Справа НОМЕР_1ц-1124, 2007р. Головуючий в 1-й інстанції
Ратушна В.О.
Категорія: Доповідач - Цуканова LB.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня місяця "16" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Цуканової І.В.
Суддів: Полікарпової О.М. , Капітан І.А.
при секретарі - Портновій І.В.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Євро-Маяк», ТОВ «Тікрит» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 лютого 2007 року
за позовом. ОСОБА_5
до
ОСОБА_3,
ОСОБА_4
ТОВ «Євро-Маяк»,
виконкому Херсонської міської Ради,
ТОВ «Тікрит»
про визнання недійсними установчого договору ТОВ «Євро-Маяк», рішень виконкому, свідоцтв про право власності, визнання права
власності
та за позовом.
ТОВ «Тікрит»
до
ОСОБА_5
ОСОБА_6
про визнання недійсними договору купівлі-продажу, -
встановила:
В січні 2005 року ОСОБА_5. на захист порушених прав звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 , виконкому Херсонської міської Ради (далі виконком).
В серпні 2005 року нею доповнено позовні вимоги, зазначено співвідповідачами ТОВ «Тікрит», ТОВ «Євро-Маяк».
Посилаючись на те, що вона, позивачка, і ОСОБА_3. є засновниками ТОВ «Євро-Маяк», зареєстрованого 21.12.2001 року, ОСОБА_5. просила визнати недійсним установчий договір товариства з наступними змінами (далі договір), посилаючись на те, що його зміст не відповідає вимогам Закону України «Про господарські товариства» (далі Закон).
Оскільки належні їй на праві власності квартири АДРЕСА_1. (далі квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2). ТОВ «Маяк» без її згоди незаконно оформило у власність
2
як йому належні та в подальшому ними розпорядилося, просила визнати недійсними:
рішення виконкому з цього питання №87 від 12.02.2004р. (щодо квартир) і №444від 19.10.2004р. (щодо офісу з реабілітаційною кімнатою, створеного на площі цих квартир (далі офіс);
свідоцтв про право власності на ці квартири та на офіс, виданий на ім'я ТОВ «Євро-Маяк»;
договору купівлі-продажу офісу від 27.06.2005р., за яким ТОВ «Євро-Маяк» продало, а ТОВ «Тікрит» купило офіс. Також: ОСОБА_5. просила визнати за нею право власності на квартири (офіс).
Про порушення відповідачами її прав власності на квартири, їй, ОСОБА_5., стало відомо в січні 2005 року з об'яви в газеті про продаж: квартир товариством «Євро-Маяк».В червні 2006 року ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Тікрит», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5., ОСОБА_6. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.05.2006 року, за яким ОСОБА_5. продала, аОСОБА_6. купив квартири, посилаючись на те, що договір не відповідає вимогам закону - ОСОБА_5. не мала права відчужувати квартири, оскільки заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30.03.2006 року, яким визнано за останньою право власності на квартири, скасовано цим же судом ухвалою від 13.06.2006 року. Ухвалою судді вказаного суду від 15.06.2006 року обидві позовні заяви об'єднано в одне провадження. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 12.02.2007р. позов ОСОБА_5. задоволено частково. Визнано недійсним установчий договір ТОВ «Євро-Маяк», рішення виконкому №87 від 17.02.2004 року, №444 від 19.10.2004 року, свідоцтво про право власності на квартири (офіс) за ТОВ «Євро-Маяк», договір купівлі-продажу офісу від 27.06.2005р. між: ТОВ «Євро-Маяк» і ТОВ «Тікрит». В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5. та в задоволенні позову ТОВ «Тікрит» відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ТОВ «Євро-Маяк», ТОВ «Тікрит» просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким ОСОБА_5. у задоволенні прозову відмовити, позовні вимоги ТОВ «Тікрит» задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Письмових заперечень щодо підставності і обґрунтованості апеляційної скарги ОСОБА_5., ОСОБА_6., виконком не надали. Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Постановляючи рішення, суд вважав встановленим, що зареєстрований 21.12.2001р.установчий договір ТОВ «Євро-Маяк», співзасновниками якого є ОСОБА_5. і ОСОБА_3., є недійсним, як такий, що не відповідає вимогам ст. 13 Закону (не вказано вартість
3
майна і майнових прав, підлягаючих внесенню засновниками в статутний фонд, не передбачено порядок визначення такої вартості).
Оскільки ОСОБА_5. належні їй на праві власності квартири в статутний фонд ТОВ «Євро-Маяк» як свою частку не вносила, то останнє права власності на квартири (в подальшому переобладнаному в установленому законом порядку в офіс) не набуло, тому рішення виконкому №87 від 17.02.2004 року щодо видачі ТОВ «Євро-Маяк» свідоцтва про право власності на квартири /т.2 а.с. 36/, №444 від 19.10.2004 року щодо видачі свідоцтва про право власності на офіс /т.1 а.с. 21 зворот/, за думкою суду є недійсними, як і послідуючий договір купівлі-продажу офісу від 27 червня 2005р., укладений між: продавцем ТОВ «Євро-Маяк» і покупцем ТОВ «Тікрит».
Відмовляючи ОСОБА_5. у визнанні права власності на квартири, суд виходив з того, що вона добровільно розпорядилася належною їй власністю, продавши 17.06.2006р. квартириОСОБА_6.
Відмову ТОВ «Тікрит» у задоволенні позову про визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним, суд мотивував відсутністю підстав для задоволення позовних вимог.
Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи, не доведено обставини, які суд вважав встановленими, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_5. та ОСОБА_3. заснували в рівних частках ТОВ «Євро-Маяк», статут та установчий договір якого затверджено виконкомом 21.12.2001 року /а.с. 26-37/.
Згідно п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору, розмір статутного фонду ТОВ «Євро-Маяк» становить 11800грн., частка кожного учасника 50%, тобто 5 900грн., внесення якої передбачено грошима, матеріальними цінностями і матеріальними правами /т.1 а.с. 34/.
Зокрема, обумовлено, що ОСОБА_5. має внести частку в статутний фонд в т.ч майновими правами, а саме квартирою №НОМЕР_2.
Рішенням зборів засновників від 03.02.2002 року внесено зміни до вказаних пунктів установчого договору, збільшено статутний фонд до 20 422грн., підлягаюча внесенню ОСОБА_5. частка визначена як квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 /т.1 а.с. 18/.
Судом встановлено, проти чого сторони не заперечують, що ОСОБА_5. внесла до статутного фонду товариства 1 770грн.
Передача ОСОБА_5. до статутного фонду товариства квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 та переобладнання їх в установленому порядку під офіс підтверджуються:
· підписаними нею як генеральним директором товариства актом робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта (реконструйованих під офіс квартир /т.1 а.с. 168/;
· актом №1 прийому-передачі квартири №НОМЕР_2 від ОСОБА_5. як внеску в статутний фонд ТОВ «Євро-Маяк» від 27.12.2001р. /т.1 а.с. 166/;
актом прийому-передачі квартири НОМЕР_1 від 03.02.2002 року /т.1 а.с. 167/;
актом здачі-прийняття будівельно-монтажних,
оздоблювальних та інженерно-комунікаційних робіт офісу від 12.12.2003року /т.1 а.с. 165/;
зверненням від 1б.01.2003року до виконкому про переведення квартир в нежитловий фонд /т.1 а.с. 160/;
- зверненням від 03.03.2003 року до СДПЧ-2 за дозволом на
встановлення газового конвектора в офісі /т.1 а.с. 161/.
4
Рішенням загальних зборів ТОВ «Євро-Маяк» від 29.06.2004 року ОСОБА_5. виведена з числа засновників товариства /т. 1 а.с. 22/, отримала вартість свого внеску в статутний
фонд в розмірі 2 000 доларів США, тобто в сумі, еквівалентній вартості її внеску в статутний фонд (1 770грн. (внесені грошові кошти) + 4 130грн. + 4 311грн. (вказана в актах прийому-передачі
квартир їх вартість). Факт отримання коштів від товариства у вказаній сумі ОСОБА_5. підтвердила розпискою від 06.01.2005 року /т. 1 а.с. 159/. Викладене свідчить про те, що ТОВ «Євро-Маяк» на підставі ст. 85 ГК України, ст. 12 Закону стало власником квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 (в подальшому офісу), тому мало право цей офіс відчужувати, зокрема, шляхом продажу його ТОВ «Тікрит» за договором купівлі-продажу від 27.06.2005 року. Правомірність переходу права власності на квартири від ОСОБА_5. до ТОВ «Євро-Маяк» та відповідність вищевказаного договору вимогам закону підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 27.09.2005 року за позовом ТОВ «Тікрит» до ТОВ «Євро-Маяк» про визнання недійсним договору від 27.06.2005 року купівлі-продажу офісу /т.1 а.с. 130-131/, в якому зазначені обставини встановлено і які згідно ст. 161 ЦПК України не підлягають доказуванню у розглянутій справі. За таких обставин за ОСОБА_5. не може бути визнано право власності на квартири (офіс), тому її позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають. Оскільки вимоги ОСОБА_5. про визнання недійсними рішень виконкому, свідоцтв про право власності на квартири (офіс) на ім'я ТОВ «Євро-Маяк», договору купівлі-продажу офісу від 27.06.2005 року є похідними від наявності у неї права власності на квартири (офіс), то з огляду на висновок колегії про відсутність у неї
такого права ці позовні вимоги також: задоволенню не підлягають. За вирішенням спору між: ТОВ «Євро-Маяк» і ОСОБА_5., як засновником, що виділяється, про дотримання товариством законодавства про порядок повернення і розмір внеску ОСОБА_5. до суду не зверталася.
