Справа №1-27/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 липня 2007 року                              Деснянський районний суд м.  Чернігова в

складі :

головуючого - судді                                   - Розинко В.М.

при секретарях                                             - Примак Т.В.,  Горбик Н.А.,  Самусь Л.В.

з участю прокурорів                                    - Редюк А.О.,  Хохол Р.П.,  Фірман Т.І.,

Ярмош Р.В.

захисника                                             - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Чернігові справу

по обвинуваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.  Чернігова,  українця,  громадянина України,  із базовою загальною середньою освітою,  непрацюючого,  неодруженого,  має на утриманні двох  непрацездатних батьків-пенсіонерів 1947 та 1951 pp. народження,  раніше судимого 15.01.1990 Новозаводським районним судом м.  Чернігова за  ст.   ст.  215 ч. 1,  215-3 ч. 2 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі,  16.03.1990 Деснянським районним судом м.  Чернігова за  ст.   ст.  101 ч. 1,  206 ч.3 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі,  04.05.1995 Деснянським районним судом м.  Чернігова за  ст.  140 ч. 2 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі,  05.05.1998 Деснянським районним судом м.  Чернігова за  ст.  229-6 ч. 1 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік та штрафом 170 грн.,  20.07.1999 Деснянським районним судом м.  Чернігова за  ст.  229-6 ч. 2 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі та штрафом 170 грн.,  27.12.2002 Деснянським районним судом м.  Чернігова за  ст.   ст.  307 ч. 2,  309 ч. 2 КК України до 2 років З місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,  21.10.2005 Деснянським районним судом м.  Чернігова за  ст.  309 ч. 2 КК України

2

до   3   років  позбавлення   волі  з  іспитовим строком в 2 роки,  мешканця АДРЕСА_1,  у скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  307 ч. 2 КК України,  -

встановив:

Підсудний ОСОБА_2  протягом 17.01.2006 р. у м.  Чернігові скоїв злочини,  пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів.

Так,  17.01.2006 p.,  близько 08.30 год.,  ОСОБА_2 ,  незаконно зберігаючи з метою збуту рідину,  що містить у собі наркотичний засіб -ацетильований опій вагою 3, 9 г за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_1незаконно збув за вказаною адресою частину наркотичного засобу - ацетильованого опію вагою 1 г,  вага сухого залишку якого складає 0, 015 г,  ОСОБА_3

Далі,  17.01.2006 p.,  близько 08.30 год.,  ОСОБА_2 ,  незаконно зберігаючи з метою збуту рідину,  що містить у собі наркотичний засіб -ацетильований опій вагою 2, 9 г за місцем свого мешкання за вищезазначеною адресою незаконно збув за вказаною адресою частину наркотичного засобу -ацетильованого опію вагою 1 г,  вага сухого залишку якого складає 0, 015 г,  ОСОБА_4

Крім того,  17.01.2006 p.,  близько 09.30 год.,  працівниками міліції у ОСОБА_2 за місцем його мешкання за вищезазначеною адресою було виявлено та вилучено рідину,  що містить у собі наркотичний засіб -ацетильований опій,  вагою 1, 9 г,  вага сухого залишку якого складає 0, 069 г,  яку він незаконно зберігав із метою збуту.

Підсудний,  який був допитаний у судовому засіданні,  вину у зміненому прокурором обвинуваченні не визнав та пояснив,  що наркотичні засоби з метою збуту не зберігав та не збував. Після звільнення з місць позбавлення волі,  він отримав пропозицію від співробітників міліції з підрозділу по боротьбі з незаконних обігом наркотиків про співробітництво з ними,  але від такого відмовився. Через деякий час,  влітку 2005 р. його затримали працівники міліції,  виявили у нього наркотики і знову запропонували співробітництво,  але він знову відмовився,  а ті за це порушили проти нього кримінальну справу. Крім того,  восени 2005 р. мав місце ще один випадок пропозиції про співробітництво з міліцією,  що супроводжувалось погрозами відносно його матері,  щодо перешкоджання тій у її подальшій праці на ринку. 17.01.2006 р. він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5 та попросив того прийти до нього додому,  щоб удвох сходити до аптеки і придбати ліки,  оскільки у нього самого боліли ноги. Коли вони вийшли на вулицю,  їх зупинили працівники міліції,  обшукали й забрали у нього 10 грн. та 5 грн. у ОСОБА_5,  якому він дав ті для купівлі ліків в іншій аптеці. їх завернули додому,  працівники міліції викликали понятих і почали роботи у квартирі обшук,  через деякий час один із міліціонерів зайшов до кімнати батька,  звідки крикнув,  що щось знайшов І вийшов із шприцом,  стосовно якого він пояснив,  що не знає його походження.

