Справа 1/2218/753/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2011 року                                Хмельницький міськрайонний суд

                                                                   Хмельницької області в складі:

                                                              головуючого-судді             Марцинкевича С.А.

                                                              при секретарі                      Сокоть І.М.

                                                              з участю прокурора            Ратушняка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,

за ст. 172 ч. 1 КК України,-

встановив:

          ОСОБА_1, будучи зареєстрованим фізичною особою-підприємцем, маючи право прийняття та звільнення з роботи найманих працівників, здійснюючи підприємницьку діяльність із виготовлення меблів в приміщенні по вул. Курчатова, 6 у м. Хмельницькому, допустив грубі порушення законодавства про працю.

Так, приватний підприємець ОСОБА_1, умисно та з корисливих мотивів, у період з липня по грудень 2010 року використовував найману працю          ОСОБА_2, з листопада по грудень 2010 року –ОСОБА_3, з серпня по грудень 2010 року –ОСОБА_4, з червня по жовтень 2010 року –ОСОБА_5, з вересня по грудень 2010 року –ОСОБА_6, з жовтня по грудень 2010 року –ОСОБА_7 з грубим порушенням законодавства про працю, а саме ст. ст. 24, 24-1, 48 КЗпП України, ст.30 Закону України «Про оплату праці»: без укладання трудового договору, ведення обліку виконуваної роботи та трудових книжок зазначених працівників, а також виплачував їм заробітну плату без сплати податків та страхових внесків та відображення по бухгалтерському обліку, тобто в «конвертах». Вказані порушення також призвели до втрати вищевказаними працівниками права на соціальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, у разі хвороби, повної чи часткової працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття та порушення їх трудових прав на відпочинок, відпустку, тощо.   

В суді ОСОБА_1 свою провину визнав повністю і показав, що за вище вказаних обставин ним дійсно було допущено порушення законодавства про працю. У вчиненому розкаявся.

Ці фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а тому суд визнає недоцільним досліджувати інші докази.

          Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 172 ч. 1  КК України, як грубе порушення законодавства про працю.

          При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

          Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставини, що обтяжують покарання підсудному не виявлені.

          Суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, має постійне місце роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу.

Судові витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільні позови не заявлялись.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 750 грн.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити попередню –підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб.

Суддя: