Справа № 11-182/11Головуючий у 1-й інстанції Антоновський О.О.
Категорія - ч.3 ст.307 КК УкраїниДоповідач - Коструба Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Коструби Г.І.
Суддів - Декайла П.В., Вавріва І.З.
з участю прокурора - Федорук Л.В.
засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, захисників ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Заліщицького районного суду від 22 березня 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1 гр. України, українець, з середньою спеціальною освітою, не працює, одружений, має на своєму утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимий в порядку ст. 89 КК України
засуджений за ч.2 ст.307 КК України - на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.307 КК України —на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.28, ч.3 ст.306 КК України із застосуванням ст. 69 КК України —на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України покарання призначене за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишена попередня - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахується з 25 квітня 2010 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Заліщики Тернопільської обл., житель АДРЕСА_2 гр. України, українець, з середньою спеціальною освітою, не працює, одружений, має на своєму утриманні двоє неповнолітніх дітей, судимий:
1/ вироком Заліщицького районного суду Тернопільської обл. від 18 грудня 1998 р. - за ч.1 ст.229-6 КК України на 1 рік 6 міс. позбавлення волі із застосуванням ст.14 КК України- лікування від наркоманії. Звільнений 23 серпня 2000 р. по відбуттю строку;
2/ вироком Заліщицького районного суду Тернопільської обл. від 16 травня 2001 р. - за ч.2 ст.196-1 ; ч.2 ст.215-3; ч.1 ст.215-3; ч.3 ст.193, 42 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна . Звільнений на підставі ст. 81 КК України 25 липня 2005 р. умовно-достроково на невідбутий термін 5 міс. 25 днів постановою Вінницького районного суду Вінницької обл. від 18 липня 2005 р.;
3/ вироком Заліщицького районного суду Тернопільської обл. від 07 липня 2008 р. - за ч.1 ст.317, ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, 69, 70 КК України на 2 роки обмеження волі. Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської обл. від 11 листопада 2008 р. на підставі ст. 82 КК України невідбута міра покарання замінена на 10 міс. 19 днів виправних робіт з відрахуванням 20% із суми заробітку в дохід держави. Звільнений 23 жовтня 2009 р. згідно рапорту начальника відділу по відбуттю покарання у вигляді виправних робіт
засуджений за ч.2 ст.307 КК України –на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.307 КК України –на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України із застосуванням ст. 69 КК України –на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України покарання призначене за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначено 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Міра запобіжного заходу змінена з підписки про невиїзд на взяття під варту з залу суду і строк відбуття покарання рахується з 22 березня 2011 р.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець і житель АДРЕСА_3 гр. України, українець, з середньою освітою, неодружений, несудимий в порядку ст. 89 КК України
засуджений за ч.2 ст.307 КК України –на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.307 КК України –на 8 років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України із застосуванням ст. 69 КК України –на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.2 ст.309 КК України –на 3 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.317 КК України –на 4 роки позбавлення волі з конфіскацієювсього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України покарання призначене за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначено 8 років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Міра запобіжного заходу змінена з підписки про невиїзд на взяття під варту з залу суду і строк відбуття покарання рахується з 22 березня 2011 р.
Згідно вироку суду в грудні 2009 року ОСОБА_2, перебуваючи неподалік ЗОШ ім. Маковея в м. Заліщики Тернопільської області в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»від 22.12.2006 року незаконно збув ОСОБА_7 за 20 гривень сигарету, заповнену особливо небезпечним наркотичним засобом –каннабіс.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в січні 2010 року ОСОБА_2, перебуваючи неподалік ЗОШ ім. Маковея в м. Заліщики Тернопільської області, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»від 22.12.2006 року, незаконно збув ОСОБА_7 за 20 гривень сигарету, заповнену особливо небезпечним наркотичним засобом –каннабіс.
10 березня 2010 року близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на ринку в м. Заліщики Тернопільської області, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»від 22.12.2006 року незаконно збув ОСОБА_8 за 20 гривень сигарету заповнену особливо небезпечним наркотичним засобом –каннабіс.
Для продовження злочинних дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів в грудні 2009 року у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на створення організованої групи з метою збільшення незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут особливо небезпечних наркотичних засобів для виручення від їх реалізації грошових коштів та незаконного збагачення таким шляхом.
