РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2011 р. Справа № 5004/552/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Петухов М.Г.
при секретарі Михалюку М.І.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 24.06.2009р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 16.02.2010р. №724-19
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Панхім", с.Голишів Луцького району Волинської області
на рішення господарського суду Волинської області
від 11.05.11 р. у справі № 5004/552/11 (суддя Гончар М.М.)
за позовом Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області, м.Луцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Панхім", с.Голишів Луцького району Волинської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства, "Західінкомбанк", м.Луцьк
про стягнення 7236961 грн. 52 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 11.05.2011р. у справі №5004/552/11 задоволено позов Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Панхім" про стягнення 7236 961 грн. 52 коп.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 7236961,52 грн. заборгованості.
Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову (а.с.96-98).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- суд першої інстанції в своєму рішенні не зазначив, яке саме право вимоги переходить до позивача;
- умови договору застави майнових прав №12/06 від 29.11.2008р. не містять підстав для визнання заміни кредитора такою, що відбулася або мала відбутися за відкладальною умовою за пунктом 4.2 договору застави;
- позивач набув права вимагати в судовому порядку переводу на нього заставлених прав, тобто майнових прав, що випливають з кредитного договору №2009/06-99 від 20.09.2006р., а не стягнення 7236961,52 грн. з відповідача як кредитор, у зв"язку з порушенням боржником своїх зобов"язань за кредитним договором;
- суд мав залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача поручителів - Панчука І.П., ТОВ фірму "Панхім", Панчук Н.П.
Позивач у письмовому відзиві №13-008/1714 від 25.06.2011р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що згідно розділу 4 договору застави №12/06 від 20.11.2008р. ПАТ "Західінкомбанк" уступило позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором №2009/06-99 на суму 7236961,52 грн. з процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті. Право вимоги до ТОВ "Нафта-Панхім" за кредитним договором переходить до позивача наступного дня після настання строку виконання зообв"язань за кредитом рефінансування.
Третя особа у письмовому відзиві №2398-19 від 04.07.2011р. заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції від 11.05.2011р. законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в засідання суду не з"явився.
05.07.2011р. на адресу суду від представника ТОВ "Нафта-Панхім" надійшло клопотання від 04.07.2011р. про відкладення розгляду справи, у зв"язку з перебуванням його у відпустці.
Однак, колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Також, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.
Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.09.2006р. між КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого являється ПАТ "Західінкомбанк" - кредитор) та ТОВ "Нафта-Панхім" (позичальник) укладено кредитний договір №2009/06-99, згідно п.1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів, оплати, придбання нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, транспортних засобів, основних засобів, сільськогосподарської продукції, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та здійснення іншої господарської діяльності з максимальним лімітом лінії у розмірі 500000,00 грн. на умовах, визначених даним кредитним договором, із сплатою 18% процентів річних (а.с.9-10).
Пунктом 3.2.2 договору позичальник зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки та інші платежі згідно діючих тарифів банку за користування кредитом та своєчасно повернути кредитні кошти.
Умовами додаткових договорів до кредитного договору №2009/06-99 від 20.09.2006р. сторони неодноразово вносили зміни до кредитного договору (а.с.11-15).
24.11.2006р. сторони уклали додатковий договір до кредитного договору №2009/06-99 від 20.09.2006р., пунктом 3. якої погодили, що максимальний розмір кредитної лінії складає 8000000 грн. і діє до 20.09.2009р. (а.с.11).
Додатковим договором від 14.11.2008р. п.1.1 кредитного договору викладено в наступній редакції: "Кредитор надає позичальнику кредит для поповнення обігових коштів, оплати, придбання нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, транспортних засобів, основних засобів, сільськогосподарської продукції, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та здійснення іншої господарської діяльності у розмірі 7236961,52 грн. із сплатою 21,5% процентів річних" (а.с.12).
Додатковим договором від 14.11.2008р. (а.с.13) пункт 1.2 кредитного договору викладено в наступній редакції: "1.2. Термін користування кредитними коштами встановлюється до 22.12.2009р. включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора".
Відповідно до додаткового договору від 30.11.2009р. п.3.2.3 кредитного договору викладено в наступній редакції: "3.2.3. Повне погашення кредиту здійснити на позичковий рахунок №20634014045 в КБ "Західінкомбанк" ТзОВ, МФО 303484 не пізніше ніж 22.12.2010р., а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора" (а.с.15).
20.11.2008 року, згідно Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №378 від 26.09.2006р. (чинного на момент видачі кредиту) між Національним банком України, в особі Управління Національного банку України у Волинській області (кредитор) та ТОВ Комерційний банк "Західінкомбанк" (позичальник) укладено кредитний договір №11, згідно п.1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит в сумі 44500000,00 грн. на строк з 20.11.2008р. до 04.11.2009р. з виплатою 17% річних (а.с.20-22).
Відповідно до п.1.2 договору з метою забезпечення виконання зообв"язань за цим договором позичальник надає кредитору в заставу майнові права на суму 65506993,48 грн., про що укладаються окремі договори застави.
