Справа №2-19/2008 року.
УКРАЇНА
КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28400 сел.Компаніївка, вул.Калініна, 21, тел.8(05240)9-14-61
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2008 року селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мумигі І.М.
при секретарі - Степановій Л.Г.
за участі представника позивача - Федорової І.В.
представника відповідачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 про розірвання кредитної угоди та повернення незаконно отриманих коштів і зустрічний позов ОСОБА_1 до обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про визнання частково недійсною кредитної угоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання кредитного договору № 9-С від 21.04.2006 року з ОСОБА_1, стягнення з неї кредитних коштів в сумі 50 000 грн., відсотків за користування пільговим кредитом в сумі 1 125 грн., пеню в сумі 5 212,04 грн. та усі судові витрати по справі.
17.01.2008 року позивачем подано уточнену позовну заяву, за якою просить розірвати кредитну угоду №9-С від 21.04.2006 року, стягнути з ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 37 747,42 грн., пеню в розмірі 4 792,96 грн. та всі судові витрати по справі.
25.07.2007 року відповідачкою ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву, в якій вона просила визнати недійсною кредитну угоду №9-С „Придбання житла” від 21 квітня 2006 року укладену між нею та фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі в частині вимог п.4.2 розділу 4 “Майнова відповідальність”.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, а зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що згідно кредитної угоди № 9-С від 21.04.2006 року обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі надано ОСОБА_1, пільговий кредит на суму 50 000 грн. строком на 5 років для придбання житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідачкою постійно порушувались умови кредитного договору, тому їй нарахована пеня та відсотки за користування кредитом.
На сьогоднішній день заборгованості по кредиту у відповідачки не має, нею вже сплачено кошти за 1 квартал 2008 року, не сплачена пеня в сумі 4 792,96 грн., що складає - 292,96 грн. - пеня по п.4.1. кредитної угоди №9-С від 21.04.2006 року за прострочення сплати основного платежу, 4 500 грн. - пеня по п.4.2 за несвоєчасне надання довідки про фактичне проживання в будинку.
Представник відповідачки позов не визнав, зустрічний позов підтримав та пояснив, що дійсно між обласним фондом підтримки індивідуального будівництва на селі та ОСОБА_1 була укладена кредитна угода №9-С „Придбання житла” від 21 квітня 2006 року. За яким відповідачці надано кредит в суму 50 000 грн. строком на 5 років. В зв”язку з матеріальними труднощами в сім”ї, вона, тимчасово, не могла сплачувати відсотки за користування кредитом, за це тепер сплачує штрафні санкції, тобто кредитку угоду вона виконує. При підписанні угоди ОСОБА_1 не придала значення п.4.2, згідно якого у разі не виконання умов п3.18 цієї ж угоди вона сплачуватиме фонду штраф у розмірі 1% від наданої суми кредиту за кожен місяць затримки надання необхідних документів. При підписанні угоди відповідачка не придала значення цьому пункту і не могла оцінити його зміст, через свою правову необізнаність, тому що раніше таких угод не укладала. Цей пункт не відповідає вимогам законодавства.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 про розірвання кредитної угоди та повернення незаконно отриманих коштів підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_1 до обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про визнання недійсною кредитної угоди підлягає задоволенню повністю по наступним підставам.
Судом встановлені слідуючи факти та відповідні їм правовідносини.
21.04.2006 року між обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі („Фонд”)та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитну угоду №9-С відповідно до якого „Фонд” надав позичальнику грошові кошти в сумі 50 000 грн., для придбання завершеного (незавершеного) будівництвом житлового будинку, зі сплатою 3,0 % річних, терміном на 5 років, тобто до 21.04.2016 року.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно умов кредитної угоди, „Фонд” прийняв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит у суму 50 000 грн. на протязі десяти днів з дня надходження коштів до „Фонду” для придбання житла, а саме будинку, розташованого АДРЕСА_1.
Позичальник, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання, повернути кредит в термін передбачений строковим зобов”язанням, відсотки за користування кредитом, відповідно до графіку погашення кредиту і можливу пеню до 21.04.2016 року.
Згідно п.4.2 укладеної кредитної угоди № 9-С „Позичальник” у разі невиконання умов п. 3.18 договору, тобто у разі ненадання довідки з органів місцевого самоврядування про фактичне проживання в будинку, придбаному за рахунок кредитних коштів „Фондів”, сплачує фонду штраф у розмірі 1 % від наданої суми кредиту за кожен місяць затримки. Вимоги п.3.18 кредитної угоди про надання довідки з органів місцевого самоврядування про фактичне проживання в будинку, придбаному за рахунок кредитних коштів „Фондів” є не конституційними та такими, що не відповідають діючому законодавству.
Так, відповідно до ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов”язковим для неї.
Згідно ч.6 ст.29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Одним з конституційних прав людини згідно ст.33 Конституції України є свобода вибору місця проживання.
Згідно ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов”язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, згідно ч.3 не допускається дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом.
Включення в п. 4.2 розділу „Майнова відповідальність” кредитної угоди штрафу за ненадання довідки з органів місцевого самоврядування про фактичне проживання в будинку, придбаного за рахунок кредитних коштів „Фондів” в розмірі 1 % від наданої суми кредиту за кожен місяць затримки надання необхідних документів, в даному випадку це становить суму 4 500 грн., суд розцінює як зловживання правом позивача з наміром завдати шкоди іншій особі.
Частина 4 ст. 13 ЦК України передбачає, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, здійснення права, суд може зобов”язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч.6 ст. 13 ЦК України).
Таким чином, включення вимог по п.4.2 в кредитний договір є зловживання правом, яке пов”язане з використанням недозволених форм його реалізації, оскільки ні цивільним законодавством, ні „Правилами надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі” затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 року за № 1597 не передбачена відповідальність за ненадання довідки з органів місцевого самоврядування про фактичне проживання в будинку, придбаного за рахунок кредитних коштів.
Відповідно до ст.16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересів особи в разі порушення нею вимог його здійснення та припинити дію, яка порушує право.
Тому суд задовольняє зустрічний позов ОСОБА_1 до обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про визнання недійсною кредитну угоду №9-С від 21 квітня 2006 року укладену між фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 в частині вимог п.4.2 розділу 4 “Майнова відповідальність”.
Суд не задовольняє позовну вимогу обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про розірвання кредитної угоди №9-С від 21.04.2006 року, оскільки відповідачкою сплачені всі грошові внески згідно з графіком повернення кредиту, за несвоєчасну сплату нею виплачена пеня, належних доказів того, що ОСОБА_1 незаконно отримала кошти не надано.
Підтвердженням фактичних витрат на цільове використання кредиту є договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 квітня 2006 року.
Згідно ст. 88 ЦПК судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст.ст. 79, 81 ЦПК України та „Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських справ” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 16, 29, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 про розірвання кредитної угоди та повернення незаконно отриманих коштів задовольнити частково в сумі 292,96 грн. пені та судові витрати по справі в розмірі 81 грн., в іншій частині відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про визнання недійсною кредитної угоди задовольнити повністю.
Визнати недійсною кредитну угоду №9-С від 21 квітня 2006 року укладену між фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 в частині вимог п.4.2 розділу 4 “Майнова відповідальність”.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) на користь обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (вул. Тимірязєва, 84, к.110, м. Кіровоград, 25006 код за ЄДРПОУ 30049129, р/р 260044269 в ОД “Райффайзен банк “Аваль” м. Кіровоград, МФО 323538) 292,96 грн. пені та судові витрати по справі в розмірі 81 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий суддя _______________________