Справа №1-18/2008

В И Р О К

Ім'ям України

11 лютого 2008 р.                                                                                       смт.Доманівка

          Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої-судді:                  Вадовської А.В.,

при секретарі:                        Кравець Л.В.,

за участю прокурора:            Самбіра О.І.,

захисника                              ОСОБА_1,

підсудного                             ОСОБА_2,

потерпілих                            ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законного представника

потерпілого                           ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с.Прибужжя Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою  освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.162 ч.1, ст.122 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

            17 лютого 2007 р. близько 00.00 годин підсудний ОСОБА_2 зі своєю знайомою ОСОБА_6, проходячи біля домоволодіння, належного ОСОБА_7, розташованого в АДРЕСА_1, вирішили зайти до будинку. Зайшовши в двір, побачивши, що вхідні двері будинку зачинені на навісний замок, ОСОБА_2 постукав у вхідні двері. Впевнившись, що в будинку нікого немає, він обійшов будинок, з вікна витягнув скло. Не маючи дозволу господарів будинку, усвідомлюючи, що його дії незаконні, умисно через вікно проник до будинку. Через деякий час таким же чином вийшов з будинку та запросив  до будинку ОСОБА_6 Остання, не знаючи, що ОСОБА_2 проник у будинок без дозволу господарів, погодилась на його пропозицію. У будинку вони пробули до 08 години 17 лютого 2007 р., де їх знайшла  ОСОБА_5 Відносно ОСОБА_6 в порушенні кримінальної справи за цим фактом відмовлено через відсутність в її діях складу злочину.

            26 квітня 2007 р. ОСОБА_2 в с.Прибужжя Доманівського району Миколаївської області, проходячи біля гаражу, належного ОСОБА_8, і почувши, що там були люди, вирішив зайти, щоб попросити цигарку. У цей час у гаражі, крім його власника - ОСОБА_8, знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_4 Усі присутні пили горілку. ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_9 цигарку, останній підвівся зі стільця, на якому сидів, однак через стан сп'яніння не міг стояти, і підсудний, взявши його за плечі, посадив назад. У цей момент ОСОБА_4, який перебував також у стані алкогольного сп'яніння, вбачаючи в таких діях підсудного образу ОСОБА_9, схопив ОСОБА_2 за шию та, лаючись, почав виштовхувати з гаража. У відповідь на це підсудний відштовхнув його від себе. ОСОБА_4 при цьому, через щось спіткнувся і впав. Піднявшись, ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_2, і вони вдвох почали смикати один одного за одяг. На крики прибіг племінник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 ОСОБА_4 і ОСОБА_10 вдвох почали бити ОСОБА_2, їх почав розбороняти ОСОБА_11, син присутнього в гаражі ОСОБА_9 В цей момент ОСОБА_2 вирвався від них та побіг вулицею. ОСОБА_4 з ОСОБА_10 почали його наздоганяти. Забігши у двір своєї тітки ОСОБА_12, ОСОБА_2 схопив держак і вийшов на вулицю. ОСОБА_4 і ОСОБА_10 підбігли до нього і знову почали бити, намагаючись вирвати з рук держак, у відповідь на це підсудний з метою припинення неправомірного посягання на нього з їх боку, намагаючись захиститись від них, тричі вдарив ОСОБА_4: один раз по ребрах та двічі по плечу, і один раз по руці ОСОБА_10.

            Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину, передбаченого ст.162 ч.1 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що дійсно 17 лютого 2007 р. вночі разом з нині покійною ОСОБА_6 через вікно проник до будинку ОСОБА_7.  У будинку вони випили чаю та заснули, вранці їх знайшла в будинку ОСОБА_5 Потерпілим він повністю відшкодував збитки, заскливши скло та сплативши 450 грн.

У вчиненні злочину, передбаченого ст.122 КК України, підсудний вину не визнав. Щодо фактичних обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому суду пояснив, що 26 квітня 2007 р. він, проходячи біля гаража ОСОБА_8, що в с.Прибужжя Доманівського району Миколаївської області, почув, що всередині хтось є, вирішив зайти попросити закурити. Зайшовши до гаража, в якому в той час знаходились: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, присутні розпивали горілку, попросив цигарку. ОСОБА_9 піднявся, проте через стан його сп'яніння він, взявши його за плечі, посадив ОСОБА_9 назад на стілець. У цей момент ОСОБА_4, який також був у стані сп'яніння, почав грубо лаятись в адресу ОСОБА_2, схопив його за шию та виштовхнув з гаража. ОСОБА_2 відштовхнув його від себе, після чого ОСОБА_4 спіткнувся і впав. Піднявшись, ОСОБА_4 продовжуючи кричати, вдарив його в праве око. На крик ОСОБА_4 прибіг його племінник ОСОБА_10, і вони вдвох почали бити його по тулубу. ОСОБА_11 став відтягувати їх від нього. У цей момент підсудний відбіг від них і побіг до будинку своєї тітки ОСОБА_12 ОСОБА_4 та ОСОБА_10 побігли за ним. У дворі тітки він схопив держак і з ним вибіг на вулицю. У цей момент до нього підбігли вказані особи і почали знову бити. ОСОБА_2, захищаючись від них, вдарив двічі по плечу ОСОБА_4 і один раз ОСОБА_10 по руці. Після цього вони перестали його бити. Як пояснив підсудний, тілесні ушкодження він наносив з ціллю самозахисту.

Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи в частині обвинувачення за ст.162 ч.1 КК України, обмеживши їх дослідження допитом підсудного, потерпілого та його законного представника, роз`яснивши правові наслідки такого порядку дослідження доказів.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він дійсно проживає в АДРЕСА_1, проте, в момент проникнення ОСОБА_2 до будинку його вдома не було, він гостював у тітки. Будь-яких претензій до підсудного він не має.

Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 суду пояснила, що вона, знаючи, що онук гостює у тітки, вранці 17.02.2007 р. пішла до будинку. Відкривши вхідні двері, побачила, що в будинку хтось є, через що дуже злякалася. Потім побачила, що там був ОСОБА_2, товариш її онука. Підсудний відшкодував усі збитки, відремонтував вікно, тому будь-яких претензій вона до нього не має і просила суворо його не карати.

            Потерпілий ОСОБА_4 у ході судового слідства суду пояснив, що 26 квітня 2007 р. він, повертаючись додому в смт.Олександрівка Вознесенського району, зайшов до свого знайомого, нині покійного ОСОБА_8 У нього в гаражі в той час був ОСОБА_9, і вони пили горілку. Він приєднався до них. Через деякий час у гараж зайшов ОСОБА_2 і, на його думку, в дуже агресивній формі попросив закурити. Їм це не сподобалось, тому ОСОБА_9 відмовив йому і попросив вийти. Коли ОСОБА_9 піднявся зі стільця, на якому сидів, ОСОБА_2 його посадив назад. На вимогу покинути гараж підсудний не відреагував. Йому дуже не сподобалася поведінка підсудного, а також стало шкода ОСОБА_9, тому він вирішив за нього заступитися, хоча ОСОБА_9 і не просив його про це, і почав виштовхувати ОСОБА_2 з гаража. Власник гаража ОСОБА_8 не виганяв ОСОБА_2 Коли виштовхував підсудного, останній вдарив його, і він упав. На крик прибіг ОСОБА_10 і почав розбороняти їх, оскільки він бився з ОСОБА_2 Останній, відбігши від них, через декілька хвилин повернувся з палицею. Він з ОСОБА_10 хотіли забрати у ОСОБА_2 палицю, але він почав їх нею бити, спричинивши йому при цьому тілесні ушкодження. В результаті отриманих тілесних ушкоджень він майже місяць лікувався. Потерпілий вважає, що підсудний завдав йому шкоди на 1500 грн., з них 300 грн. - матеріальної 1200 грн. - моральної.

            У судовому засіданні прокурор відмовився від обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, потерпілий підтримав обвинувачення підсудного за цією статтею.

Допитавши у ході судового слідства свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що в діях підсудного ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст.122 КК України. Висновок потерпілого про вчинення підсудним щодо нього злочину є хибним, необґрунтованим і таким, що не відповідає встановленим обставинам справи.

Не вбачаючи в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст.122 КК України, суд виходить з наступного:

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він бачив, як 26.04.2007 р. ОСОБА_2 зайшов у гараж ОСОБА_8, де в цей  час ОСОБА_8, його батько - ОСОБА_9 та ОСОБА_4 пили горілку. Усі троє були добре напідпитку. ОСОБА_4, взявши ОСОБА_2 за шию, почав виштовхувати його з гаража. ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_4 від себе і він впав, через щось перечепившись. Піднявшись, ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_2 в око і почав кликати свого племінника ОСОБА_10. Коли прибіг ОСОБА_10, вони вдвох почали бити ОСОБА_2, а тому він, ОСОБА_11, почав їх розтягувати. У цей момент ОСОБА_2 вирвався і побіг до двору своєї тітки. ОСОБА_4 та ОСОБА_10 побігли за ним, при цьому нецензурно лаялись. Коли ОСОБА_2 вийшов з двору на вулицю у нього в руках була палка, якою він розмахував, щоб ОСОБА_4 та ОСОБА_10 його не чіпали, як вважає свідок. Так як вони знову почали нападати на нього, то підсудний їх вдарив.

Свідок ОСОБА_13, яка була очевидцем бійки, дала аналогічні свідчення свідченням ОСОБА_11, також підтвердила, що коли ОСОБА_2 побіг до двору ОСОБА_12, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 бігли за ним.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 26.04.2007 р. він почув якийсь крик, а тому побіг на сусідню вулицю, де побачив, що його дядько лежить на землі, а ОСОБА_2 зверху б'є його. Він почав захищати свого дядька, ОСОБА_2 в цей час втік. Потім він стояв з дядьком на вулиці і говорив, коли до них підбіг ОСОБА_2 і почав бити ОСОБА_4 палкою. Він знову почав захищати дядька, а підсудний почав їх бити, особисто його вдарив двічі палкою по плечу. Від ударів палкою дядько впав на землю, а підсудний з усього розмаху бив його по спині та плечах, ОСОБА_4 при цьому закривався руками.

            Зважаючи на те, що свідок ОСОБА_10 є близьким родичем потерпілого, сам приймав участь у бійці, дає свідчення, які суперечать, як свідченням інших очевидців, так і свідченням даним самим потерпілим, суд відноситься до них критично і не визнає як доказ по даній справі.

З висновку експерта №143-М від 21.05.2007 р. вбачається, що у ОСОБА_4 виявлені на задній поверхні грудної клітини справа кровопідтік, садна задніх поверхонь правого і лівого плечових суглобів, переломи 8, 9-го ребер справа по задньо-підмишечній лінії, які виникли від дії тупих предметів, можливе утворення від удару держаком лопати в область тулуба з наступним падінням і ударом об землю. За ступенем тяжкості перелом двох ребер справа з кровопідтьоком відноситься до категорії середньої ступені тяжкості за тривалістю розладу здоров`я.

Досліджені в судовому засіданні протоколи допитів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (а.с. 70-79) суд не визнає доказами, оскільки вони складені з грубим порушенням норм кримінально-процесуального права. Як пояснив допитаний у судовому засіданні ДІМ Доманівського РВ УМВС Буденчук Ю.С., він особисто допитував вказаних свідків та вносив їх показання до протоколу на прохання слідчого Черниша Г.С., від імені якого складені та підписані протоколи.

У діях підсудного ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст.122 КК України, оскільки він, наносячи удари держаком лопати ОСОБА_4 та ОСОБА_10, захищався від їх протиправних дій і при цьому не допустив перевищення меж необхідної оборони. ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, першим застосував до ОСОБА_2 фізичну силу, після чого разом із ОСОБА_10 почали бити підсудного. Враховуючи те, що нападників було двоє, кожен з них на вигляд фізично сильніший від підсудного, старші за нього за віком, суд погоджується з тим, що нанесення ударів підсудним відбувалося з ціллю самозахисту.  Дії підсудного в даних умовах були правомірними: його захист відповідав характеру і створеній небезпеці для його здоров'я.

Вирішуючи питання про призначення покарання за вчинення злочину, передбаченого ст.162 ч.1 КК України, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, пом`якшуючі покарання обставини.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, не потребує лікування від алкоголізму та наркоманії, не працює.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає відповідно до ч.1 ст.66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне усунення заподіяної шкоди; відповідно до ч.2 ст.66 КК України: повне визнання своєї вини, перше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Враховуючи особу підсудного, тяжкість вчиненого ним злочину, пом`якшуючі  покарання обставини, його стан  здоров'я, який погіршений внаслідок травми, думку потерпілого та його законного представника, які просили суд суворо його не карати, суд приходить до висновку про можливість виправлення та  перевиховання підсудного в умовах, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, та можливість застосувати до нього положення ст.69 КК України, тобто призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за цей злочин.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення. Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати невинним   у   вчиненні   злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, виправдати.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.162 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.)

Міру запобіжного заходу  до  вступу  вироку  в  законну  силу ОСОБА_2 залишити  попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

Суддя                                                                                    А.В.Вадовська