3

Після того його привезли до міської міліції,  де співробітник міліції Євдокимов запропонував надати інформацію щодо якогось ОСОБА_6,  обіцяючи за це його відпустити. Коли ж він відмовився,  працівники міліції склали документи про скоєння ним злочину,  при цьому його ніхто не бив. В той день він нікому наркотики не продавав.

Між тим,  не зважаючи на заперечення підсудним вини у пред'явленому обвинуваченні,  з аналізу його свідчень,  отриманих як у ході досудового,  так і судового слідств,  слідує,  що,  обставини скоєння ним злочину достовірно встановлено судом,  стверджується поясненнями свідків,  іншими,  нижче зазначеними,  перевіреними судом доказами,  у тому числі й матеріалами досудового слідства.

Так,  допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3,  пояснив,  що він на пропозицію співробітників міліції здійснив 17.01.2006 оперативну закупку наркотиків у підсудного,  придбавши їх у того. Після того він повернувся до міської міліції,  де було оформлене вилучення у нього тих. Аналогічні покази дав суду й свідок ОСОБА_4,  той також пояснив,  що він на прохання* співробітників міліції декілька разів здійснював оперативну закупку наркотиків у підсудного,  в тому числі і 17.01.2006,  які потім у присутності понятих вилучались в приміщенні міської міліції.

Свідок ОСОБА_7.,  при допиті в судовому засіданні пояснив,  що він,  як співробітник міліції приймав участь у розробці плану оперативної закупки наркотиків у підсудного,  щодо якого малась інформація про розповсюдження тим наркотиків. Таку закупку здійснювали ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  всі дії оформлювалися протоколами.

Свідок ОСОБА_8. ,  пояснила,  що вона була присутня в якості

пойнятої,  коли у квартирі підсудного був знайдений та вилучений шприц із

рідиною,  щодо якого підсудний не міг пояснити звідки взявся,  але підтвердив

належність йому вилучених у нього грошей. При цьому підсудний не

висловлював ніяких обурень,  не казав,  що наркотики йому підкинули,

аналогічні свідчення дав суду і другий понятий - свідок ОСОБА_9                                        

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5,  підтвердив,  що підсудний давав йому 5 грн.,  при обшуку працівники міліції вилучили у нього гроші.

Обставини скоєного стверджуються рапортами співробітників міліції про проведення оперативних закупок наркотиків у підсудного (т.1,  а.с. 109,  110,  111,  112),  актом огляду ОСОБА_4,  як покупця наркотиків у підсудного з використанням двох грошових купюр номіналом по 5 грн. за номерами ЕИ 8194792 і ЕЙ 7112972 (т.1,  а.с. 113-114) та актом огляду ОСОБА_3.,  як покупця наркотиків у підсудного з використанням двох грошових купюр номіналом по 5 грн. за номерами ДП 1817256 і ГТ 7628341(т.1,  а.с. 115-116),  протоколом обшуку квартири підсудного,  де у того були виявлені і вилучені три із вищезазначених купюр за номерами ДП 1817256 ,  ГТ 7628341 та ЕИ 7112972,  які він визнав за належні йому,  а також - шприц з рідиною об'ємом \ г,  походження якого він пояснити не зміг (т.1,  а.с. 119),  актом огляду ОСОБА_3.,  як покупця наркотиків у підсудного з вилученням у нього шприця  з

4

 рідиною,  придбаного у підсудного (т.1,  а.с. 125) та актом огляду ОСОБА_4,  як покупця наркотиків у підсудного з використанням двох грошових купюр номіналом по 5 грн. за номерами ДП 1817256 і ГТ 7628341(т.1,  а.с. 115-116),  протоколом особистого огляду ОСОБА_5.,  у якого виявлена вилучена* грошова купюра номіналом 5 грн. за номером ЕИ 8194792,  стосовно якої той пояснив,  що отримав таку від підсудного для купівлі ліків (т.1,  а.с. 127).

За висновком спеціаліста № 094(х) від 18.01.2006 вилучена у підсудного речовина містить наркотичні речовини і є особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетилоьованим опієм,  вага сухого залишку якого складає 0, 069 г (т.1,  а.с. 122),  аналогічним є і висновок судово-хімічної експертизи № 040(х) від 18.01.2006 щодо дослідженої речовини (т.1,  а.с. 156-157).

