Справа № 212/8507/24

2/212/3731/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року                                         м. Кривий Ріг     

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Чорного І.Я., за участі секретаря судового засідання Майданик М.Є. за відсутності сторін, без фіксування судового провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за типовим договором,-

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2024 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі позивач, АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) в якому просив стягнути з останнього заборгованість за спожиту теплову енергію за Типовим договором № 4059/жб від 01.11.2021 року за адресою нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 року по 31.03.2024 рік у розмірі 53 761,30 грн., 3% річних у розмірі 2439,85 грн., суму індексу інфляції у розмірі 9014,54 гривень, пеню у розмірі 2971,26 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 230,58 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є постачальником теплової енергії (централізованого опалення) за адресою нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником зазначеного нежитлового приміщення, і згідно з показаннями приладу комерційного обліку у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 відповідачем спожито теплову енергію у розмірі 10,5 Гкал, на загальну суму 53 991,88 гривень, а також здійснено нарахування плати за абонентське обслуговування у розмірі 230,58 гривень. Оскільки відповідач не здійснює у повному обсязі оплату за отримані послуги позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 11 вересня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

       Судом встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила). Надає населенню м. Кривого Рогу теплову енергію для потреб опалення, у тому числі за місцем розташування нерухомого майна нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

       Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.12.2020 року відповідач ОСОБА_1 з 06.04.2011 року є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності.

       Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) у період з 01.11.2021 року по 31.03.2024 року відповідачу відбувалось поставлення теплової енергії до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

       Також в судом було досліджено детальний розрахунок обсягу спожитої теплової енергії ОСОБА_1 щодо нежитлового приміщення 4 в буд. АДРЕСА_2 за період з листопада 2021 року по березень 2023 року включно, де вказана загальна площа житлового будинку, площа спірного нежитлового приміщення, обсяг теплової енергії на опалення, обсяг спожитої теплової енергії на опалення такого приміщення із вказівкою тарифу та визначенням загальної суми витрат на опалення приміщення відповідача.

       Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

       Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67,68,162 Житлового Кодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.

       Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

       Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.

       Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

       Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

       Частиною першою ст. 32Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

       Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлений ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».

       Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

       Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.11.2021 року по 31.03.2023 рік станом на 25.06.2024 рік, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за адресою належного відповідачу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , складає 53 991,88 гривень, плата за абонентське обслуговування складає 230,58 гривень.

       Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Оскільки неправомірними діями позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, згідно з розрахунку доданого по позову, який не заперечувався відповідачем, та з яким погоджується суд, стягненню підлягає сума індексу інфляції у розмірі 9014,54 гривень, 3% річних у розмірі 2439,85 гривень, пеня у розмірі 2971,26 гривень.

Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 53 761,30 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 230,58 гривень, пеню у розмірі 2971,26 гривень, суму індексу інфляції у розмірі 9014,54 гривень, 3% річних у розмірі 2439,85 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень також належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,12,81,223, 247,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, ст.525, 625 ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання», ст.16,20,21,32Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 53 761,30 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 230,58 гривень, пеню у розмірі 2971,26 гривень, суму індексу інфляції у розмірі 9014,54 гривень, 3% річних у розмірі 2439,85 гривень, всього 68 417,53 гривень ( шістдесят вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень п`ятдесят три копійки).

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень)

       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

       Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

       Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.

       Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 13 листопада 2024 року.

Суддя:         І. Я. Чорний