ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2006 р.

Справа  № 17/166-06-6559

За позовом:        Колективного підприємства "Київтрактородеталь"

до відповідача: 1. Державної виконавчої служби у Любашівському районі Одеської       області

                        2. Відділення Державного казначейства України в Любашівському районі           Одеської області

про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями та бездіяльністю Державної виконавчої служби у Любашівському районі Одеської області у розмірі 52065 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача:           не з'явився

Від відповідача 1:    Михайлова Н.М., довіреність від 18.07.2006 № 1577;

                                  Міньковська Г.О., довіреність від 18.09.2006 № 2059

Від відповідача 2:    Тупчій Т.В. –повірений;   

          Позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Одеської області, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 52065 грн. та 118 грн. за ІТЗ судового процесу, заподіяні незаконними діями та бездіяльністю відповідача, в результаті яких не був виконаний виконавчий напис приватного нотаріуса Бобошко Н.Є № 1236 від 08.06.2001р. про звернення стягнення на майбутній врожай 2001 р. з посівів 2000 р, який належить КСП  "Прогрес", правонаступником якого є СГВК "Мрія", розташований в селі Заплази Любашівського району Одеської області, на суму 51 500 грн на користь Колективного підприємства "Київтрактородеталь" та 565 грн плати за послуги по вчиненню виконавчого напису.

Відповідач, а саме ДВС у Любашівському районі Одеської області в судове засідання з’явився , надав заперечення на позовну заяву, в яких заявлені позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у наданих запереченнях.  

Ухвалою господарського суду від 21.07.2006р. до участі у справі у якості відповідача залучено Відділення Державного казначейства України в Любашівському районі Одеської області.

          Відповідач, а саме Відділення Державного казначейства України в Любашівському районі Одеської області в судове засідання з’явилося, позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність коштів, передбачених у Державному бюджеті України для відшкодування шкоди, заподіяної діями чи бездіяльністю органів державної виконавчої служби.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

12.06.2001 КП "Київтрактородеталь" було направлено на виконання до відділу ДВС Любашівського районного управління юстиції Одеської області 3 виконавчих написи нотаріуса, в тому числі виконавчий напис за № 1236 від 08.06.2001 про звернення стягнення на майбутній врожай СГВК "Мрія" на суму 51 500 грн на користь КП "Київтрактородеталь" та 565 грн. плати за послуги по вчиненню виконавчого напису. У відділі ДВС Любашівського районного управління юстиції Одеської області знаходилось на виконанні зведене виконавче провадження по стягненню коштів з СГВК "Мрія", до якого було приєднано і відкрите виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого напису.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 30.10.2001 задоволена скарга КП "Київтрактородеталь" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби, зобов'язано відділ державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції привести виконавчі провадження у відповідність з вимогами статей 24, 25, 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи відсутність майна, на яке за виконавчим документом повинно бути звернуто стягнення, та неможливість звернення стягнення на інше майно (неможливість зміни порядку та способу виконання виконавчого документу), 28.02.2003 державним виконавцем було повернуто стягувачу виконавчий документ без виконання на підставі пункту 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що КП "Київтрактородеталь" вже звертався до господарського суду Одеської області з позовом до відділу ДВС про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю органу державної виконавчої служби в період з 2001 по 2003 рік при виконанні виконавчих написів нотаріуса, в тому числі виконавчого напису за № 1236 від 08.06.2001 про звернення стягнення на майбутній врожай СГВК "Мрія" на суму 51 500 грн на користь КП "Київтрактородеталь" та 565 грн плати за послуги по вчиненню виконавчого напису.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.04.2003 у справі
№ 16/61-03-1803 у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2003.

В процесі розгляду справи судом було надано оцінку діям посадових осіб органу державної виконавчої служби та встановлено факт відсутності складу цивільного правопорушення та, як наслідок,  неможливість відшкодування шкоди.

За змістом статей 35, 80 ГПК України, у разі набрання рішенням суду законної сили, повторне звернення до суду зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи врегульований судом спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, судом не приймаються до уваги доводи позивача як на підставу свої вимог посилання на порушення, які мали місце при здійсненні виконавчого провадження у 2001-2003 роках.