Пунктом 1.3 договору сторони погодили перелік кредитних договорів за яким майнові права передаються кредитору під забезпечення кредиту, зокрема, майнові права за кредитним договором №2009/06-99 від 20.09.2006р., укладеним між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ та ТОВ "Нафта-Панхім", на суму 7236961,52 грн. з кінцевим терміном повернення 22.12.2010р. під 21,5% річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №11 від 20.11.2008р. Національним банком України, в особі Управління Національного банку України у Волинській області (заставодержатель) та ТОВ Комерційний банк "Західінкомбанк" (заставодавець) укладено договір застави майнових прав №12/06 від 20.11.2008р., згідно п.1.1 якого заставодавець надав в заставу майнові права, зокрема, за кредитним договором №2009/06-99 від 20.09.2006р. та додатковими договорами до нього від 24.11.2006р., від 14.11.2008р., 30.11.2009р. укладеними між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ та ТОВ "Нафта-Панхім", відповідно до якого відповідач повинен повернути банку кредит у розмірі 7236961,52 грн. з кінцевим терміном повернення 22.12.2010р. (а.с.16-19).
Відповідно до п.2.1.1 договору застави майнових прав у разі невиконання заставодавцем умов кредитного договору заставодержатель отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України "Про заставу" та ст.73 Закону України "Про Національний банк України".
Пунктом 4.2 договору застави майнових прав встановлено, що у частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до ст.212 ЦК України. Право вимоги переходить до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково або після настання випадку, передбаченого підпунктом 3.1.4 цього договору.
На виконання Постанови Правління Національного банку України №684 від 18.11.2009 року "Про пролонгацію строку дії кредитних договорів, зміну процентної ставки та перенесення терміну сплати нарахованих відсотків за користування кредитами ПАТ "Західінкомбанк" сторони уклали додатковий договір від 31.12.2009 року до кредитного договору №11 від 20.11.2008 року, яким п.1.1 договору викладено в наступній редакції: "Кредитор надає позичальнику кредит на суму 43530000,00 грн. на строк з 20.11.2008р. до 03.01.2010р. з виплатою 18% річних (а.с.24-27).
Крім того, на виконання Постанови Правління Національного банку України №64 від 12.02.2010р. з ПАТ "Західінкомбанк" 18 травня 2010 року було укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно якого відсотки за користування кредитом сплачуються одночасно з його виконанням, тобто 03 листопада 2010р. (а.с.30-31).
На виконання умов кредитного договору №11 від 20.11.2008 року позивач перерахував ПАТ "Західінкомбанк" кредит в сумі 44500000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.45).
ПАТ "Західінкомбанк" порушило свої зобов"язання, передбачені п.2.1.1 кредитного договору №11 від 20.11.2008р., в частині повернення наданого кредиту та сплати відсотків за його користування.
Листом №04019/168-3172 від 05.11.2010р. Управління НБУ у Волинській області повідомило відповідача, що майнові права за кредитним договором №2009/06-99 від 20.09.2006р. надані ПАТ "Західінкомбанк" на забезпечення виконання вимог НБУ за кредитом рефінансування згідно з кредитним договором №11 від 20.11.2008р. (а.с.68).
04.01.2011р. Управління НБУ у Волинській області направило відповідачу лист №13-010/4 з вимогою погасити існуючу за кредитним договором №2009/06-99 від 20.09.2006р. заборгованість у розмірі 7236961,62 грн. (а.с.69).
Однак, відповідач вказаних вимог не виконав та суму боргу не сплатив.
За вказаних обставин Національний банк України в особі управління Національного банку України у Волинській області звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ТОВ "Нафта-Панхім" 7236961,62 грн. (а.с.3-6).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 11.05.2011р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7236961,52 грн. заборгованості; стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.87-88).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Приписами ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Матеріали справи свідчать, що ПАТ "Західінкомбанк" свої зобов"язання за кредитним договором №11 від 20.11.2008р. щодо повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування не виконало.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Як передбачено ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частина 1 ст.576 ЦК України встановлює, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
На забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором ПАТ "Західінкомбанк", відповідно до договору застави майнових прав №12/06 від 20.11.2008 року (а.с.16), надало в заставу майнові права за кредитним договором №2009/06-99 від 20.09.2006р., укладеним з ТзОВ "Нафта-Панхім", за яким відповідач повинен повернути банку кредит у розмірі 7236961,52 грн. з кінцевим терміном повернення 22.12.2010р.
Таким чином, позивач став кредитором за кредитним договором №2009/06-99 від 20.09.2006р.
З огляду на викладене, безпідставним є твердження відповідача, що позивач набув права вимагати в судовому порядку переводу на нього заставлених прав, тобто майнових прав, що випливають з кредитного договору №2009/06-99 від 20.09.2006р., а не стягнення 7236961,52 грн. з відповідача як кредитор, у зв"язку з порушенням боржником своїх зобов"язань за кредитним договором
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання свого зобов’язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом в строк передбачений п.3.2.3 кредитного договору №2009/06-99 від 20.09.2006р. (в редакції додаткового договору від 30.11.2009р. до кредитного договору №2009/06-99 від 20.09.2006р.), тобто до 22.12.2010р.
З врахуванням наведеного вище, позивач правомірно 04.02.2011р. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7236961,52 грн. боргу, який задоволений судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Щодо доводів відповідача, що місцевим господарським судом не залучено третіми особами без самостійних вимог на предмет спору поручителів - Панчука І.П., ТОВ фірму "Панхім", Панчук Н.П. слід зазначити, що з таким клопотанням в порядку ст.27 ГПК України не звертались ні вказані особи, ні сторони у справі. Крім того, судом не прийнято рішення про права та обов"язки зазначених вище осіб.
Решта доводів апеляційної скарги, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 11.05.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Волинської області від 11.05.2011р. у справі №5004/552/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Нафта-Панхім", с.Голишів Луцького району Волинської області - без задоволення.
2. Справу №5004/552/11 повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Віддрук. 5 прим.:
1 –до справи,
2,3 –сторонам,
4 –третій особі,
5 - в наряд.