Для вчинення цих злочинів ОСОБА_1 зорганізував стійке об’єднання, в яке увійшов сам та залучив ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Зорганізована ОСОБА_1 злочинна група була об’єднана єдиним планом, який був відомий всім її учасникам, спрямованим на незаконне виготовлення, придбання, зберігання і перевезення з метою збуту та збут наркотичних засобів, де між всіма учасниками були чітко розподілені функції, спрямовані на досягнення цього плану.
У створеній організованій злочинній групі ОСОБА_1 як організатором були розподілені ролі кожного з учасників групи. Згідно чітко визначених ролей кожного учасника та розподілених функцій ОСОБА_1 скуповував в селах Заліщицького району в невстановлених слідством осіб наркотичну сировину –макову солому, а також інші компоненти, необхідні для виготовлення ацетильованого опію. Придбану макову солому, розчинник та ангідрид оцтової кислоти ОСОБА_1 незаконно перевозив до будинку АДРЕСА_3 де передавав її ОСОБА_3, а останній за місцем свого проживання виготовляв особливо небезпечний наркотичний засіб –ацетильований опій, який в подальшому передавав ОСОБА_1 Виготовленим наркотичним засобом – ацетильованим опієм одноособово розпоряджався ОСОБА_1 Частину його передавав для збуту ОСОБА_2, а іншу збував наркотично залежним особам, в тому числі жителям АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1
ОСОБА_2 згідно із заздалегідь розподілених ОСОБА_1 ролей та функцій організованої злочинної групи, дотримуючись конкретно визначеного плану, їздив в одне із сіл Коломийського району Івано-Франківської області, де за вказівкою останнього скуповував наркотичну сировину –макову солому в невстановлених слідством осіб. Придбану макову солому ОСОБА_2 незаконно перевозив в м. Заліщики Тернопільської області до будинку ОСОБА_3, де передавав її ОСОБА_1 Останній, в свою чергу, передавав макову солому, розчинник та ангідрид оцтової кислоти ОСОБА_3, який в подальшому за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_3 незаконно виготовляв з них наркотичний засіб –ацетильований опій. Окрім цього, ОСОБА_2 згідно розподілених ролей, будучи виконавцем, виготовлений ОСОБА_9 наркотичний засіб - ацетильований опій, за погодженням з ОСОБА_1 незаконно збував наркотично залежним особам, в тому числі жителям м. Заліщики та м. Борщів Тернопільської області та АДРЕСА_1
ОСОБА_3., виконуючи свою роль у організованій злочинній групі, незаконно виготовляв за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_3 наркотичний засіб –ацетильований опій, який в подальшому для реалізації віддавав ОСОБА_1
Таким чином, організована група в складі організатора та співвиконавця ОСОБА_1, виконавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3, набувши ознак стійкого злочинного угрупування, діяла з грудня 2009 року по квітень 2010 року. Члени її скуповували, зберігали, перевозили, виготовляли з метою збуту та збували особливо небезпечний наркотичний засіб –ацетильований опій, обіг якого в Україні заборонено, допоки її члени не були затримані працівниками міліції.
ОСОБА_1, являючись організатором та співвиконавцем водночас, спільно із виконавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_9 з метою продовження діяльності організованої ним злочинної групи та продовження незаконного обігу наркотичних засобів, незаконно отримані кошти в сумі близько 1500 гривень від злочинної діяльності організованої групи вкладав у придбання сировини та матеріалів, необхідних для виготовлення наркотичних засобів та їх перевезення, а решту використовував для власних потреб.
Так, у період з грудня 2009 року по квітень 2010 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не маючи постійного та законного джерела прибутку, купували макову солому, ангідрид оцтової кислоти, органічний розчинник.
Зокрема, у вказаний період часу органічний розчинник, який необхідний для виготовлення наркотичних засобів, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 купували на ринку та в різних магазинах на території м. Заліщики Тернопільської області.
Макову солому ОСОБА_1, скуповував у невстановлених слідством осіб в селах Заліщицького району Тернопільської області. Окрім того, ОСОБА_1 надавав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі від 500 до 700 гривень, за які останній їздив в одне з сіл Коломийського району Івано-Франківської області, де в невстановлених слідством осіб скуповував наркотичну сировину –макову солому.
Крім того, ОСОБА_3 протягом лютого 2010 року періодично надавав ОСОБА_1 приміщення будинку АДРЕСА_3 де сам і проживає, для вживання наркотичного засобу –ацетильованого опію.
В апеляціях :
- засуджений ОСОБА_1 просив вирок суду за обвинуваченням його у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України скасувати, а справу провадженням закрити, оскільки його вина у їх вчиненні не доведена. В той же час в судовому засіданні апеляційного суду він свої апеляційні вимоги змінив, заявивши, що вину у вчиненні вмінених йому злочинів визнає повністю і просить лише пом”якшити призначену йому за сукупністю злочинів міру покарання, застосувавши ст. 69 КК України, мотивуючи тим, що він є хворою людиною, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вину свою визнає повністю;
- захисник засудженого ОСОБА_1 ОСОБА_4 також просив вирок суду в частині засудження його за ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України скасувати за відсутністю в діях ОСОБА_1 цих складів злочинів та постановити новий вирок, мотивуючи тим, що вина його підзахисного у вчиненні зазначених злочинів не доведена. Твердження суду базується лише на показаннях самих засуджених, які є суперечливими. В той же час в їх поясненнях немає жодного свідчення про те, коли саме, по чиїй ініціативі, при яких обставинах і де була створена організована група, хто і коли розподіляв ролі кожного учасника і чому саме ОСОБА_1 став організатором цієї злочинної групи. Посилання ж суду у вироку на показання ряду свідків, яким нібито ОСОБА_1 збував наркотики, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки жоден з них не вказав на ОСОБА_1 як на особу, в якої вони купували наркотичні засоби. Більш того, суд зіслався як на доказ винуватості його підзахисного на їх пояснення, які вони давали на попередньому слідстві, оскільки частина з них в судовому засіданні ці показання змінила, а друга частина в суд взагалі не прийшла.
Не доведений слідством і судом і епізод збуту наркотичних засобів ОСОБА_1 свідку ОСОБА_10, оскільки вказані судом свідки, які підтвердили даний факт, заявили лише про виявлення та вилучення з автомашини ОСОБА_10 шприца з ацетильованим опієм, жодним словом не зазначивши, що його збув ОСОБА_1 Не доведена його вина і допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_11.,ОСОБА_12 та ін.
Це ж стосується епізоду так званого збуту наркотичної речовини на автовокзалі м. Заліщики 11 березня 2010 р. З приводу цього випадку його підзахисний заявив, що даний наркотичний засіб він знайшов і зберігав для власного споживання. Інших доказів злочинної діяльності ОСОБА_1 по даному епізоду ні слідство, ні суд не знайшли, а тому ці його дії слід кваліфікувати лише за ч.1 ст.309 КК України.
Не знайшло свого підтвердження, на думку захисту, і вчинення злочину ОСОБА_1, передбаченому ч.2 ст. 306 КК України, оскільки він тривалий час ніде не працював, ніяких грошових коштів в нього не було виявлено, не дивлячись на тривале за ним спостереження працівниками міліції, не встановлено, що з грудня 2009 р. по березень 2010 р. він придбавав будь-які матеріальні цінності.
Всі ці та інші наведені факти свідчать про те, що і досудове, і судове слідство проведені однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Разом з тим, враховуючи, що його підзахисний змінив свої апеляційні вимоги, підтримав їх і просить лише зменшити ОСОБА_1 міру покарання, призначену за сукупністю злочинів, оскільки він є хворою людиною - страждає рядом хронічних зазворювань, зокрема, гастритом та тромбофлебітом, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та перестарілу матір, за станом здоров”я в армії не служив, був комісований. На сьогоднішній день наркотиків не вживає - пройшов курс лікування;
- засуджений ОСОБА_2 просив вирок суду в частині засудження його за ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України скасувати, оскільки цих злочинів він не вчиняв і вина його ні досудовим, ні судовим слідством не доведена. Визнавав себе лише винним за ч.2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 свої апеляційні вимоги змінив, повністю визнав себе винним у скоєнні злочинів, за які був засуджений і просить змінити вирок лише в частині призначення міри покарання, оскільки має неповнолітніх дітей та хвору дружину;
- захисник засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_5 також просила вирок суду в частині засудження його за ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України скасувати за відсутністю в його діях цих складів злочинів та постановити новий вирок, мотивуючи тим, що вина її підзахисного у вчиненні цих злочинів не доведена, оскільки судом при розгляді даної кримінальної справи було порушено норми матеріального і процесуального права.
Так,ОСОБА_2 частково визнав свою вину у вчиненні злочинів, в тому числі за ч.2 ст.307 КК України. В той же час, на її думку, правильно вказав, що ніяким чином не пов”язаний із стійким злочинним угрупуванням в складі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і доказів його вини в цьому немає. Всі докази по даному факту грунтуються тільки на поясненнях самих підсудних, а інших доказів немає.