Суд доходить до висновку, що звернення позивача з позовною заявою до господарського суду про стягнення з відповідача збитків  є вимогами, з якими позивач вже звертався до суду та по яким йому було вже відмовлено рішенням суду, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної діями посадових осіб державної виконавчої служби після винесеного рішення господарського суду від 09.04.2003 у справі
№ 16/61-03-1803 не були предметом судового розгляду. В зв'язку з цим, у даному судовому провадженні саме  дії посадових осіб державної виконавчої служби  з 2004р. по  час розгляду справи у суді  є предметом судового розгляду при вирішенні питання про відшкодування шкоди та підлягають дослідженню при розгляді даної справи.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

17.03.2004 КП "Київтрактородеталь" надало до відділу ДВС Любашівського районного управління юстиції Одеської області на повторне виконання виконавчий напис нотаріуса за № 1236 від 08.06.2001 про звернення стягнення на майбутній врожай СГВК "Мрія" на суму 51 500 грн на користь КП "Київтрактородеталь" та 565 грн плати за послуги по вчиненню виконавчого напису.   

22.03.2004 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову.

В результаті проведених державним виконавцем заходів було встановлено, що в 2004 році сільськогосподарських культур врожаю 2001 року з посівів 2000 року немає, про що 15.11.2004 складено акт.

Відповідно до пункту 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" 15.11.2004 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке згідно з виконавчим документом необхідно звернути стягнення.

Статтею 1166 ЦК України, яка передбачає відповідальність за позадоговірну шкоду, визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Згідно з частиною першою вказаної статті, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Беручи до уваги вказану норму ЦК України та роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди” слід зазначити, що правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення шкоди у розмірі 52065 грн –кошти, які за виконавчим написом нотаріуса повинно сплатити СГВК "Мрія" –боржник у виконавчому провадженні.

З виконавчого напису нотаріуса випливає обов’язок боржника (СГВК "Мрія") виконати зобов’язання по сплаті боргу у сумі 52065 грн особисто на користь кредитора (КП "Київтрактородеталь"). Третя особа, на яку законом покладено обов’язок виконати за боржника окремі обов'язки, (в даному випадку - відділ ДВС), відповідно до норм статті 618 ЦК України, не може замінювати боржника і не може стати додатковим боржником. Зобов’язаною особою перед кредитором виступає первісний боржник, який цілком відповідає перед ним за виконання всіх своїх обов’язків, в тому числі за їх невиконання або неналежне виконання залученими третіми особами.

Відповідно до статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14, до юридичної особи, яка проводить стягнення не переходять зобов’язання боржника за виконавчим документом. Присуджені з неї на користь стягувача кошти мають компенсаційний характер.

При цьому, позовна заява не містить розрахунку розміру збитків та доказів, які підтверджують зазначений розмір.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить до висновку про недоведеність заявленого розміру збитків, тобто відсутність основного складу цивільного правопорушення –шкоди.

Як підставу для задоволення позову позивачем зазначено бездіяльність відділу ДВС.

При цьому позивач зазначає, що ці збитки були заподіяні бездіяльністю, яка мала місце в період з 2001 по 2003 рік. Враховуючи, що спір про наявність збитків, заподіяних бездіяльністю органу ДВС в цей період вже розглянуто у судовому порядку по суті, ці доводи позивача судом не приймаються.

В березні 2004 року КП "Київтрактородеталь" надав до відділу державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції Одеської області на повторне виконання виконавчий напис приватного нотаріуса Любашівського нотаріального округу про стягнення на користь КП "Київтрактородеталь" з КСП "Прогрес" (правонаступник СГВК "МРІЯ") 51500 грн та 565 грн.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов’язаний здійснювати виконавчі дії у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Вказаним виконавчим документом було передбачено порядок та спосіб його виконання –шляхом звернення стягнення на врожай сільськогосподарських культур, отриманого в 2001 році з посівів 2000 року.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", не допускається зміна порядку та способу виконання виконавчого напису нотаріуса.

28.03.2004 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову.

В результаті проведених державним виконавцем заходів було встановлено, що в 2004 році сільськогосподарських культур врожаю 2001 року з посівів 2000 року немає.

Доводи позивача про те, що акт державного виконавця від 15.11.2004 складався не за місцезнаходженням боржника СГВК "Мрія" (с. Заплази), а за місцезнаходженням СГКВ "Боківське" (с. Боково) не приймається до уваги суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження", якщо боржник є юридичною особою, виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Юридичною адресою боржника СГВК "Мрія" є с. Заплази Любашівського району, майно ж підприємства (складські приміщення, зерноток та інше) знаходились в с. Боково, яке є територією Заплазької сільської ради.

Враховуючи, що виконавчим документом передбачено стягнення саме за рахунок майна боржника, провівши виконавчі дії за місцем знаходження майна боржника, державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, виконавчий документ має бути повернутий стягувачеві.

