Справа № 2-1148/11

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2011 р.  Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого - судді Фисюк О.І.

    при секретарі – Григор’євій К.Д.

    за участі позивача – ОСОБА_1

              відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення  вартості обладнання за договором купівлі-продажу від 12.01.2008 року у розмірі 7426грн, пені в розмірі 4303,40грн. (всього 11729,43грн.) та відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що між ним та відповідачем 12.01.2008 року був укладений договір, у відповідності до умов якого він продає відповідачу обладнання та зобов’язується приступити до його монтажу та налаштування з подальшим гарантійним обслуговуванням. Загальна сума договору складала 9426грн. Позивач свої зобов’язання за договором виконав, а відповідач повну суму за договором не сплатила, залишок суми вартості придбаного обладнання складає 7426грн., чим спричинила йому збитки на суму 11729,43грн. Крім того, вказує, що невиконанням договору йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 10000грн.

У судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги, вказував, що заборгованість за договором складає 1993грн.(9426-7433грн.), та саме цю суму просив стягнути з відповідача. Крім того, просив відшкодувати моральну шкоду в сумі 10000грн.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, вказувала, що вона виконала всі зобов’язання за договором, про що надала суду квитанцію про сплату позивачу 7433грн, решта грошів, а саме 2 тис.грн. вона оплатила безпосередньо позивачу у день укладення договору, тобто 12.01.2008 р., навіть переплативши 7 грн., у зв’язку з чим вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає вимоги позову такими, що задоволенню не підлягають.

          Як встановлено судом між сторонами 12.01.2008 року був укладений договір №12. У відповідності до п.1 договору ПП ОСОБА_1 зобов’язується передати ОСОБА_2 у власність обладнання не пізніше 23 робочих днів та виконати підготовчі монтажні роботи не пізніше 30.01.2008 року, після яких, за домовленістю сторін, приступити до монтажу та налаштування з подальшим гарантійним обслуговуванням, а ОСОБА_2 зобов’язується прийняти та оплатити товар. Загальна сума договору складає (відповідно до п.1.2) 9426 грн.

У відповідності до п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Договору оплата за товар та його монтаж та налаштування проводиться у два етапи.  Перша оплата за обладнання у розмірі 2000грн, проводиться у день укладання договору. Повна оплата вартості обладнання проводиться у день його передачі. Перша оплата за монтаж та налаштування проводиться в сумі 2493грн. у день початку робіт, повний розрахунок - у день закінчення робіт по монтажу та налаштуванню.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не заперечував, що ОСОБА_2 внесла йому у день підписання договору 2000 грн. 10.02.2008 року ОСОБА_2 внесла позивачу ще 7433грн., що підтверджується наданою відповідачем квитанцією №021163 від 10.02.2008р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач сплатила всі передбачені договором гроші, свої зобов’язання перед позивачем виконала у повному обсязі та у належний строк.

Доводи позивача, що відповідач не сплатила йому 1993грн., оскільки не надала у підтвердження цього відповідної квитанції, суд до уваги не приймає, оскільки позивач сам не заперечував, що позивач при укладанні договору внесла йому 2000 грн. у якості завдатку, після чого він приступив до його виконання, а свої пояснення змінив лише після того, коли дізнався у судовому засіданні з пояснень відповідача, що у останньої немає квитанції на оплату 2000грн. Крім того, як вбачається з п.2.1 а) договору „покупець зобов”язується здійснити оплату за договором в такому порядку: суму 2000грн.оплатити у вигляді завдатку за товар у день укладення договору”. Таким чином, якщо б відповідач не оплатила 12.01.2008 р., тобто у день укладення договору, 2000грн.( по суті – аванс), то договір не був би укладений, оскільки ця умова є суттєвою умовою договору.  

У відповідності до ст.60 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яки вона посилається у якості доказів чи заперечень.

На думку суду, позивач не надав суду доказів того, що відповідач не у повному обсязі виконала всі взяти на себе зобов’язання, чим порушила умови договору та спричинила позивачу збитки, також не вбачається підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки доказів її завдання суду не надано, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

    Також не підлягають відшкодуванню й витрати на правову допомогу в сумі 200,00 грн., оскільки позивач не скористався у судовому процесі правом на правову допомогу (адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором), не мав представника і брав участь у судовому процесі особисто, тобто консультація та написання позову адвокатом, згідно квитанції №323015 від 07.10.2010 р. не можна віднести до правової допомоги, а тому не підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 84 ЦПК України. Витрати на оплату телеграми про сповіщення відповідача про судове засідання в сумі 25,88 грн. згідно квитанції від 19.01.2011р.також не є судовими витратами в контексті ст.85 ЦПК України, а тому відшкодуванню не підлягають.

На підставі ст.ст.526,638,692 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя –