РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"21" вересня 2006 р. |
Справа № 4/256-3138 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 58076 грн. 59 коп.
За участю представників сторін:
позивача: Мельник М.Я. -доручення №11/05-1 від 11.05.2006 р.
відповідача:
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", м. Збараж, Тернопільська область, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Тернопіль, 58076 грн. 59 коп., з яких: 12048 грн. 00 коп. основного боргу, 2053 грн. 23 коп. пені, 6024 грн. 00 коп. штрафу, 2409 грн. 60 коп. втраченої вигоди, 25541 грн. 76 коп. процентів за користування чужими коштами та 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Відповідач витребуваних судом матеріалів, зокрема відзиву на позов, не представив, участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалою про порушення провадження по справі від 02.08.2006 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення №68927 від 07.08.2006 р.) та ухвалою про відкладення розгляду справи від 07.09.2006 р.
Розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України за ініціативою господарського суду відкладався на 21.09.2006 р. для надання останньому можливості взяти участь в судовому засіданні та подати витребувані судом документи.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 23.02.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" (Замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) укладено трудову угоду №б/н, відповідно до умов якої Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи, а саме: косметичний ремонт офісу, встановлення підвіконників, дверей та світильників, строком до 01.09.2005 р.;
- розділом 2 "Розмір і порядок оплати" вказаної угоди передбачено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві згідно узгодженого кошторису по закінченні однієї кімнати, при чому оплата виконується не пізніше одного дня з дня прийняття роботи;
- як слідує із матеріалів справи, позивачем на виконання умов угоди від 23.02.2005 р. згідно платіжних доручень НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5. перераховано в якості передоплати за виконувані роботи 12048 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач взятих на себе згідно угоди від 23.02.2005 р. зобов'язань по проведенню ремонту приміщень в термін до 01.09.2005р. не виконав, як і станом на дату звернення з позовом до суду (12.07.2006р.), у зв'язку з чим зобов'язаний повернути ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" 12048 грн. 00 коп. внесеної передоплати, як збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату у відповідності приписів ст. 906 Цивільного кодексу України.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми основного боргу -12048 грн. 00 коп., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст.33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.
В решті частині позовних вимог в позові суд відмовляє за безпідставністю їх заявлення та необґрунтованістю, виходячи зі слідуючого:
- в частині стягнення 2053 грн. 23 коп. пені та 6024 грн. 00 коп. штрафу позивачем не доведено факту погодження між ним та відповідачем (стороною правочину) умови про відповідальність у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені) у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, а згідно з нормами цивільного права правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі;
- в частині стягнення 2409 грн. 60 коп. збитків (втраченої вигоди) судом прийнято до уваги той факт, що позивачем не дотримано умов угоди від 23.02.2005р. та на свій страх і ризик перераховано кошти відповідачу не після прийняття виконаних робіт, як зазначено в угоді, а авансом, при цьому не змінивши умов угоди та не передбачивши будь-якого виду відповідальності за їх порушення;
- в частині стягнення 25541 грн. 76 коп. процентів (1%) за користування чужими коштами, нарахованих на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України, судом враховано, що грошові зобов'язання за угодою від 23.02.2005р., взяв на себе позивач, відповідач (по угоді «Виконавець») взяв на себе обов'язок виконати роботи, тобто у відповідача грошового обов'язку щодо позивача не виникло, крім цього законодавець встановив правило, згідно з яким сторони повинні у договорі, на підставі якого виникає грошове зобов'язання, встановити розмір процентів за користування грошима.
Щодо вимог про стягнення 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди, нарахованої позивачем на підставі п.8.3 Договору, в позові суд відмовляє, оскільки:
- відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової та не пов'язана із розміром цього відшкодування і полягає вона (моральна шкода) у приниженні честі, гідності та ділової репутації юридичної особи;
- згідно положень постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 з наступними змінами і доповненнями „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також дії, спрямовані на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності;
- тобто доказами, які суд може вважати належними і допустимими, у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 ГПК України, що підтверджували б право позивача на відшкодування моральної шкоди можуть бути докази в підтвердження факту приниження честі, гідності та ділової репутації;
- оскільки позивачем не доказано факту приниження його честі, гідності та ділової репутації, тому його вимоги про стягнення з відповідача 10000 грн. моральної шкоди суд визнає такими, що необґрунтовано та безпідставно заявлені.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_6
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, код 31273402 -12048 (дванадцять тисяч сорок вісім) грн. 00 коп. боргу, 120 (сто двадцять) грн. 48 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення у законну силу.
2. В задоволенні решти позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "_22__" вересня 2006 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда