Справа № 1-341\07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2007 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді - Воронцової С.В.,

при секретарі - Остапенко О.В.,

за участю прокурора - Ярмош Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні    в залі суду в м.Чернігові справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , уроженки м.Чернігова, українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, розлученої, раніше судимої 14.01.2005 року Деснянським районним судом М.Чернігова за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі,відповідно до ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, постановою Деснянського районного суду М.Чернігова від 17.01.2006 року іспитовий строк скасовано і з 17.05.2007 року відбуває покарання за вироком суду від 14.01.2005 року,проживаючої в АДРЕСА_1,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На початку січня 2007 року , близько 11 години , ОСОБА_1 , знаходячись на території ринку "Нива", розташованого по вул.50 років СРСР в М.Чернігові, знайшла пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_2, яке зберігаючи при собі перенесла до місця свого проживання АДРЕСА_1, де в той же день вклеїла в зазначене посвідчення свою фотокартку, чим підробила вказаний документ з метою подальшого його використання для безкоштовного проїзду в громадському транспорті.

18.04.2007 року, близько 14.30 години, ОСОБА_1 знаходячись у тролейбусі № 348 , маршруту № 9 , в районі зупинки громадського транспорту " вул.50 років СРСР " , що по вул.Рокосовського м. Чернігова, з метою безкоштовного    проїзду,    пред"явила    завідомо    підроблене пенсійне

посвідчення серії НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_2 з вклеєною власною фотокарткою контролерам ЧТУ, яке згодом в неї було вилучено співробітниками міліції.

Допитана в судовому засіданні по пред'явленому обвинуваченню за ст.ст. 358 ч. 1,358 ч.3 КК України підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною повністю і підтвердила свої зізнавчі покази дані нею в ході досудового слідства в якості обвинуваченої. В скоєному щиро кається та просила її суворо не карати.

Враховуючи, що фактичні обставини скоєних злочинів, доведеність вини підсудної та кваліфікація її дій учасниками процесу не оспорюється, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів і приходить до висновку, що обвинувачення пред"явлене ОСОБА_1 органом досудового слідства знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд знаходить , що умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у підроблені посвідчення ,яке видається та посвідчується установою,яка має право видавати та посвідчувати такі документи ,і яке надає право та звільняє від обов'язків з метою його використання , що дає право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті підлягають кваліцікаціі за ст. 358 ч. 1 КК України.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразилися у використанні завідомо підробленого посвідчення, що дає право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті підлягають кваліфікації за ст. 358 ч.3 КК України.

За сукупністю скоєного дії підсудного ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ст.ст.358 ч. 1, 35 8 ч.3 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудній покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" та виходить із принципів законності, справедливості,обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначенні підсудній міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів,що відносяться до категорії невеликого ступеню тяжкості, особу підсудної, що має судимість,позитивно характеризується, приймає до уваги її вік, стан здоров"я, а саме наявність тяжкого захворювання, матеріальні та сімейні обставини , наявність обставин, що пом"якшують покарання, як щире каяття, сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину в зв"язку зі збігом тяжких матеріальних обставин за відсутності таких, що його обтяжують, і вважає, за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту ,згідно мінімальної межі загальної та особової частин кримінального кодексу за статтями що їй інкримінуються.

Призначити покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів з урахуванням данних про його особу та обставин вчиненого злочину в вигляді арешту шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи що ОСОБА_1 вчинила злочин в період невідбутого покарання в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки за вироком Деснянського районого суду М.Чернігова від 14.01.2005 року, та постановою Деснянського районного суду від 17.01.2006 року, якою скасовано іспитовий термін за вказаним вироком, по якому остання з 17.05.2007 року відбуває покарання,   суд   вважає   за   необхідне   призначити   покарання   підсудній   у

відповідності з вимогами ст.ст.413 КПК України та ст.71 КК України частково приєднавши покарання за вироком Деснянського районого суду м.Чернігова від 14.01.2005 року за правилами передбаченими ст.72 КК України. 

Приймаючи до уваги що в судовому засіданні не здобуто доказів того що своєю хворобою на алкоголізм підсудна становить загрозу для життя та здоров"я інших осіб, суд не знаходить підстав передбачених ст.96 КК України для призначення їй примусового лікування з приводу алкоголізму. Речові докази по справі підлягають зберіганню при справі.

Судові витрати на проведення техніко-криміналістичної експертизи стягнути з підсудного в повному обсязі.

Міру запобіжного заходу у відношенні підсудної залишити попередньообрану - утримання під вартою. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 час її утримання в умовах ІТУ та СІЗО з 20 грудня 2004 року по 14 січня 2005 року та з 15 по 17 травня 2007 року і його початок лічити з 17.05.2007 року

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочинів передбачених ст.ст.358 ч. 1,358 ч.3 КК України і призначити їй покарання за ст.358 ч.1 КК України у вигляді 3 (трьох) місяців арешту, за ст.358 ч.3 КК України - 2 (два) місяці арешту.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим в вигляді 3 (трьох) місяців арешту.

Відповідно до ст.ст.71,72 ч1 ,1)п.а КК України та 413 КПК України приєднати до вказаного покарання в вигляді 2 (двох) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі за вироком Деснянського районного суду м.Чернігова від 14.01.2005 року та призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків остаточно в вигляді З(троьх) років 1 (одного) місяця позбавлення волі .

Речові докази по справі: підроблене пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 з вклеєною фотокарткою ОСОБА_1 - зберігати при справі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення НД ЕКЦ при УМВС України в Чернігівські області техніко-криміналістчної   експертизи в сумі 219 грн. 69 коп.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у відношенні засудженої ОСОБА_1 залишити утримання під вартою, зарахувати в строк відбування покарання час її утримання в умовах ІТУ та СІЗО з 20 грудня 2004 року по 14 січня 2005 року та з 15 по 17 травня 2007 року і його початок лічити з 17.05.2007 року

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою в той же термін з дня вручення копії вироку.