АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
Справа №22-ц-737-Ф/07 Головуючий суду першої інстанції Терентьєв A.M.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А ї Н И
05 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Л оманової Л.О.,
суддів Притуленко О.В.,
Мудрової В. В.,
при секретарі Брежнєвій O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до ОСОБА_1про вселення за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2007 p.,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 р. ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням на підставі ст. 71 ЖК України, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що спірна квартира АДРЕСА_1була надана для мешкання сім'ї, до складу якої входили сторони. її мати ОСОБА_2. та сестри ОСОБА_3. і ОСОБА_4. у 2005 році залишили квартиру та у ній не з'являлися, комунальні послуги не сплачували, їхніх особистих речей у квартирі не має, що дає підстави вважати, що відповідачі добровільно відмовилися від користування квартирою.
У листопаді 2006 р. ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1. про вселення.
Вимоги позовної заяви обгрунтовані тим, що у зв'язку з великої чисельністю родини сторони періодично тимчасово проживали за різними адресами, у тому числі і гуртожитку. З 2001 р. у гуртожитку проживала ОСОБА_1., а ОСОБА_2. з доньками ОСОБА_3. і ОСОБА_4. проживали у спірній квартирі. У січні 2006 р. її доньки влаштувалися на роботу у м. Феодосії та у зв'язку з умовами роботи зняли житло у м. Феодосії, але регулярно відвідували спірну квартиру, де знаходилися їхні речі та майно. Однак, наприкінці березня 2006 р. вони не змогли увійти у квартиру, оскільки ОСОБА_1. перейшла проживати у спірну квартиру, змінила двері та поставила новий замок, тому вони були вимушені проживати у гуртожитку, у кімнаті, яку раніше займала ОСОБА_1. Вважає, що не проживають у спірній квартирі з поважних причин, оскільки ОСОБА_1. перешкоджає їхньому проживанню у квартирі, змінила замки та двері, не пускає їх до квартирі.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2007 р.
зустрічний позов ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. був задоволений.
У задоволенні позову ОСОБА_1. - відмовлено.
2
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалите нове, яким її позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. -відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мають значення по справі. Зокрема зазначає, що суд визнавши поважними причини не проживання відповідачів з початку 2006 р., не встановив причини їхнього не проживання в період з 28 лютого 2005 р. і до початку 2006 р.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Згідно з пунктом 2 частини 3 вказаної статті жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем понад шість місяців у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
Задовольняючи позов ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. у період з 2001р. по 2006 р. проживали у спірній квартирі. Однак, позивач ОСОБА_1, з березня 2006 р. вселилася в спірну квартиру й стала чинити їм перешкоди в користуванні житлом, замінивши вхідні двері і замок, у зв'язку з чим вимоги ОСОБА_1, визнані необгрунтованими, вимоги зустрічного позову - обґрунтованими.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується.
Судом встановлено, що спірна 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_1була надана для мешкання сім'ї, до складу якої зокрема входили сторони. Позивач ОСОБА_1, з 1991 р. по 2006 р. проживала у гуртожитку по АДРЕСА_2. Відповідачі в даний період часу проживали у спірній квартирі. Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. з січня 2006 р. по березень 2006 р., у зв'язку з працевлаштуванням у м. Феодосії, змушені були тимчасово знімати житло у м. Феодосії. Однак, вони регулярно відвідували спірну квартиру. З березня 2006 р. ОСОБА_1. перейшла жити у спірну квартиру, куди перестала пускати відповідачів і стала чинити їм перешкоди в користуванні нею шляхом зміни дверей і замка.
Ці обставини підтверджені матеріалами справи, поясненнями свідків ОСОБА_5. , ОСОБА_6. , ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. (а.с. 102-106), фактично не заперечуються позивачем ОСОБА_1.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1, пояснила, що вона визнає право на проживання у спірній квартирі за ОСОБА_4
Наведене свідчить про відсутність безспірних доказів щодо відсутності відповідачів понад 6 місяців без поважних причин у спірній квартирі.
З доводами апеляційної скарзі ОСОБА_1, про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги акти та заяви свідків ОСОБА_12. , ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15. колегія суддів не може погодитися, оскільки вказані свідки не були допитані у суді першої інстанції, а акти суперечать іншим наявним у справі доказам.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про визнання ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. такими, що втратили право користування жилим приміщенням, слід визнати обґрунтованим, також слід визнати правильним висновок суду про
задоволення позову ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 про вселення у жиле приміщення.
Заперечуючи проти постановленого рішення апелянтом не надано переконливих доказів, які спростовують висновкі суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 та 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.