РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
Справа номер 2-241/2007р.
12 червня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Дем'яненко Т.В.
за участі сторін: представника позивача ОСОБА_1., позивачі і відповідач відсутні.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, визначення часток співвласників та встановлення права власності на спадкове майно
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2., про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, визначення часток співвласників та встановлення права власності на спадкове майно.
На попередньому судовому засіданні і в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному об'ємі. Позивач у судове засідання не з'явилась.
Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У судове засідання відповідач не з'явився, причини неявки не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлений особисто. Письмових заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Тому суд вирішив продовжити розгляд справи при наявних матеріалах справи.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 03 листопада 1994 року, виданого згідно з розпорядженням генерального директора ВП "Чорнобильська АЕС" за № 771-пр. від 03.11.1994 року, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стали співвласниками житлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. З врахуванням того, що оригінал Свідоцтва про право власності на житло був втрачений, згідно рішення виконкому Славутицької міської Ради Київської області за № 109 від 28.02.2007 року був виданий дублікат Свідоцтва про право власності на вищевказане житлове приміщення від 03 березня 2007 року. Право спільної сумісної власності вищезазначених осіб на дане житлове приміщення на сьогоднішній день підтверджено Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.03.2007
року.
Відповідно до цього правовстановлюючого документу четверо осіб: ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3., та ОСОБА_2., стали співвласниками житлового приміщення у рівних долях, оскільки, як з'ясовано у судовому засіданні, між ними не було ніякої домовленості щодо частки кожного у спільній сумісній власності під час оформлення приватизації.
Згідно свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2., та відповідача ОСОБА_3., - ОСОБА_5.
Суд вважає, що у позивача виникло право щодо прийняття та оформлення спадщини її матері ОСОБА_5., до якої відноситься її доля у цьому житловому приміщенні, належному їм на праві спільної сумісної власності.
У судовому засіданні з'ясовано, що будь - якого заповіту ОСОБА_5., не залишила. Тому, відповідно до вимог закону, право на спадщину, що залишилася після смерті її матері, згідно ст. 1261 ЦК України, мають спадкоємці, які віднесені до першої черги.
У судовому засіданні встановлено, що після смерті спадкодавця серед спадкоємців першої черги залишилися її діти ОСОБА_3., та ОСОБА_2., а також її чоловік ОСОБА_4.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4. Виходячи з цього, судом зроблено висновок, що, серед спадкоємців першої черги за законом на спадщину ОСОБА_5., залишилися тільки ОСОБА_2., та ОСОБА_3.
З оглянутих у судовому засіданні документів та спадкової справи, вбачається, що фактичні дії по прийняттю спадщини ОСОБА_5., вчинила тільки ОСОБА_2., яка була прописана та проживала разом із спадкодавцем на момент її смерті. В цій же квартирі, частка якої і є спадковим майном, ОСОБА_2., продовжувала проживати та користуватися нею до листопада 1995 року. В той же час ОСОБА_3., не проживав в даному житловому приміщенні на момент смерті спадкодавця і не подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття, тобто не вчинив ніяких дій для прийняття спадщини, як того вимагала ст. 549 ЦК України /1963 р./. Тому судом зроблено висновок, що відповідно до вимог закону, серед спадкоємців першої черги за законом, які мають право на спадщину, на даний час є тільки ОСОБА_2.
У відповідності до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Ніякої домовленості, ні усної, ні письмової, щодо часток кожного з них у житловому приміщені під час отримання його у власність, в них не було. Інше законом також не встановлено. Відповідно з цього виникає право кожного з них, на 1/4 частину житлового приміщення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 174, 209, 215, 218 ЦПК
України, ст. ст. 364, 368-370, 372, 1258, 1261, 1267-1270 ЦК України,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Провести поділ майна у вигляді житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що є у спільній сумісній власності у відповідності до Свідоцтва про право власності на житло від 03 березня 2007 року, яке було зареєстровано 06 березня 2007 року ВП "Бюро технічної інвентаризації-" КП "АРБ" м. Славутич Київської області.
Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її долю /частку/ у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що залишилася як спадок, у розмірі 1/4 частки вищевказаного житлового приміщення.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право на спадщину у вигляді 1/4 частки у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, яка залишилася як спадок після смерті її матері ОСОБА_5.
Копію рішення направити відповідачу для ознайомлення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.