За висновком спеціаліста № 095(х) від 18.01.2006 вилучена у ОСОБА_3. речовині містить наркотичні речовини і є особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетилоьованим опієм,  вага сухого залишку якого складає 0, 03 г (т.1,  а.с. 126),  аналогічним є і висновок судово-хімічної експертизи № 039(х) від 18.01.2006 щодо дослідженої речовини (т.1,  а.с. 150-

151)-

Оцінюючи зібрані та перевірені докази,  суд знаходить,  що дії підсудного

правильно кваліфіковані за  ст.  307 ч. 2 КК України,  як незаконні зберігання з

метою збуту,  а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних

засобів,     що    вчинені    повторно,     особою,    яка   раніше    вчинила   злочин,

передбачений  ст.  309 КК України,  кваліфіковані за ч. 2  ст.  307 КК України,  а

вина його у скоєному доведена у повному обсязі.

Судом також перевірені всі свідчення підсудного щодо застосування до нього заходів незаконного впливу з боку співробітників міліції,  але на підтвердження цього підсудним не наведено жодного беззаперечного доказу,  навпаки його покази саме в цій частині переконливо спростовуються всім обсягом вивчених судом матеріалів. Сам же підсудний пояснив суду,  що до нього ніким,  ні в якій формі не застосовувались методи фізичного примусу. Крім того,  із його пояснень суду,  також не слідує,  що він піддавався психологічному тиску. Судом,  відповідно до вимог  ст.  315-1 КПК України були  вжиті заходи щодо перевірки таких заяв підсудного,  але і таким чином вони не були підтверджені. У зв'язку з наведеним,  такі свідчення підсудного розглядаються критично,  розцінюються судом лише як версія захисту,  яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про міру покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного - його вік,  сімейний стан - перебування у нього на утриманні двох непрацездатних батьків-пенсіонерів 1947 та 1951 pp. народження,  а також проживання разом із ним брата інваліда 3 групи,  крім того,  незадовільний стан здоров'я підсудного,  що стверджується медичними документами,  а саме присутність таких захворювань,  як : ВІЛ-інфекція клінічна стадія 1,  хронічний бронхіт у стадії нестійкої ремісії,  хронічний гепатит С у стадії нестійкої ремісії,  фіксована грижа стравохідного отвору діафрагми,  персистуюча герералізована лилгфаденопатія,  вегето-судинна дистонія по  гіпертонічному тиску та неодноразові звернення за медичною допомогою під

5

 час перебування у слідчому ізоляторі,  наявність постійного місця проживання та позитивну характеристику за таким,  за відсутністю будь-яких негативних характеристик,  за відсутністю обставин,  які як пом'якшують,  так і обтяжують покарання,  разом із тим,  приймаючи до уваги попередню судимість за скоєння аналогічного правопорушення,  яка свідчать,  що той не став на шлях виправлення,  доходить висновку,  що відсутні підстави для обрання покарань,  не пов'язаних із позбавленням волі,  але,  обираючи таке,  вважає за можливе призначити його не в межах максимальної санкції статті закону. Більш того,  вище перелічені обставини справи,  а також наявність значної за складом сім'ї та тяжке матеріальне становище підсудного,  перебування у нього утриманні двох непрацездатних осіб,  а,  крім того,  дані про особу підсудного - наявність позитивних характеристик,  за відсутністю негативних характеристик,  судом розглядаються,  як такі,  що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  і дозволяють призначити покарання» нижче від найнижчої межі,  встановленої санкцією закону,  що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним за  ст.  307 ч. 2 КК України і призначити покарання із застосуванням  ст.  69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі  ст.  71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м.  Чернігова від 21.10.2005 р. у вигляді 1 місяця позбавлення волі,  остаточно призначивши покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з 17.01.2006 p.,  тобто з часу його фактичного затримання,  залишивши запобіжним заходом до набрання вироком законної сили взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_2 366 грн. 14 коп. судових витрат на користь держави.

Судові витрати в іншій частині прийняти на рахунок держави.

Речові докази :

-        8 шприців об'ємом по 2 мл кожний з рідинами,  що містять у собі

наркотичний засіб - ацетильований опій - знищити;

-       20 грн.,  вилучених у підсудного - передати у доход держави.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення,  а засудженим у той же строк із моменту вручення йому копії вироку.