Справа №1-346\07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2007 року Деснянський районний суд м.  Чернігова в складі: головуючого судді - Воронцової СВ.,  при секретарі - Остапенко О.В.,  за участю прокурора - Ярмоша Р.В.,  захисника - ОСОБА_1,  потерпілих-ОСОБА_2, ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові

справу за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.  Санкт-Петербург Росія,  росіянина,  громадянина

України,     з    середньо-спеціальною    освітою,                                      неодруженого,

працюючого водієм - експедитором ПП "Виробничо-комерційна фірма "Ажур"" ,  раніше не судимого ,  проживаючого в АДРЕСА_1,

в скоєнні злочинів,  передбачених  ст.  ст. 186 ч.2, 15 ч.2 186 ч.2 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2007 року року , близько 04.00 години ,  ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння,  знаходячись біля магазину «Союз» що розташований за адресою м. Чернігів,  вул. Рокосовського,  35 з метою викрадення чужого майна ,  наніс два удари кулаком в область грудей ОСОБА_2,  чим заподіяв останьому фізичного болю,  після чого відкрито викрав мобільний телефон «NOKIA 2310» вартістю 349 грн.,  що належать ОСОБА_2

Після чого 29.04.2007 року року , близько 04.00 години , ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння,  знаходячись біля магазину «Союз» що розташований за адресою м. Чернігів , вул. Рокосовського, 35 з метою викрадення чужого майна ,  став обшукувати ОСОБА_3,  однак не довів свій злочинний намір до кінця за відсутності майна у останього.

В судовому засіданні підсуднийОСОБА_4,  визнав себе винним повністю по пред"явленому обвинуваченню за  ст.  ст. 186 ч.2, 15 ч.2 186 ч.2 КК України та підтвердив свої покази данні ним в ході в якості обвинуваченого. В скоєному щиро кається та просив його суворо не карати.

2

Фактичні   обставини   скоєних   підсудним   злочинів   підтвердили   в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,  просили суд про застосування до ОСОБА_4 покарання не пов"язаного з позбавленням волі,  матеріальних та моральних претензій до нього не мають.

Враховуючи,  що фактичні обставини скоєних злочинів ,  доведенність вини підсудного ,  кваліфікація його дій та об"єм пред"явленого обвинувачення,  учасниками процесу не оспорюється ,  суд знаходить недоцільним дослідження інших доказів і приходить до висновку ,  що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_4 органом досудового слідства знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

З урахуванням викладеного,  суд приходить до висновку що умисні дії ОСОБА_4,  які виразились в відкритому викраденні майна,  що належить потерпілому ОСОБА_2,  поєднаними з насильством , яке не є небезбечним для життя та здоров"я потерпілого,  підлягають кваліфікації за  ст.  186 ч.2 КК України .

Умисні дії ОСОБА_4,  які виразились в закінченому замаху на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_3., вчиненими повторно,  однак до доведеними до кінця з причин які не залежали від волі винного,  підлягають кваліфікації за  ст.   ст. 15 ч.2 186 ч.2 КК України .

За сукупністю скоєного дії підсудного ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за  ст.  ст.  186 ч.2, 15 ч.2 186 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами  ст.  ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" та виходить із принципів законності,  справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення підсудному міри покарання,  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів,  що відносяться до категорії тяжких,  особу підсудного,  що вперше притягується до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується,  приймає до уваги його вік , сімейні та матеріальні обставини,  стан здоров"я, наявність обставин,  що пом"якшують покарання,  як щире каяття,  відсутність тяжких наслідків та матеріальної шкоди,  та такої,  що його обтяжуює ,  як вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння ,  приймає до уваги думку потерпілих,  і вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням  ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі санкції  ст.   ст. 186 ч.2 , 15 ч.2 186 ч.2 КК України

При призначенні покарання підсудному за сукупністю злочинів,  суд керується вимогами  ст. 70 ч.1 КК України та принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи дані про особу підсудного,  наявність пом"якшуючих покарання обставин ,  думку потерпілих,  суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства,  і знаходить за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог  ст. 75 КК України,  встановивши мінімальний іспитовий строк.

2

3

 Суд відповідно до вимог  ст. 76 п.3 КК України знаходить за необхідне зобов'язати підсудного повідомляти органи КВІ про зміну проживання та роботи.

Речовий доказ по справі- мобільний телефон «NOKIA 2310»,  переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2- залишити власнику.(а.с. 15)

Міру    запобіжного    заходу    у    відношенні    підсудного    залишити попередньообрану - підписку про невиїзд.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочинів передбачених  ст.  ст.  186 ч.2 ,  15 ч.2 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за  ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України в вигляді 3 (трьох) років б(шести) місяців позбавлення волі,  за  ст.  ст.  15 ч.2 186 ч.2 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України- 3(три) роки позбавлення волі.

Відповідно до  ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим в вигляді 3 (трьох) років б(шести) місяців позбавлення волі.

На підставі  ст.  ст. 75, 76 п.3 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання,  якщо він протягом 1 (одного) року іспитового терміну не вчинить нового злочину , буде повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи.

Речовий доказ по справі- мобільний телефон «NOKIA 2310»,  переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2- залишити власнику.(а.с. 15)

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.