Черкаський районний суд Черкаської області    

                            Справа № 2-388/11

Р  І Ш Е Н Н Я

          07 квітня  2010 року                                                                      м.Черкаси

Черкаський  районний  суд Черкаської області в  складі :

головуючого судді          Смоляра О.А.

при  секретарі            Ярошенко А.О.                                                                             

          розглянувши  у відкритому судовому  засіданні   в  місті  Черкаси  цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання недійсним  кредитного договору,  договору  про відкриття  картрахунку і обслуговування платіжної карти та договору поруки,-

в с т а н о в и в :

          Позиачі  ОСОБА_1  та ОСОБА_3   звернулись до суду з позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання недійсним  кредитного договору,  договору  про відкриття  картрахунку і обслуговування платіжної карти та договору поруки.

           В обґрунтування своїх вимог вказують, що 16 травня 2008 року  між позивачем ОСОБА_1  та  ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № 227683 CRED .    16 травня 2008 року  також було укладено   договір № 227683 CАRD про відкриття картрахунку  і обслуговування   платіжної картки «Мікрокредит» від 16.05.2008 року. У забезпечення  виконання  боргових  зобов’язань за кредитним договором  16.05.2008 року  між ОСОБА_2 та банком було укладено договір поруки № ДП 1-227683 CRED. Однак позивачі вважають, що кредитний договір являється недійсним , оскільки останній укладений в валюті , відмінній  від гривні України , а також використання  іноземної  валюти  за спірним  кредитним  договором  як засобу платежу, суперечить вимогам законодавства. Надання банком позичальникові  грошових коштів (кредиту) та проведення   позивачами  дій відносно  виконання своїх  обов’язків в іноземній валюті (в тому числі , оплата процентів за користування  кредитом , різного роду комісій ) за своєю  правовою природою є валютною операцією. На момент укладання  кредитного договору   від  сторонами  було досягнуто  домовленості  щодо надання  кредиту  в іноземній валюті  в розмірі 6 000,00 дол. США. Позивачі вважають, що  вказана валютна операція  потребує  отримання однієї із сторін  індивідуальної ліцензії. Проте індивідуальні ліцензії на надання  ВАТ «ПриватБанк»в особі  філії «Черкаське  головне регіональне  управління «ЗАТ КБ «ПриватБанк» та на отримання   ОСОБА_1  кредиту в іноземній валюті у  жодної із сторін за кредитним договором   відсутні . Проведення  розрахунків  за спірним  кредитним договором , в тому числі, оплата  процентів , штрафних санкцій  позивачем  відповідачу в іноземній  валюті  також потребує  індивідуальної ліцензії  Національного Банку України. Кредит в сумі  6 000,00 дол. США  був наданий  банком позичальникові в іноземній валюті , внаслідок чого оплата за користування  кредитом (проценти ) також  проводилася   в доларах США, що підтверджується наявними платіжними дорученнями,  в іноземній валюті. Відсутні індивідуальні ліцензії у сторін, внаслідок чого використання долару США  як засобу платежу за кредитним  договором    суперечить  приписам  Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання  і валютного контролю», Положенню «Про  порядок  видачі Національним  банком України  індивідуальних  ліцензій  на використання  іноземної валюти  та території України  як засобу платежу». Сторони повинні були отримати  дві індивідуальні ліцензії : індивідуальну ліцензію на  надання і одержання кредиту в іноземній валюті  та індивідуальну ліцензію на використання  іноземної валюти на території України  як засобу платежу  або застави , але вони в  установленому законом порядку  отримані не були. На підставі вищевикладеного позивачі вважають, що зміст  спірних кредитних договорів  суперечить переліченим  приписам законодавства, та просить визнання недійсним  кредитний договір  № 227683 CRED, від 16.05.2008 року, та визнати недійсним  договір поруки № ДП 1-227683 CRED від 16.05.2008 року, та визнати недійсним договір № 227683 CАRD про відкриття картрахунку  і обслуговування   платіжної картки «Мікрокредит» від 16.05.2008 року.

             В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_4, підтримав позовні вимоги.

             Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог..  

          Суд, заслухавши сторони  та дослідивши всі пред’явлені суду докази,    прийшов до наступного .   

          Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

16 травня 2008 року  між позивачем ОСОБА_1  та  ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № 227683 CRED .

16 травня 2008 року  також було укладено   договір № 227683 CАRD про відкриття картрахунку  і обслуговування   платіжної картки «Мікрокредит» від 16.05.2008 року.

У забезпечення  виконання  боргових  зобов’язань за кредитним договором  16.05.2008 року  між ОСОБА_2 та банком було укладено договір поруки № ДП 1-227683 CRED.  

 Відповідно до ст.524 ЦК України передбачено , що зобов’язання  має бути виражене у грошовій одиниці  України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Згідно ст. 35 Закону України «Про національний Банк України»гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом та території України , який приймається усіма фізичними і юридичними  особами без будь-яких обмежень  на всій території України за всіма  видами платежів , а також для зарахування на рахунки , вклади, акредитиви а для переказів.

Єдиним законним засобом платежу , який застосовується  при проведенні  розрахунків  між резидентами  та території  України є гривня. Одночасно , як зазначено вище, сторонам у договорі  надано право при визначенні розмірі грошових зобов’язань в гривні вказати еквівалент в іноземній валюті. У такому випадку сума , яка  повинна бути оплачена в гривні, визначається  згідно з офіційним курсом  відповідної  валюти  на дату проведення платежу. Проте , навіть у такому разі  грошове зобов’язання виражається в договорі в національній валюті України – гривні, що повністю  відповідає імперативним приписам  ч.1 ст. 524 ЦК України.

Чинним законодавством встановлений вичерпний перелік випадків, коли  зобов’язання  між сторонами  може бути виражене в іноземній  валюті  та  підлягає виконанню в валюті , відмінній  від гривні України. Такими випадками є  визначення ціни в іноземній  валюті у зовнішньоекономічному  договорі (контракті)та , як  наслідок , його  виконання в іноземній валюті,  а також  наявність у конкретного суб’єкта  господарських відносин  виключного права  на проведення  розрахунків в іноземній валюті  у разі дотримання  вимог , прямо передбачених законодавством.

Згідно ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання  і валютного контролю»  передбачено , що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного Банку України.

Відповідно до ст.2 Закону України  «Про ліцензування певних видів господарської діяльність»,ліцензування, в тому числі , банківської діяльної діяльності , професійної діяльності на ринку цінних паперів , діяльності з надання фінансових послуг , здійснюється згідно з законами , що регулюють відносини у цих сферах.

На підставі ч.2 ст. 192 ЦК передбачає  використання іноземної валюти в Україні  згідно чинного законодавства  та ч.3 ст.533 ЦК України , використання іноземної валюти , а також платіжних документів в іноземній валюті  при здійсненні  розрахунків  на території України за зобов’язання допускається  у випадках , порядку та на умовах , встановлених законом. Згідно до ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»,ст.7 Закону України  «Про національний Банк України», закон визначає основні функції  НБУ .Згідно  п.3 ст.47 ,ПриватБанк  здійснює шляхом кредитування  клієнтів банку «розміщення  залучених коштів  від свого імені  на власних умовах та на власний ризик ».Згідно до ч.2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання  і валютного контролю»яка вказує, що «Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати  валютні операції з урахуванням  обмежень , встановлених цим Декретом та іншими актами законодавства України».Будь-яких обмежень  щодо видачі кредиту в іноземній валюті чинним законодавством не передбачено, та заборон контролюючими  та перевіряючими  органами до «ПриватБанку»не застосовувалось.

Пунктом 14 ст.7 Закону України  «Про національний Банк України» передбачає , що НБУ «здійснює валютне регулювання, визначає порядок  здійснення операцій в іноземній валюті , організовує та здійснює  валютний контроль  за банками  та іншими  фінансовими  установами , які отримали  ліцензію  НБУ на здійснення  валютних операцій».

П.23 «НБУ здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах свої компетенції». Відповідну ліцензію (дозвіл) на видачу кредитів у іноземній валюті  ПриватБанк отримав  від Національного банку України .

Телеграмою Національного Банку України №Э.ТНБУ-2009-2807 від 07.12.2009р. (номер телеграми  в ОДВ 13-210/7871-22612 дата реєстрації в ОДВ 07.12.2009р.)дані  роз’яснення щодо правомірності  укладання кредитних договорів в іноземній валюті.

  Але  , судом  встановлено  ,що  відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України , кредитодавець має право вимагати достроково повернення кредиту  після   у випадках   порушення позичальником  умов даного договору  банк має право зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту.                

Не є підставою  для визнання  договору недійсним  надання кредиту  в іноземній валюті , оскільки Декрет Кабінету Міністрів України  від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему  валютного регулювання і валютного контролю»не містить такої заборони.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 30, 60, 88, 130, 174, 208, 209, 213-215 ЦПК України,  ст. 11., 203, 215, 236, 509, 524,533, 548, 1054, ЦК України, Закони України «Про національний Банк України», «Про ліцензування певних видів господарської діяльність», «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання  і валютного контролю», Положенням «Про  порядок  видачі Національним  банком України  індивідуальних  ліцензій  на використання  іноземної валюти  та території України  як засобу платежу», -  

в и р і ш и в:

В позові  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Публічного акціонерного  товариства  комерційного банку «Приватбанк»про  визнання недійсним  кредитного договору, договору  про відкриття  картрахунку і обслуговування платіжної карти та договору поруки  –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:ОСОБА_6