Справа №   22ц/1290/535/11  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Коротких О.Г.

             суддів:Карташова О.Ю., Дронської І.О.,

       при секретарі :Котелевській С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу по апеляційній скарзі ОСОБА_3 представника  позивача ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 11.10.2010року  за позовом ОСОБА_4 до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», третя особа: об»єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Пошук» про зобов»язання вчинити певні дії,

                                                       встановила:

                ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», третя особа: об»єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Пошук» про зобов»язання скасувати заборгованість  та припинити нарахування за послуги з теплозабезпечення в її квартирі   № 56 за адресою : АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона є власником квартири і, отримавши дозвіл на відключення від  центральної тепломережі, встановила індивідуальне опалення, що зафіксовано актом від 13.06.2009року, підписаним представниками ОСБЖД «Пошук», ТОВ «Агростройсервіс», ЛМКП «Теплокомуненерго».

                  Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 11.10.2010року  позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.

                  Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції  і ухвалити нове рішення, яким   задовольнити її позов. Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

                   Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                   Відповідно до вимог ст..213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі  повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

                   Відповідно до ст..308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

                   Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

                     Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

                    З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є власником  квартири № 56 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2008року, яка входить до об»єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Пошук». 06.10.2008року третя особа по справі ОСБЖД «Пошук» надало згоду на відключення квартири позивачки від мережі централізованого опалення.

13.10.2008року постійно діюча комісія з питань відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води на підставі рішення Луганської міської Ради № 177 від 09.09.2006року надала  ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту індивідуального теплопостачання та відокремлення від мережі централізованого опалення. 13.06.2009року монтажна організація ТОВ «Агростройсервіс» закінчила роботи по встановленню індивідуального опалення, про що  було складено акт, підписаний представниками ОСБЖД «Пошук», ТОВ «Агростройсервіс», ЛМКП «Теплокомуненерго».

                    01.08.2007року об»єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Пошук» уклало з Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» договір № 485 на поставку теплової енергії /а.с.91/ на загальну опалювальну площу 12815,9 кв.м, тобто  саме ОСБЖД «Пошук» є користувачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання.

                    Відповідно до вимог ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

                   Відмовляючи у задоволенні позову   ОСОБА_4, суд виходив з того, що вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки нарахування за послуги теплопостачання проводить ОСБЖД «Пошук»,  особисті рахунки споживачів також знаходяться  у нього, а вимоги позивача спрямовані до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго».

                    Посилання апелянта на те, що внести зміни до договору про теплопостачання може тільки відповідач, бо він веде облік опалювальної площі і йому передано акт про відключення квартири позивача не заслуговують на увагу, оскільки з такою вимогою до нього повинна звертатися сторона за договором, якою є третя сторона по справі ОСБЖД «Пошук», що випливає з п.п.8.1,8.2 Договору, де зазначено, що суперечності і спори між сторонами , пов»язані з виконанням, розірванням, змінами умов договору, вирішуються шляхом переговорів; у разі неможливості досягнення згоди, сторони мають право звернутися до Господарчого суду для вирішення спірного питання. Суду не надані докази про таке звернення.

                      Крім цього, представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував проти того, що  ОСБЖД «Пошук» також повинно скасувати нарахований борг, а це свідчить, що апелянт погоджується з висновками суду про неналежність відповідача.

                      Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що при встановленні фактів, на яких ґрунтується рішення, суд не припустився таких порушень норм матеріального і процесуального права, що дають підстави для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

                        Керуючись ст..ст.303, 304,307, 308, 314,315 ЦПК  України;

                                                        Ухвалила:

                    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника  позивача ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 11.10.2010року – без змін.

                 Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: