Справа № 2-278 2007 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2007 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Козирєвої Г.М.

при секретарі                 Нетецькій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Покотилівка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  третя особа КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації-",  про поновлення прав власника,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою про поновлення прав власника,  посилаючись на те,  що ОСОБА_3  маючи доручення від ОСОБА_2,  передала від його імені замовлення на оформлення документів на домоволодіння,  розташоване по АДРЕСА_1. До замовлення було додано рішення суду,  яке стосувалося двох осіб,  а саме:ОСОБА_2 та ОСОБА_6 які були визначені власниками домоволодіння. Отрамавши такі документи,  начальник Харківського районного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_4. передала їх на виконання ОСОБА_5 яка провела реєстрацію рішення суду шляхом перереєстрації власників домоволодіння та зміною ідеальних часток по домоволодінню,  після чого у травні 2002 рокуОСОБА_2 видали новий технічний паспорт на домоволодіння,  який суперечив дійсному стану речей,  бо був складений без виходу на територію домоволодіння особою,  яка його складала. Як йому стало відомо у вересні 2005 року,  вказані дії працівників бюро технічної інвентаризації проходили з порушенням вимог нормативного акту,  згідно якого повинна проводитись реєстрація нерухомого майнане. Позивач вважає,  що їхні дії не відповідають вимогам п.1.14,  2.5,  2.6,  2.12,  2.13,  3.1,  3.3 "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно",  бо проведена реєстрація власності на особу,  яка померла у 1998 році й під іншим прізвищем.  Тим самим порушено його права,  бо створено перешкоди до вступу його у спадкові права після смерті співвласника будинку ОСОБА_6 Тому він просив визнати дії ОСОБА_3 ОСОБА_2,  ОСОБА_5,  ОСОБА_4.,  здійснені ними у квітні 2002 року по реєстрації нерухомого майна - будинку,  розташованого по АДРЕСА_1  такими,  що порушують його права власника,  зобов"язати КП "ХБТІ" скасувати запис,  зроблений у квітні 2002 року по реєстрації вказаного домоволодіння у книзі реєстрації нерухомого майна та у реєстрі власності на нерухоме майно,  стягнути на його користь витрати,  пов"язані з веденням даної справи у суді.

Відповідачі по справі та третя особа КП "ХРБТІ не визнали позовних вимог. При цьому представник по довіреності відповідача ОСОБА_4. та КП "ХРБТІ" зазначив у судовому засіданні,  що вимоги ОСОБА_1. є безпідставними,  оскільки бюро технічної інвентаризації створено для виконання робіт по технічній інвентаризації,  державної реєстрації,  обліку та експертної оцінки нерухомого майна та іншого майна,  виготовлення продукції і надання послуг з метою отримання прибутків; виконує роботи по інвентаризації,  паспортизації і реєстрації прав власності на об"єкти нерухомого майна,  або вносить зміни до інвентаризаційної справи відносно технічного стану домоволодіння,  або змін власників на підставі відповідного замовлення і наданих замовником документів; не є державним органом,  який реєструє наявність заборон,  накладених на об"єкти нерухомого майна. Про наявність ухвал Харківського районного суду від 10.12.1998 р. та від 16.12.1998 р. ОСОБА_3 дізналося у грудні 2002 року з відповіді державного нотаріуса від 06.12.2002 p.,  отриманої на запит суду. Крім того,  наявність таких ухвал суду не обмежує виконання сплачених замовлень,  оскільки "Інструкція про порядок надання довідок-характеристик на об"єкти нерухомого майна,  що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб та зареєстровано в бюро технічної інвентаризації-",  яка затверджена Наказом Державного комітета України по житлово-комунальному господарству від 30.04.1996 р. № 35 не передбачає будь-яких обмежень для підприємств ОСОБА_3 при прийнятті замовлень і виготовленні та видачі довідок-характеристик,  тобто тих документів,  які мають відношення до складання договорів відчудження. Це ж стосується і Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,  що затверджено Наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003 року,  яким передбачено видачу витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно,  довідок-характеристик,  при наявності арешту,  який накладено на нерухоме майно. Також "Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об"єктів нерухомого майна",  зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.12.2002 року за № 1009/7297,  не передбачено будь-яких обмежень для підприємств ОСОБА_3 при прийнятті замовлень,  інвентаризації об"єктів нерухомості та виготовлення технічних паспортів при наявності заборони або арештів,  накладених судами та іншими власними органами. Підставою для проведення змін у права власників будинку поАДРЕСА_1 стало рішення суду від 8.02.2002 року,  яке набрало чинності і є правовстановлюючим документом,  у відповідності до "Інструкції про державну реєстрацію прав власності на об"єкти нерухомого майна,  що перебуває у власності юридичних і фізичних осіб",  яка діяла на момент внесення змін про права власників будинку. Що також зазначено в "Переліку правовстановлюючих документів,  на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об"єкти нерухомого майна" діючого в даний час "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 18.02.2002 року,  яке фактично введено в дію з 1.10.2002 р. В зазначеному рішенні суду було вказано про перерозподіл ідеальних часток між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_2  право власності на 39/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 азначеною адресою,  замість належної йому раніше 1/2 частини цього ж будинку; визнано за ОСОБА_6 право власності на 61/100 частину цього будинку,  замість належної їй раніше 1/2 частини цього ж будинку.

Реєстрацію змін прав власників було здійснено у відповідності до "Інструкції про порядок державної реєстрації прав власності на об"єкти нерухомого майна,  що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб",  затвердженої наказом Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України 09.06.1998 р. № 121 (зареєстрованої в Мінюсті 26.06.1998 р. за № 399/2839) із доповненнями від 09.01.2001 р. (зареєстрованими в Мінюсті 18.01.2001 р. за № 36/5227). Зміни були внесені у бідності до обох співвласників,  оскільки внесення змін лише відносно одного співвласника призвело б до порушення прав спадкоємця після смерті ОСОБА_6  оскільки на запит нотаріуса про розмір її ідеальної частки заявнику бюро технічної інвентаризації видалоб недостовірні відомості й тим самим зменшило б розмір спадкової маси. З тієї самої причини бюро технічної інвентаризації відмовило ОСОБА_1. у видачі витягу з реєстру прав власності без урахування рішення суду від 18.02.2002 p.,  оскільки цим рішенням частки співвласників змінені і за ними визнано право власності у інших розмірах ніж це мало місце до постановления вказаного рішення. Тому діями працівників бюро технічної інвентаризації не порушено будь-чиїх прав.

Також безпідставними вважає звинувачення ОСОБА_1. робітників бюро технічної інвентаризації про зміну прізвища співвласника вказаного будинку ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_3,  оскільки про це вказано у рішенні суду,  яке є обов"язковим для виконання ОСОБА_3. Крім того,  в матеріалах інвентарної справи по даному будинку є правовстановлюючий документ - договір купівлі-продажу від 16.03.1936 р.. за яким ОСОБА_7 продав ОСОБА_8 і ОСОБА_6 іхню спільну власність спірний будинок,  згідно з яким за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 1/2 частину вказаного будинку. З замовленням на переоформлення документів про права власності в зв"язку із зміною прізвища з ОСОБА_6 на ОСОБА_6 до бюро технічної інвентаризації ніколи не зверталася. Дій по перереєстрації прав власності на домоволодіння по АДРЕСА_1зареєстрованого за ОСОБА_6 на прізвище ОСОБА_6 КП "ХРБТІ" не здійснювало. Є рішення Харківського районного суду від 29.03.1983 року,  яким суд визнав встановленим той факт,  що договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку,  що знаходиться в АДРЕСА_2  посвідчений нотаріальним відділенням Харківського районного суду на ім"я ОСОБА_6  належить ОСОБА_6,  однак воно було передано в ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6у 2000 році. ОСОБА_1. з замовленням про надання документів,  необхідних для оформлення своїх спадкових прав до ОСОБА_3 ніколи не звертався і ніколи не сплачував ОСОБА_3 замовлення. Тому просив відмовити позивачу у повному обсязі його позовних вимог.

Заслухавши сторони,  вивчивши письмові докази по справі,  суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Як свідчить аналіз приведених пояснень сторін та наданих письмових доказів (а.с. 47-50, 51-52, 53-54, 55-56),  дії працівників Харківського бюро технічної інвентаризації по внесенню змін в реєстрацію прав власників будинку по АДРЕСА_1  Харківського району та області,  було здійснено на підставі замовленняОСОБА_2,  від імені якого за довіреністю діяла Передерій А.Т. І в судових дебатах ОСОБА_1. визнав,  що в судовому засіданні не встановлено підстав для визнання їх дій незаконними,  оскільки зазначені  зміни  були  внесені  на  підставі  замовлення ОСОБА_2.   та

правовстановлюючого документу- рішення суду від 08.02.2002 року,  що підтверджується інвентарною справо,  яку суд оглянув у судовому засіданні та рішенням суду (а.с. 29).

Що стосується вимог ОСОБА_1. про визнання дій працівників ОСОБА_3 незаконними у зв"язку з переоформленням прав власності особи,  яка померла та не зверталася до ОСОБА_3 з відповідною заявою,  то суд не може прийняти їх до уваги,  оскільки,  відповідно до  ст. 14 ЦПК України,  рішення суду,  що набрало чинності,  є обов"язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування,  підприємств,  установ,  організацій,  посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. І цим рішенням зазначено зміну ідеальних часток обох співвласників будинку,  розташованого АДРЕСА_1  та визнання за ними прав власності у інших розмірах. І виконання рішення частково,  без зазначення відповідних змін у праві власності другого співвласника ОСОБА_6. призвело б до перекручення відомостей про ідеальні частки співвласників,  оскільки у сумі вони не досягали б одиниці,  що є недопустимим,  а також при наданні відомостей на запит нотаріальної контори чи на замовлення спадкоємця померлої ОСОБА_6. також були б надані відомості,  що не відповідають дійсності й зменшують ідеальну частку спадкової маси,  незалежно від питання,  на підставі якої Інструкції - чи "Інструкції про порядок державної реєстрації прав власності на об"єкти нерухомого майна,  що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб",  затвердженої наказом Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України 09.06.1998 р. № 121 (зареєстрованої в Мінюсті 26.06.1998 р. за № 399/2839) із доповненнями від 09.01.2001 р. (зареєстрованими в Мінюсті 18.01.2001 р. за № 36/5227),  яка діяла на момент внесення змін до реєстрації прав власників,  чи Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,  що затверджено Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року,  яке фактично почало діяти в частині реєстрації прав власників з 1 жовтня 2002 року,  здійснювалася реєстрація змін прав співвласників будинку,  оскільки вони не відрізняються у вирішенні цього питання. І дії працівників Бюро технічної інвентаризації відповідають обом зазначеним інструкціям.  Бюро технічної інвентаризації не надано право самочинно на свій розсуд тлумачити рішення суду.

Питання про накладення арешту на об"єкт нерухомості також не може вплинути на діяльність ОСОБА_3 по здійсненю дій по переєстрації та внесенню змін до реєстрації прав власників на нерухоме майно,  оскільки названими інструкціями та інструкціями,  що регламентують порядок видачі довідок-характеристик,  не передбачено обмежень з цього приводу в залежності від накладеного арешту на це майно.

Суд також не може прийняти до уваги надані ОСОБА_1. постанови суду про відмову постанов про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні працівників ОСОБА_3 як доказ порушення ними нормативних документів,  що регламентують їх діяльність по реєстрації прав власників нерухомого майна,  що могло б потягнути за собою скасування зазначеної реєстрації змін прав власника,  оскільки,  відповідно до  ст.  ст. 324,  403 КГОС України,   ст. 61 ч.4 ЦПК України,  вироки та постанови суду є обов"язковими з питань,  чи мали місце дії,  що переслідуються у кримінальному порядку,  та чи вчинені вони чи ні цією особою. А як вбачається з наданих постанов суду від 19.08.2005 р. та 10.02.2006 p.,  названими

постановами суду були скасовані постанови помічника

прокурора Жовтневого району м. Харкова про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали направлені на додаткові перевірки саме з цих питань. Всі інші обставини підлягають доказуванню на загальних підставах,  відповідно до  ст.  10,  11, 60 ЦПК України. Тому,  на підставі  ст. 58 ЦПК України,  ці постанови не можуть бути доказами по даній справі.

Згідно матеріалів інвентарної справи,  яку суд оглянув у судовому засіданні,  1/2 частина спірного будинку була зареєстрована за співвласницею на прізвище Молчанова на підставі - договір купівлі-продажу від 16.03.1936 р.,  за яким ОСОБА_7 продав ОСОБА_8 і ОСОБА_6 іхню спільну власність спірний будинок.

В інвентарній справі є також рішення Харківського районного суду від 29.03.1983 року,  яке,  як свідчить з пояснення представника КП "ХРБТІ  надійшло до бюро технічної інвентаризації у 2000 році,  і з якого відомо,  що договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку,  що знаходиться в АДРЕСА_2  посвідчений нотаріальним відділенням Харківського районного суду на ім"я ОСОБА_6  належить ОСОБА_6. І тому є відомості про те,  що ОСОБА_6 та ОСОБА_6- одна й та сама особа. І перешкоди для оформлення його спадкових прав з цього приводу відсутні. Тому ні його,  ні ОСОБА_6. права власника порушені не були.

Однак ОСОБА_1. з замовленням про надання документів,  необхідних для оформлення своїх спадкових прав на підставі здійсненої реєстрації до ОСОБА_3 ніколи не звертався і ніколи не сплачував БТІ замовлення. Тому в задоволенні його позовних вимог до всіх співвідповідачів повинно бути відмовлено.

Керуючись  ст.  ст. 10,  11,  209,  212,  214-215, 218 ЦПК України,   ст.  ст.  534, 549 ЦК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_9 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_9 право на 1/2 частину житлового будинку,  розташованого АДРЕСА_3  в порядку спадкування за заповітом після смерті її діда, ОСОБА_10,  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано заяву про оскарження,  після чого протягом 20 днів може бути подано апеляційну скаргу через Харківський районний суд до Апеляційного суду Харківської області,  з подачею її копії до апеляційної інстанції,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.