Справа № 156/1346/24

Провадження № 3/156/927/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року сел.Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., дослідивши матеріали, які надійшли Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацевлаштованого,

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

16.10.2024 року о 01:24 год в с. Бужанка по вул. Братів Гайворонских водій ОСОБА_1 , будучи особою яку 08.04.2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року керував транспортним засобом Musstang Fosti без номерного знака, будучи особою яка не має права керування транспортним засобом.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1А Правил Дорожнього Руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) – водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, та повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.

Крім того, 16.10.2024 року о 01 год 24 хв. в с. Бужанка по вул. Братів Гайворонских водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Musstang Fosti без номерного знака з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

У справі про адміністративне правопорушення судове засідання призначене на 12.11.2024 року.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 12.11.2024 року не з`явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 05.11.2024 року поштового відправлення - судової повістки особисто ОСОБА_1 . Будь-яких заяв чи клопотань від ОСОБА_1 не надходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126, ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак не вжив жодних заходів для явки до суду, не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.2.1а Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозицією частини 5 статті 126 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного (наркотичного) сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Протоколи серії ЕПР1 № 151652 від 16.10.2024 року та серії ЕПР1 № 151656 від 16.10.2024 року складені уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст.ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказами у справі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 151652 від 16.10.2024 року, у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- рапортом № 2266 від 16.10.2024 року, відповідно до якого 16.10.2024 року о 01:42 год в с. Бужанка працівниками поліції зупинено транспортний засіб Мустанг Фості червоного кольору без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким 16.10.2024 року о 01:40 год працівником поліції ОСОБА_1 було направлено до КНП «Нововолинська ЦМЛ» у зв`язку із виявленими у нього ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, однак ОСОБА_1 в медичний заклад для огляду не доставлявся;

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу відповідно до якого у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зміна шкірного покриву обличчя) огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу не проводився;

- письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 не керувати транспортними засобами протягом 24 годин;

- копією постанови ЕНА № 3272774 від 16.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КупАП;

- постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 875015 від 08.04.2024 року;

- рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Кошелюка Р. про застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення провадження – відсторонення від керування транспортним засобом;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 151656 від 16.10.2024 року, у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП;

- оптичним диском з відеозаписами, долученим до матеріалів справи.

Згідно з положеннями ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На відеозаписі № GJIN1806 зафіксовано рух транспортного засобу Musstang Fosti без номерного знака у темну пору доби під керуванням ОСОБА_1 (16.10.2024 року о 01:24 год).

З відеозапису № 10000_00000020241016012508_0004A слідує, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 неодноразово чітко відмовився, мотивуючи тим, що вжив 2 пива.

Надалі працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього будуть складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також винесено постанову за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Надалі працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 права передбачені ст. 268 КУпАП та ст.  63 Конституції України.

Повторність скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 875015 від 08.04.2024 року.

Порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами), не встановлено.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.

Таким чином, в діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.

Підстав для закриття провадження у даній справі в судовому засіданні не встановлено.

V. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжких імовірних наслідків; особу правопорушника (раніше неодноразово притягувався до притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (згідно з матеріалами справи непрацевлаштований), відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, за вчинення діяння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суддя застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, оскільки саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з долученою до матеріалів довідкою інспектора ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського ГУНП у Волинській області Кошелюка Р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував. Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, суд не вправі призначити покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не має такого права. Отже, суд не застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, особу правопорушника (раніше неодноразово притягувався до притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (згідно з матеріалами справи непрацевлаштований), відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суддя вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, оскільки саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з долученою до матеріалів довідкою інспектора ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського ГУНП у Волинській області Кошелюка Р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував. Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, суд не вправі призначити покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не має такого права. Отже, суд не застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, відсутні, так як встановити власника транспортного засобу не виявилось за можливе через відсутність на такому д.н.з.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відтак, на підставі ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок. Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчинених адміністративних правопорушень та за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При цьому, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

VІ. Судові витрати

Відповідно до змісту ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, 245, 251, 283-285, 287-289 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Визнати ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення їй цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; ЄДРПОУ: 38009371; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; призначення платежу: 2108130.

У разі несплати штрафу правопорушницею у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови із ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя І. Є. Малюшевська