Враховуючи відсутність майна, на яке за виконавчим документом могло бути звернуто стягнення, та неможливість звернення стягнення на інше майно (зміну порядку та способу виконання документу), 15.11.2004 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Вказана постанова була направлена сторонам, які у встановлений строк її не оскаржили, що свідчить про їх згоду з винесеною постановою.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про державну виконавчу службу” та статті 7 Закону України “Про виконавче провадження”, дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами закону.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 24, 26, 27, 32, 36, 37, 39 та ін. Закону України “Про виконавче провадження” та в порядку, визначеному статтею 85 цього Закону.

Питання відповідності дій посадових осіб державної виконавчої служби діючому законодавству, не можуть бути розглянуті в межах цієї справи –у відповідності до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №44 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди розглядають в передбаченому статтею 1212 ГПК України, розділу VІІ ЦПК України порядку, незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду у позовному провадженні.

Порядок оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів встановлений статтею 1212 ГПК України, розділу VІІ ЦПК України, відповідно до яких зазначені дії (бездіяльність) не можуть оскаржуватись в порядку позовного провадження та розглядаються в межах тієї ж справи, по якій винесено рішення, з дотриманням строків звернення з такими вимогами (щодо визнання неправомірною бездіяльності –протягом 10 днів з дня, коли дія мала бути вчинена).

Як зазначено вище, питання протиправності поведінки, як основного елементу складу правопорушення, вирішується з дотримання вимог статті 1212 ГПК України, розділу VІІ ЦПК України. За змістом цих статей, всі дії, які повинен вчинити державний виконавець, здійснюються до моменту завершення виконавчого провадження. З огляду на це, скарга на бездіяльність, вимоги щодо визнання бездіяльності можуть бути висунуті не пізніше, ніж у десятиденний строк з моменту завершення такого виконавчого провадження.

Постанова про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису була винесена 15.11.2004. Таким чином, заявляти про те, що якісь дії державним виконавцем не вчинено, тобто мала місце бездіяльність державного виконавця, позивач повинен був заявляти  до 25.11.2004.

Судом не приймаються в якості доказу протиправності поведінки рішення Любашівського районного суду Одеської області від 30.10.2001 з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2001 році звернувся до Любашівського районного суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність відділу ДВС Любашівського районного управління юстиції Одеської області по здійсненню виконавчого провадження у 2001 році, в якій він просив визнати дії відділу ДВС незаконними та привести виконавче провадження у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 30.10.2001 скарга була задоволена у повному обсязі, відділ державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції Одеської області зобов'язано привести виконавчі провадження по виконанню виконавчих написів нотаріуса, у тому числі і виконавчий напис про стягнення з СВГК "Мрія", у відповідність до вимог статей 24, 25, 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 215 Цивільного процесуального кодексу України безпосередній висновок суду по суті заявлених вимог формується у резолютивній частині судового рішення. Резолютивна частина Любашівського районного суду Одеської області від 30.10.2001 не містить вказівки про визнання неправомірними (незаконними) дій чи бездіяльності державного виконавця. В зв'язку з цим судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо наявності рішення суду про визнання неправомірної бездіяльності органу ДВС.

Крім цього, вказане рішення суду було предметом судового розгляду в межах справи № 16/61-03-1803, в межах якої винесено рішення про відмову у задоволенні вимог про відшкодування шкоди.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, стосовно того, що вина відповідача в невиконанні виконавчого напису нотаріуса підтверджена ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 18.06.2004, також судом не приймаються, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам та повністю спростовуються матеріалами справи. Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 18.06.2004 скаргу КП "Київтрактородеталь" на дії державного виконавця відділу ДВС Любашівського районного управління юстиції Одеської області залишено без розгляду. Факт протиправної поведінки вказаною ухвалою також не встановлювався.

Вищенаведене свідчить про те, що виконавчий напис нотаріуса не був виконаним не в зв’язку з діями чи бездіяльністю органу ДВС, а в зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке могло бути звернуто стягнення за виконавчим документом. Тобто причинний зв'язок між діями державного виконавця та невиконанням документу, а також вина посадових осіб у невиконанні напису нотаріуса відсутні.

          За таких обставин суд вважає, що позивачем законодавчо не обґрунтовано завдану йому матеріальну шкоду, не надано доказів протиправної поведінки та вини посадових осіб відділу державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції Одеської області, що є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.  У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Рішення підписано 25.09.2006р.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.