Не грунтується на законі і його обвинувачення за ч.2 ст.306 КК України. В справі немає жодних доказів, що дійсно ті кошти, які були отримані від реалізації наркотичних речовин, використовувались для продовження незаконного обігу наркотиків повторно та ще й організованою групою.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ін., які нібито були очевидцями вчинених засудженими злочинів, але жодної доказової інформації їх показання не несуть.
Не дано судом оцінки поясненням засуджених, в тому числі ОСОБА_2, про те, що їх визнавальні показання є наслідком тиску психологічного характеру зі строни слідства. Зокрема, їм погрожували вмінити більш тяжкі злочини, яких вони не скоювали. Більш того, їх визнавальні пояснення, за відсутності інших доказів, не могли бути покладені в основу обвинувального вироку, як це зробив суд.
Оскільки її підзахисний свої апеляційні вимоги змінив, вона підтримала їх і лише просить змінити вирок суду в частині призначення покарання. Так, судом не було враховано те, що він по місцю проживання позитивно характеризується, на утриманні має малолітню дочку від другого шлюбу та неповнолітню дитину —від першого і дружину, яка хворіє на відкриту форму туберкульозу та потребує тривалого лікування, а тому суд в змозі застосувати ст. 69 КК України і призначити за ч.2 ст.307 КК України покарання нижче від найнижчої межі;
- захисник засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_6 просила вирок суду щодо засудження її підзахисного за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.309, ст. 317 КК України скасувати, постановивши свій вирок. Мотивує тим, що в основу обвинувального вироку покладені показання ОСОБА_3, дані ним в ході досудового слідства, в тому числі в присутності адвоката, а також показання інших засуджених, ряду свідків, зокрема, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, висновки експертиз та ін.
Так, свої визнавальні пояснення засуджений давав під психологічним тиском працівників міліції, а тому обмовив і себе, і інших засуджених. Відносно нього було порушено право на захист, оскільки він є хворим на опійну наркоманію і йому потрібно було забезпечити адвоката, що слідством зроблено було із запізненням. А коли він вже був допитаний з приводу вчинених ним злочинів в присутності захисника і їх тим не менш підтвердив, то зробив це лише тому, що пам”ятав попередні погрози.
Немає в справі і доказів стосовно збуту ОСОБА_9 наркотичних засобів іншим особам, а ті свідки, на яких послався суд як на доказ саме цього злочину, жодних пояснень з цього приводу не давали.
Це ж стосується і обвинувачення її підзахисного в участі у складі організованої групи. Проведений по місцю його проживання обшук жодних результатів не дав: не було знайдено ні грошових коштів, ні цінностей, які б свідчили про те, що він займався збутом наркотиків з метою збагатитися, а походження нібито незаконно отриманих грошей в сумі 1500 грн не встановлено. Допитані за цим обвинуваченням свідки є наркоманами, які притягувались або притягуються на даний час до відповідальності за вчинені ними правопорушення, а тому змушені були зачитати під звукозапис та відео- свої показання, які підтверджують винність засуджених у збуті наркотичних засобів. Фактично вони наркотиків ні у ОСОБА_1, ні у ОСОБА_2 не купляли.
Ті експертизи, на які посилається суд як на доказ винності засудженого, лише свідчать про те,що він виготовляв наркотичні засоби для власного вжитку /т.2 а.с. 28-30/.
Визнаючи винним ОСОБА_3 за ст. 317 КК України, суд у вироку навіть не вказав, коли він був вчинений, та не послався на жоден доказ винності її підзахисного, що також свідчить про відсутність в його діях складу і цього злочину.
Таким чином, по справі лише доведено, що ОСОБА_3, який частково визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.309 КК України, оскільки є наркозалежною людиною, виготовляв наркотичні засоби тільки для власного споживання без мети збуту. В жодну злочинну групу не входив, наркотики нікому не реалізовував, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.309 КК України. Враховуючи, що він добровільно лікувався від опійної наркоманії, відповідно підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.309 КК України.
В той же час ОСОБА_3 апеляцію захисника підтримав лише частково, заявивши, що він повністю визнає свою вину у вмінених йому злочинах і просить лише пом”якшити призначену йому міру покарання .
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, ознайомившись з матеріалами справи та доводами апеляцій, думками засуджених та їх захисників, які підтримали змінені апеляціі і просять вирок суду змінити, пом”якшивши засудженим призначену міру покарання,, доводами апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають до задоволення.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, обгрунтовані сукупністю доказів, розглянутих в судовому засіданні, належно оцінених і наведених судом у вироку і є правильними.
А тому суд правильно прийшов до переконання, що дії підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. ст. 307 ч. 2, 307 ч. 3, 28 ч. 3, 306 ч. 2 КК України, крім того, дії ОСОБА_3 також правильно кваліфіковані за ст. ст. 309 ч. 2, 317 ч. 2 КК України, так як засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 незаконно виготовляли, придбали, зберігали, перевозили з метою збуту, а також незаконно збували особливо небезпечні наркотичні засоби вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, незаконно виготовляли, придбали, зберігали, перевозили з метою збуту, а також незаконно збували особливо небезпечні наркотичні засоби вчинені повторно організованою групою, а також використовували кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобі, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, вчинених повторно, організованою групою. Крім того, ОСОБА_3 надавав приміщення, в якому проживає, для незаконного вживання наркотичних засобів, повторно, а також ОСОБА_3 незаконно виготовляв, придбавав та зберігав наркотичні засоби без мети збуту як особа, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст. ст. 309, 317 КК України.
Все це знайшло своє повне підтвердження у судовому засіданні матеріалами кримінальної справи, показами свідків, висновками експертиз, вилученими речовими доказами, касетами відео- та звукозаписів.
Разом з тим, призначаючи покарання підсудним, суд, головним чином, виходив лише з того, що останні вчинили тяжкі злочини, та врахував тільки їх позитивні характеристики. В той же час з матеріалів справи вбачається, що по справі є ряд пом”якшуючих вину засуджених обставин. Зокрема, ОСОБА_1 є хворою людиною - хворіє на гастрит та тромбофлебіт, а тому за станом здоров”я не служив в армії —був комісований, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей та перестарілу матір, незадовго до слухання справи пройшов курс лікування від наркоманії і наркотичних засобів не вживає, повністю в апеляційній інстанції визнав свою вину та розкаявся у вчиненому. Придбавав та збував наркотичні засоби нетривалий період часу —з грудня 2009 по квітень 2010 р. р. Сума коштів, здобутих злочинним шляхом -1500 грн —є відносно невеликою, а тому і оборот використаних коштів був незначним.
ОСОБА_2 також має на утриманні неповнолітню дитину від першого шлюбу та малолітню - від другого, дружину, яка хворіє на відкриту форму туберкульозу, в апеляційній інстанції повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, не був організатором вчинених злочинів, сам є наркозалежним, що послужило однією з причин вчинення злочинів. Так само, як і ОСОБА_1, збував наркотичні засоби нетривалий період часу- біля 5 міс.
Повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому і ОСОБА_3, який також має на утриманні мати пенсійного віку. Постійно працював на будовах, і саме ці зароблені кошти і були засобом до існування, а не ті, що були здобуті злочинним шляхом. Хоча згідно матеріалів справи вживав наркотичні засоби, на сьогоднішній день лікування від наркоманії не потребує, оскільки неодноразово лікувався від цієї хвороби —останній раз в 2010 році, займався злочинною діяльністю нетривалий час, його роль у вчиненні даних злочинів є другорядною.
Відповідно колегія суддів вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити всім трьом засудженим основне покарання нижче від найнижчої межі за ч. 3 ст. ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 306 КК України, оскільки мають місце обставини, що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
Ще однією з підстав зміни вироку на користь засуджених є те, що суд, фактично вказавши у вироку про застосування ст. 69 КК України , а саме —ОСОБА_1 - за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_2 - за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_3 - за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК України, всупереч своїм висновкам призначив покарання в межах санкції цих статей.
Керуючись ст.ст. 365,366, 367 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити повністю.
Вирок Заліщицького районного суду від 22 березня 2011 р. відносно засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 змінити і вважати засудженими:
ОСОБА_1 - за ч.2 ст.307 КК України —на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.307 КК із застосуванням ст. 69 КК України —на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК із застосуванням ст. 69 КК України —на 6 років позбавлення волі .
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_2 - за ч.2 ст.307 КК України —на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.307 КК із застосуванням ст. 69 КК України - на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всьго належного йому майна;
за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК із застосуванням ст. 69 КК України —на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_3 - за ч.2 ст.307 КК України- 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч.3 ст.307 КК із застосуванням ст. 69 КК України —5 років 6 міс позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;
за ч.3 ст.28, ч.2 ст.306 КК із застосуванням ст.69 КК України — 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;
за ч.2 ст.309 КК України —3 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.317 КК України —4 роки позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 5 років 6 міс позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Г.І. Коструба