Справа № 274/8204/24

Провадження № 1-кп/0274/864/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року                                                         місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2024 за № 12024060480001019, про обвинувачення

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Райки, Бердичівського району Житомирської області, є громадянином України, здобув середню освіту, непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в :

згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 скоїв кримінальні правопорушення за таких обставин.

25.06.2024 у невстановлений слідством час ОСОБА_5 , перебуваючи поряд зі магазином, що по АДРЕСА_3 , помітив банківську картку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яку попередньо поряд із вказаним магазином з власної необережності загубив ОСОБА_6 , та у нього виник протиправний умисел, направлений на викрадення офіційного документу, а саме вищевказаної банківської картки, з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у вказані день, час та місці, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого ним майна, усвідомлюючи те, що знайдена банківська картка належить іншій особі, з корисливих мотивів, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи на меті у подальшому вчинити крадіжку грошей, взяв зазначену пластикову банківську картку AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_6 , та яка згідно з ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, є безконтактною технологією оплати, забезпечує швидкі розрахунки без вводу PIN-коду, та таким чином викрав її з корисливих мотивів, розпорядившись на власний розсуд.

У подальшому, маючи умисел на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, належної ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою особистого незаконного збагачення, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», ОСОБА_5 в період часу з 25.06.2024 по 15.09.2024, відвідуючи торгові заклади м. Бердичева та Бердичівського району, використовуючи раніше викрадену ним банківську картку AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_6 , шляхом безконтактного розрахунку, провівши в загальній сукупності 104 таких транзакції, здійснив оплату за придбаний ним товар на загальну суму 23 733 грн 24 коп., заподіявши таким чином ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.

Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , передбачена:

ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: викрадення офіційного документа з корисливих мотивів.

ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;

16.10.2024 прокурор Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 уклали угоду про визнання винуватості, згідно з якою сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України та узгоджують покарання:

за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 року пробаційного нагляду;

за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;

на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді 5 років позбавлення волі;

із застосування судом положень ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні висловила думку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому діянь визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному; обвинувачений підтвердив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер висунутих йому обвинувачень, вид і міру покарання, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом, наслідки умисного невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України; обвинувачений повідомив, що будь-який неправомірний фізичний чи психологічний тиск на нього під час досудового розслідування не чинився, просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку укладено добровільно.

Захисник адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримала угоду та просила суд затвердити її, призначивши покарання, узгоджене сторонами, звільнивши обвинуваченого від покарання з випробуванням впродовж мінімального іспитового строку.

Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.

Провадження не здійснюється щодо юридичної особи.

Потерпілий ОСОБА_6 подав заяву, у якій не заперечує проти укладення між прокурором та ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості. Також, подав заяву про те, що заподіяна йому шкода відшкодована обвинуваченим у повному обсязі.

Тобто, сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 4 ст. 469 КПК України.

Не встановлено і порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України, оскільки угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру (14.10.2024) і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Сторонами дотримано вимоги положень ст. 472 КПК України і в угоді, у відповідності до цих вимог, зазначено сторони, сформульовано підозру та її правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України), істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним винуватості у вчиненні злочину, зазначено узгоджене покарання та згоду підозрюваного на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.

Укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, на чому наголосили сторони в судовому засіданні.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, в тому числі за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, скоєних ОСОБА_5 , вони не є більш тяжкими ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди та ці умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.

ОСОБА_5 заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Для визнання винуватості ОСОБА_5 наявні фактичні підстави.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (який є учасником бойових дій, неодружений, непрацевлаштований, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше не судимий).

Цивільний позов у провадженні не подано.

Даних про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Арешт на майно в кримінальному провадженні не накладався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, клопотань про обрання такого заходу не надходило, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 100, 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 жовтня 2024 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 01 (один) рік;

за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим обвинуваченому ОСОБА_5 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року іспитового строку, якщо він впродовж визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, а саме: CD-R диск із відеозаписом із камери відеоспостереження в огляд якої потрапив момент розрахунку банківською карткою ОСОБА_5 у приміщенні «fichepizza» 11.09.2024 близько 20 год. 30 хв., - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з таких підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди, а прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не могла бути укладена.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя                                                                         ОСОБА_1