Справа № 22-ц-1303/2011    Головуючий у I інстанції –Стельмах А.П.

Категорія –цивільна    Доповідач - Демченко Л. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 червня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддідемченко л.м.,

суддів:квача м.о., лазоренка м.і.,

при секретарі:квача м.о., лазоренка м.і.,

за участю:позивача ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в м. Чернігові  в  приміщенні  суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сосницького районного суду  Чернігівської області від 04 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чорнотицької сільської ради Сосницького району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями,

в с т а н о в и в:

В лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на домоволодіння із надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його бабусі ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2

          В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що за життя ОСОБА_2 був складений заповіт на його батька - ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер, не прийнявши належним чином спадщини. Вказує, що інших спадкоємців, крім нього, немає, проте оформити спадщину на нерухоме майно  неможливо у зв’язку з відсутністю у спадкодавця ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

          Оскаржуваним рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано за останнім право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою – АДРЕСА_1, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року, задовольнивши його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норма матеріального права.

          Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що житловий будинок з надвірними будівлями є самовільним будівництвом, оскільки зазначений будинок відповідає всім вимогам будівельних, протипожежних та санітарних норм, що підтверджується відповідними документами і вказує, що суд першої інстанції помилково послався на п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування”, оскільки земельна ділянка була виділена для забудови  його бабусі у 1962 році.

          Також апелянт зазначає, що при зверненні до сільської ради, головного архітектора Сосницького району, Сосницької СЕС та протипожежної інспекції питання про те, чи самовільним будівництвом є спірний житловий будинок, не ставилось і не визнавалось в судовому порядку.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2008 року померла ОСОБА_2 (бабуся позивача), що підтверджується копією свідоцтва про смерть та рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 січня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померлою ОСОБА_2 був складений заповіт, відповідно до якого єдиним спадкоємцем був ОСОБА_3 (син померлої), проте ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3 (батько позивача), що підтверджується рішенням Сосницького районного суду від 04 січня 2011 року (а.с. 18) і за життя ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за заповітом до нотаріальної контори не звертався.

Розглядаючи справу та ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок збудований без затвердженого проекту та на самовільно зайнятій земельній ділянці, правовстановлюючі документи на якій відсутні, а тому прийшов до висновку, що будинок є самочинним будівництвом, а тому визнав за позивачем право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України. В межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були заявлені позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування, а рішенням суду визнано за ним право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями

Проте, позивач підтвердив в суді апеляційної інстанції, що його позовні вимоги зводяться до визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування, а не на будівельні матеріали та обладнання.

Враховуючи вищенаведене, визнання судом першої інстанції за позивачем право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва спірного житлового будинку з надвірними будівлями є незаконним і необґрунтованим, що є порушенням ст. 11 ЦПК України, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялись.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не було з’ясовано, і в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які саме матеріали та обладнання були використані при будівництві спірного житлового будинку з надвірними будівлями та їх вартість.

Доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка надавалась ОСОБА_2 під забудову в 1962 році не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано відносно цього ніяких доказів.

Твердження апелянта про те, що  будинок відповідає  всім вимогам будівельних, протипожежних та санітарних норм, що підтверджується відповідними документами  не може бути взято до уваги, так як вони не були досліджені  при розгляді справи судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 331, 376, 1218, 1262 ЦК України, ст.ст. 11,  303, 304, 307, 309, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року – скасувати.

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Чорнотицької сільської ради Сосницького району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями відмовити.

         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: