Справа 2-205/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12 червня 2007 року                                                Менський районний суд

Чернігівської області в складі:

головуючого судді                                                        Ченцової С.М.

при секретарі                                                                Зубкович Н.Ф.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „ Снекленд", ОСОБА_1 про визнання договору поруки , укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „ Снекленд"  недійсним з моменту його укладення,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ „ Снекленд" , ОСОБА_1 про визнання договору поруки , укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „ Снекленд"  недійсним з моменту його укладення.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору поруки , який можливо укладав чоловік позивачки, по справі - відповідач, в судовому порядку заявляються грошові вимоги ; постановою державної виконавчої служби Менського району від 07.03. 2007 року накладено арешт на 4926 штук іменних акцій ЗАТ Корпорація „ Інтерагросистема", вартістю 985200, 00 гривень, які зареєстровані на ім"я ОСОБА_1 Позивачка з 1979 року перебуває з відповідачем ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі, тому , майно , набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, в тому числі і цінні папери , на які вже накладено арешт; розпорядження таким майном , згідно діючого законодавства , повинно здійснюватися за взаємною згодою. Жодної згоди на укладення договору поруки , який може передбачати можливість звернення стягнення на все належне позивачці майно , вона чоловіку не надавала.

Позивачка вважає, що укладенням Договору поруки та накладенням арешту на зазначені вище цінні папери були порушені майнові права позивачки. Крім того, можливе існування Договору поруки надає можливість для порушення прав та інтересів позивачки в майбутньому, оскільки, арешт та звернення стягнення можуть бути здійснені і на інше майно, належне позивачці на праві спільної сумісної власності.

В зв"язку з цим , позивачка просить визнати Договір поруки , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „ Снекленд" недійсним , з моменту його укладення.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача - ТОВ „ Снекленд" в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини , зазначені  в письмовому запереченні до позову.

Представник відповідача - ОСОБА_1, в судовому засіданні позов визнав .

Заслухавши пояснення позивачки , представників відповідачів, дослідивши матеріали справи , суд прийшов до висновку , що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав:

Відповідно до ст.ст. 546 , 547 ЦК України , порука являється одним із видів забезпечення виконання зобов»язань; правочин , щодо забезпечення виконання зобов»язань вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання , забезпеченого порукою ,боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як установлено в судовому засіданні , ТОВ « Снекленд» ІНФОРМАЦІЯ_1 уклало з ОСОБА_1 письмовий договір поруки для забезпечення виконання основних зобов»язань, згідно якого поручитель приймає на себе зобов»язання солідарно з Закритим акціонерним товариством « Корпорація « Інтерагросистема» , Дочірним підприємством « Інтерагросистема», ЗАТ « Корпорація «Інтерагросистема» та ТОВ « ІАС Лтд» (дальше спільно названі « Боржники») всім своїм майном відповідати перед Кредитором , в тому ж обсязі, що і боржники, за невиконання боржниками зобов»язань, вказаних в договорі.

Таким чином, договір поруки має майновий зміст, носить додатковий характер, забезпечує дійсні зобов»язання, укладений у письмовій формі , тому відповідає вимогам чинного законодавства і є дійсним.

Укладення договору поруки ОСОБА_1 без згоди позивачки , яка являється

дружиною відповідача , не порушує її майнових прав , поскільки , відповідно до ст. 73

Сімейного кодексу України , за зобов»язаннями одного з подружжя стягнення може бути

накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності

подружжя,      яка       виділена         йому    в          натурі.

Крім того , у відповідності зі ст.. 7 Закону України « Про власність « , власник відповідає за своїми обов»язками всім майном , на яке може бути звернене стягнення за вимогою кредитора, у тому числі часткою в спільній власності.

Таким чином , у суду немає ніяких законних підстав для визнання недійсним договору поруки укладеного між ТОВ « Снекленд та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст.. 546, 547, 553, 554 ЦК України , ст. 73 СК України , ст. 7 Закону України « Про власність « та ст.. ст.. 212-215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ „ Снекленд" ОСОБА_1 про визнання договору поруки , укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „ Снекленд"  недійсним, з моменту його укладення, відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.