Справа 1/2218/796/11
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Марцинкевича С.А.
при секретарі Сокоть І.М.
з участю прокурора Решетняка Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, призваного на військову службу Білогірським РВК Хмельницької області, працюючого начальником обслуги зберігання та транспортування відділення транспортування та перевантаження 1 ракетного дивізіону в/частини А4239, прапорщика, в силу ст.89 КК України не судимого,
за ст. 410 ч. 1 КК України,-
встановив:
ОСОБА_1, використавши завідомо підроблені документи, подав їх командуванню в/частини А0838 та незаконно отримав військове звання «прапорщик», в подальшому не повідомляючи посадовим особам Білогірського РВК Хмельницької області та в/частини А4239 про незаконне отримання військового звання «прапорщик», та шляхом шахрайства, діючи з прямим єдиним умислом на заволодіння іншим військовим майном (грошовими коштами) під час проходження військової служби, в період з 09 червня 1995 року по квітень 2011 року включно, заволодів іншим військовим майном –державними коштами за незаконно отримане ним військове звання «прапорщик»на загальну суму 4192 грн. 77 коп.
В суді ОСОБА_1 свою провину визнав повністю і показав, що за вище вказаних обставин він дійсно незаконно отримав військове звання «прапорщик»на підставі якого отримував більший оклад. У вчиненому розкаявся.
Ці фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а тому суд визнає недоцільним досліджувати інші докази.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 410 ч. 1 КК України, як заволодіння військовослужбовцем іншого військового майна – державними коштами шляхом шахрайства.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої державі шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання підсудному не виявлені.
Суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, має постійне місце роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
З огляду на викладене, позитивні дані про особу підсудного, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, суд рахує за необхідне при призначенні покарання застосувати ст.69 КК України, покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.1 ст.410 КК України, та вважає за можливе замість позбавлення волі у відповідності до ст.58 КК України застосувати до підсудного покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.410 ч. 1 КК України, та із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
У відповідності до ст.58 КК України замість позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців призначити ОСОБА_1 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням в дохід держави 10 відсотків із суми його грошового забезпечення.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити попередню –підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: особову справу на ім’я ОСОБА_1, яка передана на відповідальне зберігання командуванню військової частини А4239 –залишити у даній військовій частині.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб.
Суддя: