Галицький районний суд м.Львова
Справа № 4-1433/11
П О С Т А Н О В А
судового засідання
21.06.2011м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого судді Головатого В.Я.
при секретарі Кузьмич Н.А.
з участю прокурора Іваника Т.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області від 11.05.2011 р. про порушення кримінальної справи по факту замаху на вчинення злочину, передбаченого ст.. 15, ч.3 ст. 190 КК України,
в с т а н о в и в:
02.06.2011 р., ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області від 11.05.2011 р. про порушення кримінальної справи по факту замаху на вчинення злочину, передбаченого ст.. 15, ч.3 ст. 190 КК України.
В обґрунтування скарги покликається на те, що постанова про порушення кримінальної справи від 11.05.2011 р. винесена необґрунтовано, незаконно, з порушенням норм процесуального права, висновок, зроблений слідчими органами щодо наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи по факту замаху на вчинення шахрайських дій є неправомірним. При прийнятті рішення про порушення кримінальної справи слідчий не врахував той факт, що з приводу нібито підроблених договорів позики є висновок експертизи від 22.02.2011 р., який спростовує викладені в постанові про порушення кримінальної справи факти. Просить скаргу задовольнити, постанову від 11.05.2011 р. скасувати.
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, дав пояснення аналогічні доводам викладеним в скарзі. Ствердив про те, що оскільки згідно договорів позики скаржник є стороною, то оскаржувана постанова стосується безпосередньо його інтересів. Слідчим не проведено перевірку згідно вимог ст. 22 КПК України, просить скаргу задовольнити.
Заслухавши пояснення представника скаржника, відношення прокурора, вивчивши матеріали, які слугували підставою для порушення кримінальної справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є, серед інших, заяви окремих громадян. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину та законність джерел отримання цих даних.
З постанови від 11.05.2011 р. вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки за зверненням громадянина ОСОБА_2, під час якої встановлено, що невстановлена особа, маючи умисел на заволодіння майном гр.. ОСОБА_2, підробила договір позики від 25.05.2010 р., згідно якого померлий ОСОБА_3 отримав від особи ОСОБА_1 позику сумою 350 000 доларів США. Відповідно до висновку № 1014 експертного почеркознавчого дослідження від 14.03.2011 р. підпис від імені ОСОБА_3, зображення якого розташоване в графі "позичальник" перед прізвищем ОСОБА_3 на електрографічній копії договору позики від 25.05.2010 р. виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_3 За підробленим договором позики від 25.05.2010 р. ОСОБА_2 гроші нікому не повертались, та останній сумніваючись у правдивості цього договору, звернувся в правоохоронні органи, чим перешкодив доведенню до кінця злочинних дій невстановленої особи.
З огляду на зміст зазначеної постанови, під джерелом інформації, що слугувало приводом для порушення кримінальної справи, була заява ОСОБА_2 В процесі перевірки неодноразово відбирались пояснення як в заявника так і в ОСОБА_1, в яких останній підтвердив факт укладення договорів позики. До того ж з матеріалами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Залізничного районного суду м.Львова, щодо повернення коштів спадкоємцями померлого ОСОБА_3
Підставами для порушення кримінальної справи, як вбачається з постанови від 11.05.2011 р., був висновок № 1014 експертного почеркознавчого дослідження від 14.03.2011 р. згідно якого підпис від імені ОСОБА_3, зображення якого розташоване в графі "позичальник" перед прізвищем ОСОБА_3 на електрографічній копії договору позики від 25.05.2010 р. виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_3 З матеріалів, які слугували підставою для порушення кримінальної справи вбачається, що дослідженню піддавалась електрографічна копія договору позики. Зазначене дослідження проводилось не з ініціативи органу досудового слідства, а на підставі звернення заявника ОСОБА_2
Проте, судом беззаперечно встановлено, що в провадженні Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області знаходиться кримінальна справа № 144-3915 порушена 29.12.2010 р. по факту вчинення злочину, передбаченого ст.. 185 ч.3 КК України. В процесі розслідування зазначеної кримінальної справи було виявлено шість договорів позики, серед яких договір позики укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 25.05.2010 р. і, за постановою слідчого від 11.02.2011 р., оригінал такого піддавався експертному дослідженню. За результатами експертного дослідження складено висновок № 217 від 22.02.2011 р.
В своєму поясненні від 20.04.2011 р. наданому працівникам СДБЕЗ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, ОСОБА_1 повідомив про зазначений висновок експертизи.
Проте, всупереч вимогам ст.. 22 КПК України, орган досудового слідства при проведенні перевірки не долучив до матеріалів справи копію зазначеного висновку експертизи № 217 від 22.02.2011 р., з метою встановлення об"єктивних обставин, на підставі наданих ОСОБА_4 пояснень та доводів викладених в заяві ОСОБА_2 не провів експертне дослідження оригіналу договору позики від 25.05.2010 р., не проаналізував докази в їх сукупності.
До того ж, судом враховано той факт, що слідчий який порушив кримінальну справу, не провів жодних дій, згідно вказівок прокуратури м.Львова по постанові про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.04.2011 р. впродовж 20 днів, а 11.05.2011 р. порушив кримінальну справу.
Відповідно до вимог ст. 236-8 ч.15 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справі і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Тому, аналізуючи фактичні дані, які слугували підставами для порушення кримінальної справи в сукупності та не даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що на момент порушення кримінальної справи 11.05.2011 р. в слідчого не було достатніх даних, як це передбачено ст.. 94 ч.2 КК України, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ст. 15 ст.190 ч.3 КК України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що постанова від 11.05.2011 р. про порушення кримінальної справи по факту замаху на вчинення злочину, передбаченого ст.. 15, ст..190 ч.3 КК України підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 94, 97, 98, 2368 КПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області від 11.05.2011 р. про порушення кримінальної справи по факту замаху на вчинення злочину, передбаченого ст.. 15, ст..190 ч.3 КК України.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області.
Головуючий: