АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
Справа № 22-ц-804-Ф / 07 Головуючий суду першої інстанції Муратова Ж.О.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
15 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів ІщенкаВ.І.,
Мудрової В.В.,
при секретарі Цендрі О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення суми боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року ОСОБА_1звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2про стягнення суми боргу за договором позики. Вимоги позову обґрунтовані тим, що 6 листопада 2006 року між ним та відповідачем був укладений договір позики на суму 10 000 грн. Про що була складена розписка. Строк повернення вказаної суми обумовлений не був. 23 листопада 2006 року позивач направив відповідачу заяву про повернення боргу, однак до 6 січня 2007 року відповідач грошей не повернув. У зв'язку з чим він просив стягнути з відповідача 3 % річних за порушення грошового зобов'язання.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2007 року позов ОСОБА_1. був задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 10 000 грн., З % річних за порушення грошового зобов'язання по день розгляду справи у сумі 81 грн. 64 коп., судові витрати у сумі 130 грн., а усього - 10211 грн. 64 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу де, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалите нове про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що він від ОСОБА_1. вказаної суми грошей не отримав, оскільки вказана розписка була написана під впливом обману.
-Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. про стягнення боргу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взяв у позивача борг за договором позики у сумі 10 000 грн., про що другий склав розписку, у якій не був зазначений строк повернення грошей, тому ці гроші та 3% річних від простроченої суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З такими висновками суду першої інстанції частково погоджується колегія суддів.
2
Відповідно до положень статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Враховуючи те, що: у матеріалах справи є розписка де зазначено, що відповідач взяв у борг у позивача 10 000 грн.; що, відповідач не надав суду доказів, підтверджуючих, що вказана розписка була написана під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини; також те, що відповідач не оспорював цю розписку у зв'язку з тим, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця ( ст. 1051 ЦК України), суд правомірно задовольнив вимоги позивача на підставі ст. 1046 ЦК України.
Із положень статті 1049 ЦК України випливає те, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із копіями опису та повідомлення (а.с. 4, 5) відповідач отримав заяву з вимогою про повернення боргу по розписці 6 грудня 2006 року, що ним не заперечуються. За таких обставин відповідач повинен був повернути суму боргу за договором позики до 6 січня 2007 року, що ним зроблено не було.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Із положень статті 625 ЦК України випливає те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із матеріалами справи період прострочки становить з 7 січня по 14 березня 2007 року включно, тобто 2 місяца й 8 днів. З % річних від простроченої суми складає 56 грн. 64 коп. Однак, суд першої інстанції стягнув 81 грн. 64 коп., що на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення в цей частині.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України апеляційній суд змінює рішення суду першої інстанції внаслідок невідповідність висновків суда обставинам справи.
На підставі наведеного, керуючись ст. 303 , п.3 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, 316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах, ,
ВИРИШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2007 року в частині стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 81 грн. 64 коп.3мінити, стягнув з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1суму за прострочку виконання грошового зобов'язання - 56 грн. 64 коп. . У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.