Справа № 352/2229/24

Провадження № 2/352/764/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року                                                         м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді                                 Кузьменка С.В.

за участі

секретаря судового засідання         Кукули О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

       Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі- Позивач) до ОСОБА_2 (далі- Відповідач) про розірвання шлюбу та розгляд справи призначено на 09 жовтня 2024 року.

 09 жовтня 2024 року відкладено на 13 листопада 2024 року в зв`язку із неявкою Відповідача.

13 листопада 2024 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з`явились.

Позивач одночасно із позовною заявою подала клопотання про проведення судового розгляду за її відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

       Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення на сайті суду 12 вересня 2024 року та 10 жовтня 2024 року оголошення про виклик, в судове засідання не з`явився.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог частини одинадцятої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

       Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

       На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин та не подав відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 13 листопада 2024 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 05 листопада 2014 року між нею та Відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований Кунцевським відділом РАЦС Управління РАЦС Москви, актовий запис №665.

       У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

       Підставою для розірвання шлюбу є те, що Позивач не бажає продовжувати спільне життя з Відповідачем через діаметрально протилежні погляди на сімейне життя, сварки, котрі призвели до відсутності взаєморозуміння та перетворили стосунки виключно на формальні. З 2020 року сумісне проживання припинено, а в 2022 році Відповідач повернувся до свого попереднього місця проживання в Російську Федерацію.

       Враховуючи, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам Позивача, вжиття заходів щодо примирення є недоцільним, шлюб фактично припинив існувати та відповідно до статей 105, 110 Сімейного кодексу України Позивач наполягає на його розірванні.

       Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив не надав.

ІІІ.        Докази, досліджені судом

1.Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , відповідно до якого Кунцевським відділом РАЦС Управління РАЦС Москви 05 листопада 2014 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що області 05 листопада 2014 року зроблено актовий запис № 665.

Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка залишилось Житєньов, а прізвище дружини

-Житєньова.

2.Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23 серпня 2017 року, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Липівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області 23 серпня 2017 року зроблено відповідний актовий запис №13. Батьками ОСОБА_3 є Позивач та Відповідач.

3.Акт встановлення факту проживання, відповідно до якого Відповідач проживав разом із Позивачем з січня 2014 року по січень 2022 року за адресою АДРЕСА_1 .

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

       В ході судового розгляду встановлено, що 05 листопада 2014 року між Позивачем та Відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано в установленому законодавством порядку.

       На цей час, відповідно до тексту позовної заяви, поданої та підписаної Позивачем особисто, сім`я фактично припинила існування, Позивач та Відповідач втратили почуття любові та поваги один до одного, шлюб фактично припинив існування.

V. Висновки суду

       щодо легалізації документа, виданого уповноваженим органом іноземної держави

       Предметом спору є розірвання шлюбу, який укладений в іноземній державі – російській федерації та на підтвердження цього факту Позивачем надано свідоцтво про укладення шлюбу, виданого кунцевським відділом рацс управління рацс москви.

       Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

       Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» Верховна Рала від імені України приєдналась до цієї Конвенції.

       Відповідно до статті 2 цієї Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.

       російська федерація, якою видано свідоцтво ( пункт ІІІ.1 цього Рішення), також приєдналась до вищевказаною Конвенції.

       За таких обставин, вказане свідоцтво визнається дійсним на території України

       Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянином України та іноземцем, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

       Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.

       В ході розгляду справи встановлено, що останнє спільне місце проживання Позивач та Відповідач мали в Україні, що підтверджується актом ( пункт ІІІ.3 цього Рішення), а Позивач і наразі продовжує проживати в Україні.

       Відповідно до статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Таким чином, під час розгляду цієї справи про розірвання шлюбу, укладеного в росії, потрібно користуватись правом держави України.

щодо наявності підстав для розірвання шлюбу

       Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається

       Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

       Позивач в позовній заяві виклав свою позицію щодо фактичної відсутності шлюбних відносин. Суд розцінює вказану позовну заяву, підписану Позивачем особисто, як відсутність вільної згоди Позивача на продовження шлюбу та використання ним права на припинення шлюбних відносин. Суд вважає, що в позовній заяві викладені дійсні причини позову про розірвання шлюбу, відсутність фактичних шлюбних взаємин подружжя.

       У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

       Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

       Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які Позивач посилається.

       Відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, не надіслала на адресу суду відзиву чи інших заперечень.        

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, то сплата судового збору в цій справі покладається на Відповідача в повному обсязі.

Таким чином, судові витрати у справі, які складаються із судового збору в розмірі 1211, 20 гривень мають бути покладені на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 листопада 2014 року Кунцевським відділом РАЦС Управління РАЦС Москви, актовий запис №665.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , яка проживає:  АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , який проживає за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_2 .

Суддя                                                                 Сергій КУЗЬМЕНКО