Справа № 2-а-649/11

П О С Т А Н О В А  

і м е н е м    У к р а ї н и

07 лютого 2011 року

Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді                                                Школи М.Г.

за участі: секретаря                                       Сергієнко Ж.М.

з участю: позивача                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці Сумської області справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області та інспектора дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції м. Суми ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2010 року,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою від 17 грудня 2010 року, винесеною інспектором ДПС відділення ДАІ м. Суми ОСОБА_2 (надалі відповідач ОСОБА_2В.), його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 500 грн. за те, що він 17 грудня 2010 року о 08 годині 15 хвилин у м. Суми на вулиці Троїцькій, керуючи автомобілем ГАЗ-3110, державний номер НОМЕР_1, при повороті ліворуч на вул. Червонозоряну не дав дорогу автомобілю, що рухався в зустрічному напрямку прямо, чим порушив п. 16.6 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Він вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню з наступним закриттям провадженням у справі.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги обгрунтовує наступним чином.

17.12.2010 року о 8 годині 15 хвилин він на автомобілі ГАЗ-3110, держномер ВМ 6322 АО виконував поворот наліво на перехресті вулиць Троїцької і Червонозоряної у м. Суми. Коли автомобіль, яким він керував, виконуючи маневр повороту наліво, знаходився на середині перехрестя, загорівся жовтий сигнал світлофора. Цей сигнал у відповідності з розділом 16 ПДР України давав йому право закінчити маневр – поворот наліво.

В той же час жовтий сигнал світлофора сигналізував про те, що за ним повинен був включитись червоний сигнал, який забороняв рух автотранспорту. Коли на світлофорі загорівся жовтий сигнал, автомобіль, який рухався у зустрічному з його автомобілем напрямку тільки під’їжджав до перехрестя і у відповідності з вимогами розділу 16 ПДР України, при жовтому сигналі світлофора він (зустрічний автомобіль) повинен був зупинитись. Продовжуючи рухатись далі при жовтому сигналі світлофора водій автомобіля, який рухався у зустрічному з його автомобілем напрямку сам порушив вимоги розділу 16 ПДР України. Йому невідомо, як відповідач ОСОБА_2 кваліфікував дії водія автомобіля, який рухався у зустрічному напрямку з його автомобілем, при ввімкненому жовтому сигналі світлофора.

На думку позивача ОСОБА_1 висновок відповідача ОСОБА_3, що в його діях є порушення ПДР України є помилковим.

Позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак представник Управління ДАІ УМВС України в Сумській області і відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися.

Відповідачі клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без їх участі не надали. Причин неявки суду не повідомили.

За таких обставин відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Пунктом 16.6 ПДР України передбачено, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються у зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність водіїв за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть у виді штрафу від 25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 510 грн.).

По справі встановлено, що на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 17.12.2010 року, складеним відповідачем ОСОБА_2, ним же 17.12.2010 року винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 500 грн. (а.с. 21, 23).

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 17.12.2010 року о 8 годині 15 хвилин у м. Суми на вул. Троїцькій, керуючи автомобілем ГАЗ-3110, держномер ВМ 6322 АО, при повороті ліворуч на вул. Червонозоряну не дав дорогу автомобілю, що рухався у зустрічному напрямку прямо, чим порушив п. 12.6 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності і відповідності з законом, як передбачено ст. 245 КУпАП.

При винесенні постанови посадова особа згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України №185 від 22.02.2001 року, зокрема п. 2.6 Інструкції, яким встановлено, що у випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, імена та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків; відповідно до п. 2.7 вказаної Інструкції згідно з яким, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення свідків правопорушення, фото-, відеоматеріали).

Відповідно до ст. 251 КУпАП до доказів по справі про адміністративне правопорушення відноситься протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до відповідальності, пояснення свідків та інш.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом по справі є складений 17 грудня 2010 року протокол, в якому міститься заперечення позивача ОСОБА_1 щодо допущеного ним порушення вимог п. 16.6 ПДР України. (а.с. 21)

У винесеній 17.12.2010 року відповідачем ОСОБА_2 постанові не взяті до уваги заперечення ОСОБА_1, його пояснення щодо незгоди з протоколом від 17.12.2010 року, тобто нічим не спростовані пояснення ОСОБА_1, на дана оцінка доказів, що суперечить положенням ст. ст. 245, 252 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності накладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вказаних положень, слід зробити висновок про те, що відповідачі не довели правомірність свого рішення, обгрунтованості винесеної постанови від 17 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

При цьому суд враховує, що інших доказів, як то показань свідків, рапортів посадових осіб, кіно-, фото фіксації немає.

Таким чином, з урахуванням того, що обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються поясненнями ОСОБА_1, як під час розгляду справи в суді, так і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення – про незгоду з рішенням відповідача ОСОБА_2 (а.с. 21), беручи до уваги, що відповідачем ОСОБА_2 в протоколі від 17 грудня 2010 року не зазначені свідки вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, при цьому відповідачами у справі без поважних причин не надано доказів на підтвердження обставин, зазначених у протоколі від 17.12.2010 року та не спростовані вищезазначені доводи позивача ОСОБА_1, суд прийшов до висновку про те, що є достатні дані та підстави для задоволення позовних вимог і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, з наступним закриттям провадження у адміністративній справі.

Керуючись ст. ст. 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 11, 70, 71, 99, 128, 158-163, 1712 КАС України,-

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Скасувати постанову від 17 грудня 2010 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції м. Суми ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає

Суддя:ОСОБА_4