ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
15.06.06 |
Справа № 16/250-06. |
За позовом Державної податкової інспекції в м.Суми
до відповідачів 1.Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Суми
2.Приватного підприємства «Верніс», м.Київ
про визнання угоди недійсною
Суддя Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
від позивача Жуков В.М.
від відповідачів 1) ОСОБА_2
2) не з'явився
Суть спору: позивач просить визнати недійсною з моменту укладання усну угоду, укладену між ПП ОСОБА_1, м.Суми та ПП «Верніс», м.Київ, на поставку металоконструкцій та будівельних матеріалів, здійснених на протязі березня - липня 2004 року на загальну суму 66619 грн. 40 коп., як таку, що суперечить інтересам держави та суспільства відповідно до ст.207 Господарського кодексу України, стягнути з ПП «Верніс» грошові кошти в розмірі 66619 грн. 40 коп., одержаних за оспорюванню угодою на користь державного бюджету України, а також стягнути з ПП ОСОБА_1 на користь державного бюджету України грошові кошти в сумі 66619 грн. 40 коп., сплачені за оспорюванню усною угодою.
Перший відповідач подав відзив на позов, в якому проти позивних вимог заперечує, оскільки вважає безпідставними, і просить відмовити в їх задоволенні.
Представник другого відповідача в засідання суду не з'явився, відзив на позов не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та першого відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне:
Працівниками ДПІ в м.Суми була проведена планова документальна перевірка Приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства. В ході перевірки було встановлено, що перший ПП ОСОБА_1 в процесі здійснення господарської діяльності в період з березня по липень 2004 року, згідно усної угоди, відповідно до накладних № 36 від 20.07.2004р. на суму 6491 грн. 00 коп., № 19 від 14.06.2004р. на суму 13185 грн.60 коп., № 16 від 07.06.2004р. на суму 7220 грн. 40 коп., № 1 від 19.03.2004р. на суму 39722 грн. 40 коп., придбав у ПП «Верніс» металоконструкції та будівельні матеріали на загальну суму 66619 грн. 40 коп.
ПП «Верніс» було відвантажено на адресу ПП ОСОБА_1 труби алюмінієві, плити залізобетонні, металоконструкції б/в на загальну суму 66619 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 11103 грн. 23 коп., розрахунки проведені за готівкові кошти, згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів: № 298 від 14.06.2004р. на суму 10 000 грн. 00 коп., № 304 від 15.06.2004р. на суму 3185 грн. 60 коп., № 271 від 07.06.2004р. на суму 7220 грн. 00 коп., № 70 від 12.03.2004р., № 67 від 11.03.2004р. на суму 10 000 грн., № 60 від 10.03.2004р. на суму 10 000 грн., № 58 від 09.03.2004р. на суму 10 000 грн., № 665 від 20.07.2004р. на суму 6491 грн.
Вартість товару за вищезазначеними податковими накладними в сумі 66619 грн. 40 коп. віднесена ПП ОСОБА_1 до складу валових витрат за 2004р., а також включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 11103 грн. 22 коп.
Перший відповідача проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що на момент укладення угод та здійснення операцій оприбуткування товару не була скасована реєстрація ПП «Верніс».
ПП «Верніс» зареєстровано Голосіївською районною у м.Києві державною адміністрацією 24.07.2003р. за № 07441, юридична адреса м.Київ, вул.Амурська, 6. Відповідно до установчих документів засновником підприємства є ОСОБА_3.
Як було встановлено, в ході проведення оперативно-розшукових заходів, ПП «Верніс» має ознаки фіктивності. Оскільки засновник ОСОБА_3 пояснив, що в 2003 році він загубив паспорт і йому не було відомо про те, що на нього зареєстровано приватне підприємство "Верніс". Фактично він рахунки в установах банку не відкривав, до фінансово-господарської діяльності підприємства ніякого відношення не має. Рішення про створення підприємства особисто не приймав, своїх грошових та матеріальних внесків в статутний фонд не вносив, що призвело до здійснення підприємницької діяльності ПП "Верніс", яка суперечить законодавству. Відповідно до інформації наданої ДПІ у Голосіївському районі м.Києва за юридичною адресою ПП "Верніс" не знаходиться. Таким чином, установчі документи ПП "Верніс" не відповідають вимогам діючого законодавства, так як ОСОБА_3 не мав наміру створювати підприємство та займатися підприємницькою діяльністю.
З цих підстав рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 02.11.2004 року по справі № 2-4608\5 визнано недійсними з моменту реєстрації Статут ПП "Верніс " та Свідоцтво № 37065570 від 29.08.2003р. про реєстрацію підприємства як платника ПДВ, з моменту його видачі.
У відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Усна угода, укладена між ПП ОСОБА_1 та ПП "Верніс" без належних повноважень на їх укладення, що не відповідає вимогам закону. Представник ПП "Верніс" що укладав угоду з ПП ОСОБА_1. відповідно п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України " Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності " № 740 від 25.05.1998 р. зобов'язаний був у 5-денний термін звернутись до органу державної реєстрації про перереєстрацію установчих документів, у зв'язку із зміною власника приватного підприємства, про що також у 5-денний термін повідомити державну податкову службу за місцем знаходження підприємства про перереєстрацію установчих документів та надати реєстраційну картку, що не було зроблено.
Згідно ч. 2 ст.203 Цивільного кодексу України 16.01.2003 р. № 435-ІУ особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто користується правами та обов'язками відповідно до установчих документів юридичної особи, а в даному випадку від ПП "Верніс" укладала угоду невідома особа, на це не уповноважена.
Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а ст.92 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що метою даної угоди була несплата податків з цінностей, отриманих по спірній угоді, тобто, будучи фіктивним, підприємство мало за мету отримати за рахунок вказаного надприбутки. Отримання таким чином прибутків суперечить інтересам держави і суспільства. Згідно ст. 49 ЦК України угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, вважається недійсною.
Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства може бути на вимогу відповідного державного органу визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Заперечення відповідача проти позову суд до уваги не приймає, оскільки вважає їх безпідставними.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, позов підлягає задоволенню, а господарські витрати відносяться пропорційно на першого і другого відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати усну угоду, укладену між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, д.н.05.08.1956) та Приватним підприємством «Верніс» (м.Київ, вул.Амурська,6, код 32553183) на поставку металоконструкцій та будівельних матеріалів, здійснених на протязі березня - липня 2004 року на загальну суму 66619 грн. 40 коп. - недійсною.
3.Стягнути з Приватного підприємства «Верніс» (м.Київ, вул.Амурська,6, код 32553183) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, д.н.05.08.1956) грошові кошти в сумі 66619 грн. 40 коп., сплачені за усною угодою.
4.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, д.н.05.08.1956) в доход державного бюджету України (код 22090200) 42 грн. 50 коп. - державного мита.
5.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, д.н.05.08.1956) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (03057 м. Київ, пр-т Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370) 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6.Стягнути з Приватного підприємства «Верніс» (м.Київ, вул.Амурська,6, код 32553183) в доход державного бюджету України (код 22090200) 42 грн. 50 коп. - державного мита.
7.Стягнути з Приватного підприємства «Верніс» (м.Київ, вул.Амурська,6, код 32553183) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (03057 м. Київ, пр-т Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370) 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, д.н.05.08.1956) в доход держави все одержане за угодою, а саме - труби алюмінієві, плити залізобетонні, металоконструкції б/в на загальну суму 66619 грн. 40 коп.
10.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
Повний текст рішення підписано 15.06.2006 року.