Справа № 2-85/2008 р.

 

 

 

 

 

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

24 січня 2008 року         Гайсинський районний суд Вінницької області

 

           в складі: головуючого - судді С.К.Медвецького

                                                     при секретарі А.А.Сегеді

                                                                                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ПК „Зоря Поділля” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди, -

 

встановив:

 

Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

         Керуючись ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

 

вирішив:

 

            Позов задовольнити частково.

         Стягнути з ТОВ ПК „Зоря Поділля» м. Гайсин, вул. Плеханова,150  код 34009446 р/р 26005055303619 у Вінницькому обласному відділенні «Приватбанку» МФО 302689 на користь ОСОБА_1 403 (чотириста три) грн. 38 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1 000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь держави 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 

Суддя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Справа № 2-85/2008 р.

 

 

 

 

 

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

24 січня 2008 року         Гайсинський районний суд Вінницької області

 

           в складі: головуючого - судді С.К.Медвецького

                                                     при секретарі А.А.Сегеді

                                                                                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ПК „Зоря Поділля” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди, -

 

встановив:

 

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ ПК „Зоря Поділля” про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 1 367 грн.44 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 403 грн.38 коп., компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди в сумі 1 700 грн.

В судовому засіданні позивачка вимоги позову зменшила, пояснила, що з 01.10.2007 року по 03.12.2007 року працювала у ТОВ ПК «Зоря Поділля» лаборантом. На момент звільнення, 03.12.2007 року їй не була виплачена заробітна плата за весь час роботи і лише 21.12.2007 року, після звернення з позовом в суд, їй виплачена відповідачем заборгованість по заробітній платі. Тому вимагала стягнути з ТОВ ПК «Зоря Поділля» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, якої вона зазнала через порушення її законних прав на своєчасне отримання заробітної плати, в зв'язку з чим була позбавлена можливості на свій розсуд розпорядитися належними їй коштами, вимушена прикладати додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї сім'ї; розмір завданої їй моральної шкоди оцінила в 1 700 грн.

Представник відповідача ТОВ ПК „Зоря Поділля” Мудрий О.Г. вимоги позову визнав частково, просив зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 1 000 грн.

З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких міркувань.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 58-П від 03.12.2007 року ОСОБА_1 звільнено з посади лаборанта ТОВ ПК «Зоря Поділля»; у день звільнення розрахунок з позивачкою не проводився, а проведений був 21.12.2007 року, після її звернення до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, в якій передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільненні не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Цю саму вимогу містить і ст.12 Конвенції № 95 Міжнародної Організації Праці про охорону заробітної плати, згідно з якою при припиненні дії трудового договору з

 

-2-

працівником проводиться остаточний розрахунок із виплатою всієї належної йому заробітної плати.

Частинами 1 та 2 ст.117 КЗпП України, передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинні сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пленум Верховного Суду України у п.20 його постанови від 24 грудня 1999 року

№ 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” роз'яснив, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляди справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

У разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Пунктом 25 цієї ж постанови визначено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП.

Враховуючи те, що відповідач своєчасно не виплатив Счастливій Н.В. заробітну плату, то стягненню підлягає середній заробіток за період з 03.12. по 21.12.2007 року в розмірі 403 грн.38 коп. (1 367 грн.44 коп. середньомісячна заробітна плата : 61 день х 18 днів затримки розрахунку).

Порушення законних прав ОСОБА_1 на своєчасне отримання належних їй сум призвело до моральних страждань, оскільки позивачка була позбавлена

можливості на свій розсуд розпорядитися належними їй коштами, вимушена прикладати додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї сім'ї, тому відповідно до ст.237-1 КЗпП України підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди, яку визнав відповідач в сумі 1 000 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь держави 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 

Керуючись ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

 

вирішив:

 

            Позов задовольнити частково.

         Стягнути з ТОВ ПК „Зоря Поділля» м. Гайсин, вул. Плеханова,150  код 34009446 р/р 26005055303619 у Вінницькому обласному відділенні «Приватбанку» МФО 302689 на користь ОСОБА_1 403 (чотириста три) грн. 38 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1 000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь держави 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

-3-

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 

Суддя