Справа № 1-38/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р.                          Лановецький районний суд  Тернопільської області

в складі:          головуючого                               Радосюка А.  В.

                              при секретарі                                   Яблонській М. М.

                     з участю прокурора                          Сипня В. М.

                              та захисника                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця  ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України, -  

 в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 14 березня 2011 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки, шляхом відкриття хвіртки проник на огороджену територію зооботанічного саду «Лановецький», що в м.Ланівці по вул.Грушевського, 31а Тернопільської області, звідки таємно викрав належні    ОСОБА_3 дві зубкові борони, легкі БЗЛС-1,0, по ціні 207,50 грн. кожна, на загальну суму 415 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 шкоду на вказану суму.

Свою вину у вчиненні злочину підсудний ОСОБА_2 визнав повністю і в судовому засіданні пояснив,  що дійсно він  13 березня 2011 року, перебуваючи в м.Ланівці Тернопільської області, проходив біля зооботанічного саду «Лановецький», де на території побачив дві металеві кінні борони, які вирішив викрасти для того щоб здати на металобрухт. Наступного дня, приблизно о 14 годині 30 хвилин, він підійшов до ботанічного саду і, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, відігнув металевий дріт, яким була скручена хвіртка, та проник на територію. Після цього, він відразу пішов до складу, де лежали дані борони, взяв по бороні в кожну руку та вийшов за межі території ботанічного саду тим же шляхом, яким проник. Дріт на хвіртці він закрутив назад і пішов на пункт прийому металобрухту, що в м.Ланівці в районі бувшого заводу залізо-бетонних конструкцій, де здав борони чоловікові на ім’я ОСОБА_1, за що одержав від нього 120 грн.. Вказані гроші він в цей же день потратив на купівлю продуктів харчування. В даний час він жаліє про свій вчинок, щиро кається і більше такого робити не буде.

Вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження показами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що  він є засновником та директором МП «Екос», яке пізніше було реорганізоване в зооботанічний сад «Лановецький», що розташований в м.Ланівці по вул.Грушевського, 31а Тернопільської області. Він займається господарською діяльністю, пов’язаною з утриманням зоологічної та ботанічної колекцій. Також на вказаній території він зберігає власне майно, а саме автомобіль, самохідні тракторні шассі, причіпне та навісне обладнання, металеві борони. Борони зберігалися на вулиці в господарській частині біля підсобного приміщення, яке він використовує під склад. Територія парку огороджена металевою сіткою та бетонними плитами, а вхід здійснюється через металеву браму та металеву хвіртку. 16 березня 2011 року він прийшов до складського приміщення та помітив, що дві металеві борони відсутні, про що відразу повідомив працівникам міліції. Працівники міліції провели огляд території зоосаду та відібрали в нього пояснення. Пізніше борони було йому повернуто та передано під розписку на тимчасове зберігання. На даний час йому відомо, що крадіжку борін з території саду вчинив ОСОБА_2. В даний час жодних претензій до підсудного він не має, цивільний позов заявляти не буде, оскільки борони йому повернуто. При вирішенні питання про призначення покарання просить суд підсудного суворо не карати.

Покази підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, як за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), що поєднана з проникненням у сховище кваліфіковано вірно.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд, враховуючи пом'якшуючі його вину обставини, як те, що він повністю визнав вину у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, щиро кається у вчиненому та те, що потерпілий до нього претензій не має, просить суворо не карати, приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, в зв'язку з чим слід звільнити його згідно ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням. При цьому суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_2 іспитовий строк терміном на 1 (один) рік 6 (шість) місяців та покласти на нього наступні обов'язки, що передбачені ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і роботи.

          Суд також вважає необхідним відповідно до ст. 93 КПК України стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 600 гривень в користь Тернопільського відділення Київського НДІСЕ за проведену судово-товарознавчу експертизу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і роботи.

Речові докази по справі, а саме 2 борони, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_3, повернути ОСОБА_3, як власнику.

Стягнути з ОСОБА_2 600 гривень вартості проведеної судово-товарознавчої експертизи, перерахувавши їх у Тернопільське відділення Київського НДІСЕ, код ЕДРПОУ 2157361, банк ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок  №31254272210409.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити без змін –підписку про невиїзд.

          На даний вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:ОСОБА_4