ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-80
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
05.09.06 Справа № 343/10-06
розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства «Спринтер Київ», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпродрезерв», м. Вишгород
про стягнення 9137,86 грн.
суддя Тищенко О.В.
За участю представників сторін:
позивача – Радюк Д.А. (довіреність від 01.08.2006р. № 297)
відповідача – не з’явився
Обставини справи:
До господарського суду Київської області було направлено за територіальною підсудністю справу № 9/105 за позовом Дочірнього підприємства «Спринтер Київ» (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпродрезерв» (далі –відповідач) про стягнення 9137,86 грн. з яких 8935,23 грн. основний борг, 175,03 грн. пеня, 27,60 грн. 3% річних.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області Грєхова А.С., суддею Тищенко О.В. справу № 9/105 прийнято до свого провадження, присвоєно № 343/10-06 та призначено до розгляду на 11.07.2006р.
Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 24.07.2006р. було продовжено строк вирішення спору по справі № 343/10-06 на один місяць до 13.09.2006р.
Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, які виникли за Договором постачання від 29.12.2005р. № 1/141КП-4357-05, щодо оплати за поставлений товар, в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 8935,23 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2006р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судові засідання без поважних причин неодноразово не з’явився, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду Київської області від 13.06.2006р. та від 11.07.2006р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між Дочірнім підприємством «Спринтер Київ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпродрезерв»(замовник) було укладено Договір постачання від 29.12.2005р. № 1/141КП-4357-05 (Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставляти і передавати на умовах Договору продовольчу продукцію (товар) у власність замовника, а замовник зобов’язується прийняти товар у власність і оплачутити його на умовах Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору ціна товару дорівнюється ціні, що встановлена офіційним прайс-листом постачальника, який діє на час прийняття заявки від покупця.
Зобов’язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару ввжається виконаним з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної та передачі покупцю повного комплекту передбачених Договором документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства (п. 4.6 Договору).
Згідно з п. 6.1 Договору здача –приймання товару здійснюється в пункті поставки, визначеному замовником.
У відповідності до п. 7.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника, що вказані у даному Договорі, або шляхом внесення грошових коштів до каси постачальника.
Відповідно до п. 7.2 Договору покупець зобов’язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 14 календарних днів з моменту виконання постачальником зобов’язання з поставки відповідної партії товару згідно п. 4.6 Договору.
Позивач відповідно до умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 14638,26 грн., підтверджується видатковою накладною від 15.02.2006р. № 0003987 та довіреністю на отримання товару від 15.02.2006р. серія ЯЛУ № 574368.
Відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 5703,03 грн., що підтверджується видатково накладною (повернення) № ФРК 4-000166 від 24.03.2006р.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 8935,23 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зообов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України (ст. 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8935,23 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими тому підлягають задоволенню.
Позивачем відповідно до п. 8.1 Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахована пеня в розмірі 175,03 грн.
Згідно з ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, п. 8.1 Договору постачання від 29.12.2005р. № 1/141КП-4357-05 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань, що передбачені Договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторонни суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, від розміру невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищенаведене суд нараховує пеню на суму основного боргу –8935,23 грн. (борг*2*ставка НБУ/100/365*кількість днів).
Таким чином, розмір пені складає 106,97 грн., яка підлягає задоволенню.
Також, позивачем було нараховано суму 3% річних в розмірі 27,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 27,60 грн. обгрунтованими документально підтвердженими та підлягають задоволенню.
Таким чином, задоволенню підлягає сума основного боргу в розмірі 8935,23 грн., 27,60 грн. три відсотки річних та 106,97 грн. пені.
У зв’язку з частковим задоволенням позову господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпродрезерв»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Київська, 2, кв. 73, код ЄДРПОУ 33595088) на користь Дочірнього підприємства «Спринтер Київ»(04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, код ЄДРПОУ 31984286) 8935,23 грн. основного боргу, 106,97 грн. пені, 27,60 грн. 3% річних, а також судові витрати: державне мито в розмірі 101,24 грн. та 117,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Врешті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.