020-31.12.2020, 15.01.2021, 21.01.2021, 02.02.2021, 25.03.2021, 30.11.2021, 01.01.2022-02.01.2022, 25.04.2023, 02.05.2023, 06.05.2023, 09.05.2023, 17.05.2023, 13.07.2023, 31.07.2023, 23.12.2023, 25.12.2023, 31.01.2024, 07.04.2024, 01.06.2024, 27.07.2024 та 31.07.2024.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 642 від 04.11.2024; роздруківкою із Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо подання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік; документами, наданими управлінню стратегічних розслідувань у Вінницькій області: листом Калинівської міської ради  від 16.09.2024 № 03-14/1438; листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.08.2024 № 47-10/57396-24; усними поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні, та іншими матеріалами справи.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони отримані та оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. 

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, обставини, що пом`якшують її відповідальність – вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року, а також відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про необхідність накладення на неї стягнення у  мінімальних межах санкції статті. 

За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_1 стягнення сприятиме досягненню визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

ОСОБА_1 порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції», який визначає засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, щодо системи об`єктивного фінансового контролю за майновим станом публічних службовців, тобто вчинене протиправне, винне діяння за яке законом передбачено адміністративну відповідальність. 

Відповідно ст. 22 КУпАП, при малозначності правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, проте законодавство не містить їх або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі правопорушення, які не становлять шкідливості й не завдають збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Згідно рішення ЄСПЛ в справі «Гурепка проти України» від 08.07.2010, де суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції; ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, в справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02) провадження в справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов`язковими для України.

Таким чином, адміністративні правопорушення пов`язані з корупцією, не можуть визнаватися малозначними.

Визнання адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, завдасть шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади.

Отже, виходячи з викладеного, судом не встановлено обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та свідчили про малозначність застосування превентивних антикорупційних механізмів.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Тому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 172-6, 221, 283-284, 287 та 294  КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави на рахунок (IBAN) UA978999980313060106000002776, отримувач: ГУК у Він.обл./м.Калинівка/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп., зарахувавши його рахунок (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

       Суддя