Галицький районний суд м.Львова

Справа №  4-1213/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2011м. Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі головуючого судді Головатого В.Я.

при секретарі Кузьмич Н.А.

з участю прокурора Заброварної Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні м.Львові скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СЧ СВ ЛМУ ГУВМСУ у Львівській області від 01.04.2011 р. про відмову в порушенні кримінальної справи,

                                                           в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по факту дорожньо-транспортної пригоди  на підставі ст. 6 п.2 КПК України. В обґрунтування скарги покликається на те, що слідчим при здійсненні перевірки допущено неповноту та однобічність.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав дав пояснення аналогічні доводам викладеним в скарзі. Зазначив про те, що неповнота та однобічність проведеної перевірки полягає в тому, що на його думку, не правильно визначено тяжкість отриманих ним тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.11.2006 р.  В процесі здійснення перевірки, слідчим призначено чотири експертизи, одна з яких встановлює наявність у нього середньої тяжкості тілесних ушкоджень. При проведенні останньої експертизи його не було запрошено, а тому вважає таку не правильною. На підставі зазначеного висновку слідчим прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.  

Прокурор в судовому засіданні вважає, що перевірка проведена в повному обсязі, досліджено всі обставини справи, скарга є безпідставна, а тому в її задоволенні просить відмовити.

Заслухавши скаржника, думку прокурора, вивчивши матеріали перевірки суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів перевірки, 01.11.2006 р. о 10 год. 50 хв., на перехресті пр.. В.Чорновола - вул. Медова в м.Львові водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "Опель Астра" н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження. Перевіркою встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало грубе порушення вимог Р.1 п.1.5, п.1.10, Р.2 п.2.3 , Р.8 п.8.1, Р.12 п.п. 12.1, 12.3, Р.18 п.п. 18.1, 18.4 правил дорожнього руху зі сторони водія ОСОБА_2, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не урахував дорожню обстановку , щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, не своєчасно вжив заходів до гальмування свого транспортного засобу при виникненні для нього небезпеки руху, не дав дорогу пішоходу, який знаходився на нерегульованому пішохідному переході і мав перевагу для руху, у зв"язку з чим здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження.

Зазначені матеріали перевірки у провадженні СЧ СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області  перебували з 01.11.2006 р. по 01.04.2011 р.

В процесі здійснення перевірки, з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_1, органом дізнання призначено три судово-медичні експертизи. Висновком судово-медичної експертизи № 826 від 10.11.2006 р. та висновком повторної судово-медичної експертизи № 61 від 01.07.2007 р. проведених експертами ЛОБСМЕ встановлено, що ОСОБА_1 отримано легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я. Висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 640 від 17.05.2010 р. проведеної Головним бюро судово-медичних експертиз МОЗ України встановлено наявність у ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В подальшому, на підставі листа органу дізнання, Дніпропетровським обласним бюро судово-медичної експертизи проведено повторне комісійне судово-медичне обстеження, згідно акту якого № 34 від 23.03.2011 р., виявлені у ОСОБА_1 ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров"я.

Доводи скаржника про те, що органом дізнання допущено неповнота та однобічність перевірки у зв"язку з не правильним визначення тяжкості отриманих тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, а при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи органом дізнання не прийнято до уваги висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи № 640 від 17.05.2010 р. проведеної Головним бюро судово-медичних експертиз МОЗ України, згідно якого у нього встановлено наявність середньої тяжкості тілесного ушкодження, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Судом встановлено, що при здійсненні перевірки органом дізнання, в забезпечення вимог ст.. 22 КПК України, з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, неодноразово призначались судово-медичні експертизи, висновками двох з яких встановлено наявність у ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, а третім –середньої тяжкості тілесні ушкодження. З метою встановлення об"активних даних на підставі листа органу дізнання, Дніпропетровським обласним бюро судово-медичної експертизи проведено повторне комісійне судово-медичне обстеження, згідно акту якого № 34 від 23.03.2011 р., виявлені у ОСОБА_1 ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров"я.

З огляду на наведене суд вважає, що висновок судово-медичної експертизи № 826 від 10.11.2006 р. та висновок повторної судово-медичної експертизи № 61 від 01.07.2007 р. проведені  експертами ЛОБСМЕ об"єктивно підтверджуються актом повторного комісійного судово-медичного обстеження № 34 від 23.03.2011 р. проведеного Дніпропетровським обласним бюро судово-медичної експертизи, який суд визнає обґрунтованим та відповідає "Правилам судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом № 6 від 17.01.1995 р. МОЗ України.

Тому аналізуючи докази в сукупності, суд вважає, що органом дізнання при проведенні перевірки повно, всебічно та об"єктивно досліджено всі обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.11.2006 р. на перехресті пр.. В.Чорновола - вул. Медова в м.Львові, на підставі чого прийнято правильне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Керуючись ст. 99-1, 236-1, 236-2 КПК України, суд,

                                                  п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

На постанову можна подати апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий: