Справа №1 -3 74\07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2007 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого судді - Воронцово!" СВ., при секретарі - Остапенко О.В., за участю прокурора - Редюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові
справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, що має малолітню дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1., не працюючого, раніше не судимого , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України ,
ВСТАНОВИВ:
На початку листопада 2006 року, у вечірній час, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , погрожували останньому застосуванням насильства небезпечного для його життя та здоров»я, після чого заволоділи простинею, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить та телевізором марки «Амкол», вартістю 1100 гривен що належить ОСОБА_3
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1., визнав себе винним частково по пред'явленому обвинуваченню за ст. 187 ч.2 КК України, незаперечуючи фактичних обставин скоєного злочину, показав що разом з ОСОБА_2 , їх знайомою на ім"я ОСОБА_4 та своїм дядьком знаходились в за місцем його проживання.Дівчина на ім"я ОСОБА_4 взяла у дядька подивитьсь мобільний телефон та з ним і зникла.Після чого він разом з Приходько пішли за місцем проживання останьої і стали вимагати у неї повернення телефона, на що остання повідомила що телефон продала та обіцяла повернути гроші, а якщо не поверне , дозволила взяти в квартирі взамін іншу цінну річ.Коли
2
вони прийшлши за місцем її проживання, останьої вдома не виявилось, двері їм відчинив ОСОБА_3, вони стали забирати телевізор, потерпілий заперечував проти цього, вказував що телевізор належить йому особисто, але вони його не слухали бо вважали що це майно дівчини на ім"я ОСОБА_4, так як вона там проживала, і поскільки повинна була віддати їм гроші але не повернула , вони вирішили забрати цінну річ.Не заперчував що взяв з холодильника виделку та тримав її в руках поблизу ноги потерпілого, допускає що той міг злякатись. В той час коли вони разом з АДРЕСА_2 виходили з квартири з телевізором , то зустріли знайому потерпілого. Телевізор АДРЕСА_2 продав, гроші витратили. Він віддав своєму дядькові за телефон свої власні гроші.В подальшому в ході досудового слідства він зрозумів що викрадене майно його знайомій не належало. Позов потерпілого визнав повністю. В скоєному щиро кається та просив його суворо не карати.
Підсудний АДРЕСА_2 в судовому засіданні повністю підтвердив покази ОСОБА_1 з приводу того що їх знайома на ім"я ОСОБА_4 зізналась в викраденні мобільного телефона, а поскільки вона його продала то пообіцяла повернути гроші , а якщо не зможе, то дозволила забрати в залог телевізор, коли вони до неї прийшли то її вдома небуло , двері їм відчинив співмешканець, після чого вони вирішили забрати телевізор.
Допитаний в ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_3 показав, що у нього у власності є телевізор марки «Амкол», його він придбав у 2003 році в магазині «Лагрос» що по Проспекту Мира м. Чернігова. Він купував його за 1100 гривен. В таку суму його і оцінює , оскільки він був в ідеальному стані. Точної дати він сказати не може, але це було на початку листопада 2006 року у вечірній час, він перебував вдома сам, на вулиці вже було темно, його співмешканки ОСОБА_4 вдома не було. В той час до нього додому прийшло два молодих чоловіка. Одного з них він наочно знає. Звати його ОСОБА_6, він був раніше у нього в квартирі, а іншого бачив вперше. Як він дізнався пізніше з розмови його звали ОСОБА_5. Коли вони до нього зайшли то вони пройшли на кухню, ОСОБА_5 пішов в кімнату а вони з ОСОБА_6 стояли на кухні. Коли ОСОБА_5 вийшов з кімнати і зайшов в кухню, то він сказав ОСОБА_6 що все нормально, він постійно давав всякі вказівки ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_6 взяв на кухні виделку і погрожуючи нею спитав що у нього в квартирі є цінного. Він відповів що цінного нічого немає. Тоді він сказав що пішли в кімнату. Коли вони туди зайшли то ОСОБА_6 йому сказав щоб він замотав в простирадло вищевказаний телевізор, при цьому він погрожував йому виделкою, він перелякався та почав робити так як ОСОБА_6 сказав. А ОСОБА_5 в цей час по телефону викликав таксі. Після того як він замотав цей телевізор ОСОБА_6 з ОСОБА_5 взяли його та понесли до виходу з квартири. Він в слід їм казав щоб вони телевізор залишили, але вони на нього уваги не звертали. В цей час коли виносили даний телевізор, то до квартири зайшла його співмешканка ОСОБА_4 . Вона побачила що вони виносять телевізор та запитала що відбувається, але ОСОБА_6 та ОСОБА_5 сказали що це не її справа. Після цього вони вийшли на вулицю і винесли з собою його телевізор. Підтвердив що в
3
нього тимчасовово проживала дівчинна якак назвалась ОСОБА_7, яку привела до нього його співмешканка ОСОБА_3 та називала своєю дочкою. Заявив та підтримав позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 980 грн.(т.1а.с. 80-82, 84)
Обставини проведення за участю ОСОБА_1 відтворення обстановки та обставин події злочину підтвердила в ході досудового слідства свідок ОСОБА_8 , яка показала що останній добровільно на місці розповів про обставини скоєного ним злочину.(т.З а.с. 26)
Викладене також підтверджується наступними доказами:
протоколом очної ставки між ОСОБА_1та ОСОБА_3., в ході якої ОСОБА_1. показав, що на початку листопада 2006 року він дійсно разом з АДРЕСА_2 зайшов в квартиру потерпілого та погрожував йому виделкою, після чого вони з АДРЕСА_2 разом винесли телевізор ОСОБА_3(т.1 а.с. 96);
протоколом виїмки та огляду від 16.01.2007 року в ході якого за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 була вилучена виделка, якою на початку листопада 2006 року ОСОБА_1. та АДРЕСА_2 погрожували потерпілому перед тим як забрати його телевізор.(т.1а.с. 85); - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16.03.2007 в ході якого ОСОБА_1. показав як вони на початку листопада 2006 року разом з АДРЕСА_2 зайшли в квартиру АДРЕСА_1 та погрожуючи виделкою заволоділи телевізором марки «Амкол», котрий належить ОСОБА_3(т.З а.с. 24) ;
речовими доказами по справі: виделкою , що передана на зберігання в камеру схову речових доказів ГоСП 4MB УМВС України в Чернігівській області.(т.1 а.с. 86-88)
Аналізуючи зібрані по справі та дослідженні в судовому засіданні в повному обсязі докази по справі у їх сукупності, суд знаходить вину підсудного доведеною в повному обсязі, виходячи з того що потерпілий сприймав погрозу застосування предмету в виглядді кухонної виделки як реальну загрозу для свого життя та здоров»я, вважає що органом досудового слідства дана правильна юридична оцінка діям підсудного як розбій. Поскільки у потерпілого та підсудного не було домовленності про повернення телевізора в рахунок відшкодування завданої шкоди, а в судовому засіданні встановлено що викрадене майно належало тільки ОСОБА_3, підстав для кваліфікації дій підсудного за ч.3 ст. 355 КК України немає.
З урахуванням викладеного , суд знаходить що умисні дії ОСОБА_1, які виразились у нападі з метою заволодіння чужого майна, поєднані з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров"я потерпілого ОСОБА_3, вчиненні групою осіб, підлягають кваліфікації за ст. 187 ч.2 КК України.
Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення
4
судами кримінального покарання" та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.
При вирішенні питання про призначення підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких, його роль у скоєному, особу підсудного, що вперше притягується до кримінальної відровідальності , позитивно характеризується, приймає до уваги його вік, сімейні обставини, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, стан здоров"я, наявність обставин, що пом"якшують покарання, як щире каяття, та сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків, за відсутності такої, що його обтяжує , і вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення із застосування ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі санкції ст. 187 ч.2 КК України.
Враховуючи дані про особу підсудного, наявність пом"якшуючих покарання обставин, суд вважає , що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, і знаходить за можливе відповідно до ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши максимальний іспитовий строк.
Суд згідно з вимогами ст. 76 п.п.3, 4 КК України знаходить за необхідне зобов"язати підсудного повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи і періодично з"являтись на реєстрації.
Позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди обгрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Речовий доказ по справі: виделку , що передана на зберігання в камеру схову речових доказів ГоСП 4MB УМВС України в Чернігівській області-знищити.(т.1 а.с. 86-88)
Міру запобіжного заходу у відношенні підсудного змінити на підписку про невиїзд.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч.2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України в вигляді 5 (п"яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 п.3, 4 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання , якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового терміну не вчинить нового злочину , буде повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи і періодично з"являтись для реєстрації.
Позов потерпілого ОСОБА_3задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 980 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
5
Речовий доказ по справі: виделку , що передана на зберігання в камеру схову речових доказів ГоСП 4MB УМВС України в Чернігівській області-знищити.(т. 1 а.с. 86-88)
Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.