Справа № 33-201/2011
Категорія ч.2 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Бейко А.М.
Суддя Попович С.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області Попович С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Рожнятівського районного суду від 18 травня 2011 року, -
У с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н.,
жителя АДРЕСА_1,
Рожнятівського району, не працює, громадянина України
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки.
У оскаржуваній постанові судді зазначено, що ОСОБА_1 27 лютого 2011 року о 03 год. 30 хв. в смт. Брошнів Рожнятівського району по вул. Незалежності керував автомобілем марки «Форд»д. н. знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, ухилився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп»яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив правопорушення передбачене ст. 130 ч. 2 КУпАП оскільки 17 травня 2010 року вже був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП. Зазначено, що в суді ОСОБА_1 вину не визнав, хоч і пояснив, що дійсно у вказаний час був у стані алкогольного сп»яніння, однак автомобілем не керував, визнав, що дійсно відмовився від проходження медогляду на стан сп»яніння.
Дослідивши матеріали справи суддя дійшов висновку, що вина скаржника у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП доведена повністю оскільки факт керування ним автомобілем в стані алкогольного сп»яніння підтвердив в суді свідок ОСОБА_2., інспектор ДПС, протокол про адмінправопорушення теж підтверджує його вину.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Що він був у стані алкогольного сп»яніння, дійсно відмовився від проходження медогляду на стан сп»яніння, але автомобілем він не керував, знаходився біля автомобіля. Подумав тоді, що автомобілем міг приїхати його брат, котрий теж має довіреність на право керування цим автомобілем.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи своєї апеляційної скарги підтримав.
Заслухавши апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, вважаю, що її слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Факт перебування у стані алкогольного сп»яніння у вказаний час та відмову від проходження медогляду ОСОБА_1 визнав як в суді першої інстанції так і по тексту апеляції так і в ході апеляційного розгляду. Факт керування ним автомобілем в стані алкогольного сп»яніння підтверджується протоколом про адмінправопорушення, показами в суді свідка ОСОБА_2..
ОСОБА_1 також визнав і той факт, що вже раніше, у травні 2010 року, притягався до адмінвідповідальності за аналогічне.
Стягнення апелянту обране в межах санкції вказаної статті.
Вказане спростовує всі ті інші обставини на які посилається апелянт у своїй скарзі.
Керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Рожнятівського районного суду від 18 травня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області С.С.Попович