Доводи останньої з посиланням на висновок експерта від 14.08.2006 року про виконання іншою особою підпису від її імені, як генерального директора товариства, в заяві на адресу виконкому про реєстрацію за ТОВ «Євро-Маяк» права власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 /т.1 а.с. 24; т.2 а.с. 47-52/ судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки вони стосуються не її права власності на майно, а мають відношення до питання про додержання ТОВ «Євро-Маяк» передбаченого законом порядку оформлення прав на майно, який не є предметом розгляду даної справи.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_5. про визнання недійсним установчого договору ТОВ «Євро-Маяк», то колегія суддів виходить з наступного. Як видно з п.3.3 договору з наступними змінами частка ОСОБА_5, складається з грошового внеску та майна - конкретних квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2. В договорі не зазначено інших складових її внеску, а саме, вид її майнових прав, відмінних від права власності на квартири в розумінні ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року, тому доводи ОСОБА_5. про невідповідність установчого договору ст. 13 Закону є юридично неспроможними, і у задоволенні її
5
вимог про визнання договору недійсним слід відмовити, як заявлених безпідставно.
Крім того, колегія суддів зважає на те, що ОСОБА_5. пропущено передбачений ст. 71 ЦК України (1963р.) строк позовної давності, перебіг якого починається з дня державної реєстрації договору і статуту товариства, про що зазначав представник апелянтів при розгляді справи місцевим судом /т. 1 а.с. 48/.
На поважність причини пропуску строку ОСОБА_5. не посилалася, тому підстави для його поновлення відсутні.
Вирішуючи спір за позовом ТОВ «Тікрит», колегія суддів враховує наступне.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_5. 17.05.2006 року уклала договір купівлі-продажу квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30.06.2005 року /т.1 а.с. 145-147/, в той час як згідно ст. 228 ЦПК України рішення не набрало чинності через відсутність у суду відомостей про отримання копії рішення відповідачами.
На момент укладення договору Заочне рішення було скасовано тим же судом ухвалою від 13.06.2006 року /т.1 а.с. 172/, відповідно, ОСОБА_5. не була власником квартир, на момент укладання договору.
За таких обставин ОСОБА_5. не мала права продажу квартир, яке згідно ч. 1 ст. 658 ЦК України належить лише власникові, тому договір купівлі-продажу як не відповідаючий зазначеній нормі, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України слід визнати недійсним.
Оскільки зі змісту оспорюваного договору не вбачається що покупець здійснив оплату придбаних квартир на користь продавця і між вказаними особами спір щодо оплати відсутній, то, за думкою судової колегії, в порядку реституції за договором слід обмежитися вказівкою про обов'язокОСОБА_6. повернути квартири ТОВ «Тікрит», зазначеному в якості власника по даним БТІ на підставі договору купівлі-продажу офісу від 27.06.2005 року /т.1 а.с. 65, 107).
З огляду на наведене рішення суду у вказаній частині теж слід скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог ТОВ «Тікрит».
Зважаючи, що наявність ухвал Дніпровського районного суду м. Херсона від 28.01.2005 року, 30.06.2005 року, 14.06.2006 року /т.1 а.с. 38, 57, 173/, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву представника апелянтів про скасування вжитих цими ухвалами як заходів забезпечення позову арештів на квартири (офіс).
На підставі ст. 71 ЦК України 1963р., ст. 13 Закону україни «Про господарські товариства», ст. ст. 203, 215, 658 ЦК України, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 154 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргуОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Євро-Маяк», ТОВ «Тікрит» задовольнити.
6
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 лютого 2007 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову про визнання недійсними:
· установчого договору ТОВ «Євро-Маяк»;
· рішень виконкому Херсонської міської ради №87 від 17 лютого 2004 року, №444 від 19 жовтня 2004року;
- свідоцтв про право власності, виданих ТОВ «Євро-Маяк»
на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1
та на офіс з реабілітаційною кімнатою, розташований за
вказаною адресою;
договору купівлі-продажу офісу з реабілітаційною кімнатою, розташованого в будинку АДРЕСА_1, від 27 червня 2005 року, укладеного між ТОВ «Євро-Маяк» і ТОВ «Тікрит».
Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову про визнання права власності на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 (офіс з реабілітаційною кімнатою, розташований за вказаною адресою).
Позов ТОВ «Тікрит» задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 від 17 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Зобов'язати ОСОБА_6 повернути квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 (офіс з реабілітаційною кімнатою, розташований за вказаною адресою) ТОВ «Тікрит».
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами судді Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 січня 2005 року, ЗО червня 2005 року, 14 червня 2006 року шляхом накладення арешту на квартири НОМЕР_1.НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 (офіс з реабілітаційною кімнатою, розташований за вказаною адресою).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.