ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
26 травня 2011 року справа № 5020-483/2011
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В.
при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали
справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
(вул.Т.Шевченка,18, м.Київ, 01030) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного
товариства «Укртелеком»(вул. Р.Люксембург,2, м.Сімферополь, 95000)
до:відповідача –Військової частини А 1656 (вул. Н. Островської, 8, м.Севастополь)
про стягнення 2701,65 грн.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1., представник, довіреність №б/н від 30.12.2011р.
відповідача –ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 207 від 23.03.2011р.
Позивач 01.04.2011р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача 2701 грн. 65 коп. заборгованості за договором оренди та понесені судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору оренди нерухомого майна №201-34 від 18.06.2007р., положення ст.ст. 173, 175 ГК України, ст.ст. 530, 625 ЦК України.
Відповідач у письмовому відзиві на позов факт існування договірних зобов`язань з позивачем не заперечує, але зазначає, що відповідно до п.3.7 Інструкції з організації представництва інтересів Міністерства оборони України, органів військового управління, армійських корпусів, повітряних командувань, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, ведення претензійно-позовної роботи та виконання рішень судів, затвердженої наказом Міністра оборони України від 14.12.07 №686, визнання позову військовою частиною А 1656 можливо виключно у разі отримання письмової згоди керівника структурного підрозділу Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, визначеного відповідальним за бюджетну програму, за якою передбачено стягнення коштів (його правонаступника), або заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень).
У відзиві на позов відповідач також інформував суд, що відповідний запит на визнання основної суми боргу військовою частиною А1656 відправлено, але відповіді на даний час не отримано.
Розгляд справи 28.04.2011р. відкладався, з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 26.05.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача повторно довів до відома суду свою правову позицію, викладену у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
Між позивачем - Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(орендодавець) та відповідачем –військовою частиною А1656 (орендар) 18.06.2007р. було укладено договір №204-34 оренди нерухомого майна товариства для розміщення місця в стійці СКУ для встановлення обладнання, устаткування, та інших спеціальних пристроїв.
Згідно умов даного договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування місце в стійці СКУ (майно), розташоване в м.Судак на 3 поверсі 3х-поверхового будинку №82 по вул.Леніна для розміщення обладнання (дві стойки П 309). Технічне обслуговування обладнання орендаря розміщеного на орендованому майні орендодавця покладається на орендаря. Сторони також домовили про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».
Положеннями розділу 3 даного договору сторони погодили умови розрахунку. Так, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Розділом 8 договору сторони встановили підстави відповідальності за договором, зокрема, п.8.2 договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Матеріали справи свідчать, що відповідач несвоєчасно здійснює розрахунки з позивачем за оренду майна, в зв`язку з чим, позивачем за №09/112 від 10.02.2011р. було направлено на адресу відповідача претензію про сплату боргу станом на 19.01.2011р. в сумі 2439,74 грн., яку відповідач залишив без належного реагування.
Станом на час вирішення спору в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2439,74 грн., документальних доказів її сплати відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов”язання та підстави його виникнення. Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано відповідачу 220 грн. 95 коп. пені та 40 грн. 96 коп. –3% річних.
Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 2701 грн. 65 коп., доказів її повної або часткової сплати відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем документальні докази в обгрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати Державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представників сторін про час складення повного рішення.
На підставі викладеного, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини А 1656 (вул. Н. Островської, 8, м.Севастополь, ідентифікаційний код 08271023, п/р 35223013000103 Банк УДК в м. Севастополь, МФО 824509) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(вул.Т.Шевченка,18, м.Київ, 01030) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(вул. Р.Люксембург,2, м.Сімферополь, 95000, п/р 260064839, МФО 324021, КРД «Райфайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 22236588) заборгованість в сумі 2439 грн. 74 коп., 220 грн. 95 коп. пені, 40 грн. 96 коп. –3% річних; 102 грн. 00 коп. Державного мита та 236 грн.00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Ребриста
Повне рішення складено 27.05.2011р.