ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-80
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
05.09.06 Справа № 357/10-06
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвек», м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс», с. Крушинка, Васильківський район
про стягнення 36352,95 грн.
суддя Тищенко О.В.
За участю представників сторін:
позивача –Пешехонова В.Е. (довіреність від 01.09.2006р. № 10/06)
відповідача –не з”явився
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвек»(далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс» (далі –відповідач) про стягнення 36352,95 грн. заборгованості, з яких: 30000,00 грн. основний борг, 4234,13 грн. штраф, 2008,75 грн. пеня, 110,07 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 11.07.2006р.
Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25.07.2006р. було продовжено строк вирішення спору по справі № 357/10-06 на один місяць до 13.09.2006р.
Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, які виникли за Договором поставки № 245/04/06/Б від 07.04.2006р. щодо оплати поставленого товару, в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 30000,00 грн.
Через загальний відділ господарського суду Київської області 11.07.2006р. представником позивача подано заяву №191/07/06/Б від 07.07.2006р. про зміну позовних вимог, в якій останній зазначає, що відповідач сплатив частину боргу, а саме 30 000,00 грн. та просить стягнути з відповідача: 4 234,13 грн. –штрафу, 2638,75 грн. –пені та 144,59 грн. –три проценти річних.
Також, через загальний відділ господарського суду Київської області 18.08.2006р. від позивача надійшли письмові пояснення від 14.08.2006р. № 233/08/06.
Відповідач в судові засідання без поважних причин неодноразово не з’явився, письмовий відзив не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду Київської області від 13.06.2006р. та від 11.07.2006р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2006р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
07.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвек»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Крушинський птахівничий комплекс»(замовник) було укладено Договір поставки № 245/04/06/Б (Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передавати на протязі строку дії договору у власність замовника, а замовник зобов’язується приймати і оплачувати на протязі строку дії договору харчові домішки (премикси, концентрати, вітаміни, амінокіслоти, єнзімиі т.п.), ветеренарні препарати і ветеренарні інструменти (товар), в кількості, асортименті і зацінами, які зазначені в накладних постачальника.
Відповідно до п. 2.1 Договору постачання товар у здійснюється постачальником замовнику партіями, по мірі надходження заявок від замовника.
Згідно з п. 3.1 Договору оплата отриманого товару здійснюється замовником на протязі 20 календарних днів з дати поставки товару. Оплата здійснюється замовником в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника чи за вибором замовника, готівкою в кассу постачальника у відповідності до порядку, який встановлений діючим законодавством України (п. 3.3 Договору).
Датою оплати товару є дата кінцевого розрахунку замовника за отриманий товар (п. 3.4 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами всоїх зобов’язань по Договору у відповідності до ч. 1 ст. 267 ГК України.
Позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 42341,28 грн., що підтверджується видатковою накладною від 10.04.2006р. № ООО-2763 та генеральною довіреністю від 05.04.2006р. № 37/1. Зазначені документи підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.
Оригінали вищезазначених документів було надано в суду для огляду, а копії залучено до матеріалів справи.
Відповідач в порушення умов Договору розрахувався частково в сумі 12341,28 грн.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 30000,00 грн.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зообов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України (ст. 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем після порушення провадження в справі було погашено 30000,00 грн. суму основного боргу (платіжне доручення від 20.06.2006р. № 473).
Таким чином, провадження в частині стягнення 30000,00 грн. основного боргу необхідно припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в зв”язку з відсутністю предмету спору.
Позивачем відповідно до п. 4.3 Договору було нараховано 4234,13 грн. штрафу.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару, замовник сплачує постачальнику за його письмовою вимогою, одноразовий штраф в розмірі 10% від неуплаченої в строк суми.
Відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, сума штрафу в розмірі 4234,13 грн. є обгрунтованою, документально підтвердженою, тому підлягає задоволенню.
За несвоєчасну оплату згідно п. 4.3 Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивачем нарахована пеня в розмірі 2638,75 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”).
Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір пені слід нараховувати наступним чином: (борг*2*НБУ/100/365*кількість днів) на розмір облікової ставки Національного банку України (яка з 10.08.2005р. складає 09,5% (лист НБУ від 09.08.2005 р. N 14-011/2644-7872) та з 10.06.2006р. складає 08,5% (лист НБУ від 06.06.2006р. № 14-011/1373-6039) за період з 01.05.2006р. по 21.05.2006р. нараховується на суму основного боргу - 42341,28 грн. та за період з 22.05.2006р. по 19.06.2006р. на суму основного боргу 30000,00 грн.
Таким чином відповідно до огрунтованого розрахунку суду пеня складає 900,92 грн., яка є обґрунтованою тому підлягає задоволенню.
Також, позивачем нараховано суму 3% річних в розмірі 144,59 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов”язань, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 144,59 грн. трьох відсотків річних є обгрунтованими документально підтвердженими та підлягають задоволенню.
Таким, чином стягненню з відповідача підлягає 900,92 грн. пені, 144,59 грн. три відсотки річних та 4234,13 грн. штрафу.
Оскільки, позивачем не було сплачено державне мито за суму збільших позовних вимог, суд достягує з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвек»в доход державного бюджету України 6,64 грн. державного мита.
Суд на підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 49, 82-85 ГПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс»(08635, Київська область, Васильківський район, с. Крушинка, код ЄДРПОУ 30967249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвек»(69050, м. Запоріжжя, вул. Складська, 6, код ЄДРПОУ 32756130) 900,92 грн. пені, 144,59 грн. три відсотки річних та 4234,13 грн. штрафу, а також судові витрати: державне мито в розмірі 352,79 грн. та 112,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 30000,00 грн. основного боргу припинити.
4. Достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвек»(69050, м. Запоріжжя, вул. Складська, 6, код ЄДРПОУ 32756130) в доход державного бюджету України 6,64 грн. державного мита.
5. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.